Що ще може статися, щоб Україна увімкнула інстинкт самозбереження - Юрій Романенко

Експерт-політолог Юрій Романенко про роль колишнього президента України Петра Порошенка у сучасній ситуації в Україні та заклики зустрічати його після прильоту в Україну.

Один із аргументів виправдання Порошенка щодо Мінська-2- "ви не знаєте всіх обставин, це був наслідок воєнних дій".

А я відповім так. Досить виправдовувати Пороха. Порох ввів у практику постійно брехати, вводячи в оману народ. Брехав про найсильнішу армію, про 144 реформи та іншу лабуду, яку заливав у вуха довірливим хобітам.

Як наслідок, це породило самообман та ілюзії щодо того, хто ми є і що ми реально можемо. А самообман в умовах війни веде до катастрофи, бо ми не можемо приймати правильні рішення, бо впевнені, що ситуація краща, ніж є насправді. Все починається з брехні. Спочатку ми обманюємо самі себе, потім обманюємо інших, а потім нам ніхто не вірить і ми опиняємось віч-на-віч у розбитого корита. Ось у чому страшна суть події за 8 років. Потрібно перестати обманювати самим себе і назвати речі тим, що вони є. І тоді у нас з’являється шанс змінити ситуацію на краще.

Правда така. Ми зазнали поразки у 2014 році, яка проявилася у конкретних територіальних втратах. Наше керівництво було настільки нерішучим і продажним, що навіть не запровадило воєнного стану, що створило всі наступні ланцюжки деструктивних процесів. Замість того, щоб поводитися так, як тримається держава в умовах військової загрози (перебудовує свою організацію, перебудовує економіку, запускає програми забезпечення армії військовою технікою, вилучає власність у ворогів та інше, інше, інше) ми всі звели до постійної балаканини та надій, Що ось-ось хтось там зупинить Путіна, Північний потік-2, Кримський міст. Вішали борди про комерційні ціни на газ, як перемогу, а от коли зіткнулися з ціною 3 тис доларів за 1000 кубів, то почали чухати ріпу, що економіка помирає, як кит, що потрапив на мілину.

У сумі вся ця політика наразі привела Україну на межу катастрофи. Ми віч-на-віч із Росією, без гарантій, без економіки, з демотивованим населенням, більша частина якого ср*ти хотіла на таку державу, яка її доїть з ранку до вечора. І продовжуємо себе тішити якимись ілюзіями у стилі Don’t look up. Скажіть, що ще має статися, яка комета має впасти, яка атомна електростанція вибухнути, які області треба втратити, щоб Україна включила інстинкт самозбереження та почала тверезо дивитись на світ та саму себе?

І ось, після всього цього, на 17 січня нас закликають бігти в Жуляни, щоб зустріти цього брехуна, який провів час, загубив людей, розбазарив ресурси, армію, мову, віру і зустрічати його, увагу, як РЯТУВАЧА. НУ НЕ Б@НУТІ?