"В Україну повертаються дев’яності" — а чи йшли вони? - Микита Трачук

Сьогодні інтернет цілий день вирує: вранці під Києвом намагалися вбити радника Зеленського Шефіра. Все в кращих традиціях дев’яностих років: кілер чекав в лісосмузі, випустив чергу з автомата, поранив водія, втік в невідомому напрямку. Офіс президента роздає коментарі, збираються брифінги та слідчі комісії, глава держави прямо з США обіцяє покарати всіх винних.

Паралельно з цим новина з Черкас: невідомі в формі СБУ (!) розстріляли в кафе серед білого дня місцевого бізнесмена (за даними журналістів, був кримінальним авторитетом). Після чого сіли в машину і поїхали. Пізніше машину знайшли вже догоряючою, з залишеним всередині автоматом.

Що об’єднує ці дві новини, окрім того, що в одній історії жертва вижила і навіть не поранилася, а в іншій — була вбита? Методи роботи. Наче з фільмів про братву або із зведень новин 25-річної давності. Незважаючи на всі "цивілізаційні європейські вибори", незважаючи на те, що з тих пір пройшла вже пара десятків років, не дивлячись на всі реформи правоохоронної системи — все у нас, глобально, залишилося як і раніше.

Окремо по Шефіру. Багато колег засумнівалися в правдивості замаху. Мовляв, це була інсценізація. Не беруся стверджувати, я не криміналіст (хоча тут і справді багато питань). Але важливо інше: навіть якщо все це був "підпал Рейхстагу" по-українськи — він демонструє рівень та тип мислення. Наглухо застряг там, в ті часи.

"В Україну повертаються дев’яності!" — рясніють ЗМІ.

Вибачте, а вони кудись йшли?

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.