Путін хоче залишатися самотнім, упиваючись своєю величчю, смертельно боячись втратити владу - Андрій Зубов

Російський публіцист, фахівець із міжнародних відносин і політолог Андрій Зубов проаналізував зустріч президентів США та РФ. Він оцінив її із позиції вивчення "картинки", яку показали людям. У його оцінці Путін виступає самотнім диктатором.

САМОТНІСТЬ

Джозеф Байден разом із Державним секретарем та радниками веде переговори з Володимиром Путіним . Можливо і навіть дуже ймовірно, що поруч із Путіним у його сочинській резиденції теж були помічники, але їх ніхто не показав. Путін один біля штурвалу Росії. Це нехитра інформаційна позиція всіх диктаторів, які бажають переконати народ у своїй незамінності. — Немає Путіна — немає Росії — так, здається, сказала людина зі значним прізвищем. Так зображали колись Гітлера, Сталіна, Муссоліні — гігант правитель та море дрібних фігурок народу. Так зображували фараонів у Стародавньому Єгипті. Адже "всяка людина — брехня" за словом царя Давида. Людина слабка і їй властиво помилятися.

Значить і це самотнє стояння біля штурвала країни — теж брехня, або біда і для країни, і для "великого керманича". Добре бути братам разом — це теж із псалмів Давида. Одна голова добре, а дві краще. Мудрі народи давно вже знають цей принцип і слідують йому, створюючи колективне правління, мудрі правителі не принижують, а навпаки, висувають на перший план своїх радників, міністрів, тим більше обраних народом представників. І тому багаті ці країни, сильні та стабільні. І народи їх почуваються не відомими якимось вождем, а ведучими. Вони обирають правителів та суворо контролюють їх через інші легіслатури, через суди. І добре виходить.

А він один. І все навколо витоптано як підлога в глинобитній злиденній хатині. Хоча у російському народі, у всіх народах Росії безліч людей мудрих, освічених, умілих у справі управління. Думаю, чимало їх можуть у мудрості помірятися з самотнім правителем. А ось не хоче він мірятися. Хоче залишатися самотнім, упиваючись своєю величчю, смертельно боячись втратити владу, як втратив Мілошевич, Каддафі, Гітлер, Муссоліні…

А Байден не боїться стати "колишнім президентом". Він чудово знає цей досвідчений політик, що американський народ легко знайде йому заміну, якщо захоче, як знайшов заміну Бушу, Рейгану, Обамі, убитому Лінкольну, вбитому Кеннеді. Народ може помилятися у своїх виборах, але він може виправляти помилки.

А самотній тиран — він завжди один перед жахом історії та перед прокльонами бідного, безвладного народу, один перед своїм вибором, один у відповідальності за свої рішення. Жах холодної самотності. Тяжкий тягар його…

І трагедія такої тиранії для всіх, хто в її владі.