Любителі СРСР не усвідомлюють масштабів жахливої недбалості, яка насправді панувала в країні - Денис Казанський

Часто можна зустріти думку, що в СРСР було набагато більше порядку, ніж у сучасній Україні. Мовляв, демократії тоді не було, зате влада була відповідальною, все працювало, як годинник, а в Україні тепер відбувається повний розвал і безладдя.

А тут побачив статистику катастроф у СРСР лише за один 1972 рік. Це самий розпал стабільності та застою. А в країні щомісяця стається страшна аварія із десятками, а іноді сотнями жертв. Більшість цих страшних інцидентів досі маловідомі.

24 лютого 1972 — пожежа на атомному підводному човні К19. Загинули 28 членів екіпажу.

10 березня 1972 року — вибух на Мінському радіозаводі. Понад 100 загиблих.

4 березня 1972 — авіакатастрофа під Братськом, 18 загиблих.

16 травня 1972 — військовий літак АН-24 впав на дитячий садок у м. Світлогорську. 35 загиблих, із них 24 дитини.

18 травня 1972 – авіакатастрофа під Харковом. 122 загиблих.

25 червня 1972 року — у Дніпродзержинську згорів автозак з людьми. Загинули троє затриманих, яких везли до витверезника, після чого в місті почалися масові заворушення. Народ намагався лінчувати працівників міліції. У місто були введені війська.

Літо 1972 — масштабні лісові пожежі у Московській області, згоріло 19 сіл, загинуло понад 100 людей.

11 серпня 1972 року — військовий вертоліт Мі-6 завадив злетіти "кукурудзянику" Ан-2 в Херсоні. Сталася авіакатастрофа, 14 загиблих.

31 серпня 1972 — авіакатастрофа під Магнітогорськом, 102 загиблих.

1 жовтня 1972 — падіння літака Іл-18 у Сочі, 109 загиблих.

13 жовтня – падіння літака Іл-62 під Москвою, 174 загиблих. Найбільша авіакатастрофа у світі на той час.

23 жовтня 1972 — зіткнення двох військових літаків над Тулою, 27 загиблих.

28 листопада 1972 — авіакатастрофа у Москві, 61 загиблий.

По дві жахливих авіакатастрофи за місяць кілька разів на рік. Чотири масштабних трагедії за участі військових. Коли бачиш це, то розумієш що і Чорнобильська аварія у цій країні була не випадковістю, а неминучою закономірністю.

Про більшість цих катастроф радянським громадянам просто не розповіли. Тому любителі СРСР досі про них не знають. І не усвідомлюють масштабів жахливої ​​недбалості, яка насправді панувала в Союзі.

У наш час, коли соцмережі моментально розносять інформацію про будь-який інцидент, здається, що навколо твориться суцільний кошмар. А насправді у порівнянні з "благословенними радянськими часами" зараз просто тиша та благодать.