Прес-марафон показав, що Зеленським легко маніпулювати - Олексій Гарань

Плюс прес-марафону президента України Володимира Зеленського, який він провів 26 листопада (як і плюс усім нам), у тому, що це був не постановковий захід. Лунали дуже жорсткі питання, від різних учасників. І це свідчить, що свобода слова зберігається.

Ми не Росія, ми не авторитаризм. І навіть якщо хтось хоче маніпулювати ЗМІ, це не вдається.

Коли кажуть, чи буде в Україні авторитаризм, я пояснюю: ми маємо тенденцію до формування авторитарного популізму. Але я не вірю, що вдасться встановити авторитарний режим. В Україні є сили, які протидіють цьому. У ЗМІ, за всіх наших проблем, зберігається плюралізм думок, свобода слова. Навіть якщо деякі ЗМІ під контролем олігархів, вони відображають різні погляди. До того ж, є інтернет, який найменш контролюємо. А різні інтернет-видання, інтернет-газети виконують роль рупора свободи слова.

Але негативу після цього прес-марафону – значно більше.

Особливо це стосується характеру виступу та манери виступу президента.

Я був дуже здивований агресивністю, з якою Зеленський зустрічав питання від журналістів. Ті звинувачення, які він кидав на адресу представників ЗМІ.

Якщо така агресія щодо Шустера, який працює на каналі Ахметова («Україна»), ще якось зрозуміла, то стосовно Бутусова («Цензор.нет») і Ткача («Українська правда») це було абсолютно незрозуміло.

Було видно дратівливість президента, яка переросла в агресивність.

І це стало програшем для всіх нас. Ми побачили президента України не у найкращій формі. І такого ж українського президента побачили і наші союзники у світі, і наші вороги – та сама Росія.

Характер відповідей говорив про те, що Зеленський не розуміє, у чому полягають функції президента, а також функції ЗМІ у демократичному суспільстві.

Функції ЗМІ полягають у тому, щоб контролювати кожну дію влади. Ти став публічною особистістю, першою особою держави – і нема чого скаржитися, що всі твої дії журналісти намагаються контролювати.

Зеленський не зрозумів, що після інавгурації він має бути максимально прозорим та підзвітним суспільству. Чого немає.

Справа навіть не в тому, як саме планувалася і чи була операція з вагнерівців.

А в тому, що влада – бреше.

Президент мав чудову нагоду, щоб не коментувати ці події. Сказав би він ще у серпні 2020-го, що питання, пов’язані з діяльністю та можливими операціями спецслужб, особливо в умовах війни, він не коментує. Все. Далі він мав повне право не поширюватися на цю тему. Але в результаті влада весь час висувала якісь різні версії, в яких, зрештою, сама заплуталася.

А це, своєю чергою, створювало атмосферу недовіри до інших її дій.

Все це, а також та агресія, з якою Зеленський відповідав на запитання, пішло у мінус усій Україні.

Ми, схоже, остаточно переконалися, якою є модель прийняття рішень на найвищому державному рівні. Прес-марафон показав, що Зеленський вкрай емоційний, дратівливий, агресивний, злопам’ятний. Це означає, що вони легко маніпулювати. Чим, схоже, користується вузьке коло близьких до нього людей: голова Офісу президента Єрмак, Шефір (директор та засновник «Студії Квартал-95», перший помічник президента), Міндіч (співвласник "Кварталу 95", друг Зеленського та Єрмака, близький товариш Коломойського). Вони маніпулюють Зеленським, підкидаючи йому відповідні інтерпретації (часто дурні), які нерідко шкодять самому Зеленському.

Все це показує, що ми перебуваємо у дуже небезпечній ситуації. В умовах війни верховний головнокомандувач (на цьому своєму статусі неодноразово акцентував Зеленський під час прес-марафону), потихеньку «бронзовіє» і при цьому залежить від маніпуляторських дій свого оточення. І це відкриває можливості для маніпуляцій, зокрема з боку агресора.