Хто кого "годував" у СРСР насправді: блогер розвіяв один із головних міфів про "совок"

Читать на русском
Автор
9542
Не кожен у СРСР міг купити холодильник
Не кожен у СРСР міг купити холодильник. Фото legkovmeste.ru

Блогер розповів, скільки насправді мали отримувати радянські громадяни

Теза про те, що головна республіка Радянського Союзу РРФСР "всіх годувала" – лише міф. Робітники у СРСР недоотримували і працювали на благо диктатури пролетаріату, годуючи та одягаючи її. Таку думку висловив у своєму блозі mirovich.media білоруський блогер Максим Мирович, який переважно пише пости на антиросійську й антирадянську тематику.

Так, існує думка, що саме РРФСР найбільше постраждала від розпаду Союзу, оскільки забезпечувала чи не всі республіки. За словами блогера, і росіяни, і білоруси, і таджики у "совку" були бідними, причому однаково. Люди дуже працювали, але левову частку їхніх заробітків доводилося віддавати державі.

Мирович вважає, що експлуатація людини людиною в СРСР гірша, ніж за царських часів. Як приклад він пише про продаж побутової техніки, зокрема телевізорів, пральних машин і холодильників. Все це робили мінські заводи, але чомусь у місцевих магазинах такий товар було не схопити. Блогер пояснює, що все виїжджало до Москви, а про знамените рогачівське згущене молоко білоруси дізналися лише після 1986 року. За словами автора, причиною цього стали страхи РРФСР після Чорнобиля: продукт боялися купувати.

Скільки заробляли люди в СРСР

Як зазначає блогер, посилаючись на доповідь ООН, союзні республіки в 1990 році мали занижену середню зарплату, якщо порівнювати її з річним ВВП на душу населення. Так, цей показник для Білоруської РСР сягав у 1990 році 15,6 тисяч доларів. Тобто середньостатистичний житель республіки, як пише Мирович, міг розраховувати на зарплату в 1300 доларів (щонайменше 2166 рублів на місяць на той час).

Насправді ж середня зарплата у Союзі, повідомляє блогер, становила не більше 140-150 рублів. Інші кошти, пояснює Мирович, потрапляли в так званий "загальний котел". Виходить, звичайні робітники заробляли на утримання роздутого держапарату з величезними витратами.

Якими були бюджети союзних республік

Мирович акцентує увагу на різниці у ВВП республік. Так, у РРФСР — 17,5 тисячі доларів на душу в 1990 році, а у Таджикистану — 5,5 тисячі доларів. Але думку про те, що в РСР люди заробляли більше, блогер спростовує. За його словами, просто держава крала в таджиків дещо менше, ніж у росіян.

ВВП радянських республік
ВВП радянських республік

Куди йшли гроші

Як розповідає блогер, зароблене громадянами утримувало багато збиткових, дотаційних і непотрібних підприємств. Ще чимало коштів йшло на військову сферу: гроші тягла війна в Афганістані, підтримка нібито "борців за свободу", які оголошувалися в різних країнах і виступали проти прозахідної влади.

Для наочності про розподіл бюджету у "совку" Мирович наводить такий приклад. Є під’їзд на 10 квартир. З усіх жителів працює ви та ваш сусід, отримуючи по 1,5 тисяч доларів на місяць. Управдом забирає собі ваш заробіток, залишаючи вам тільки 100 доларів. Залишок суми йде на умовного Васю-алкоголіка з однієї квартири, його товариша по чарці — з іншої, щось поросту крадеться, а ще 400 доларів йдуть "сусідам" — "на підтримку і покупку міцного буянам-алкашам з сусіднього під’їзду, що борються за право писяти біля ліфта і красти лампочки".

Блогер робить висновок, що теза про те, що нібито одна республіка в Союзі "годувала" всіх інших — міф. Люди тотально недоотримували зароблене у всіх країнах.

У зв’язку з цим блогер враховує ще й те, хто виробляв продукцію. Наприклад, м’ясо та молочку давали заводи у Прибалтиці, Білорусі й Україні, де давно з’явилися локальні виробництва. Але після перевороту 1917 року, нагадує Мирович, більшовики "взяли" підприємства під свій контроль.

Та й звичайний народ, зазначає автор, не харчувався деякою продукцією, яка виробляється за радянських часів.

"Про те, що є такий продукт, як шинка й балик, я дізнався лише у 1991-1992 році, хоч і за часів СРСР місцеві білоруські підприємства все це виробляли — але відправляли невідомо куди", — згадує Мирович.

Нагадаємо, Максим Мирович часто пише про те, що відбувалося в "совку", і розмірковує про стереотипи та міфи з приводу СРСР, котрі існують у нашому суспільстві. Так, блогер розповів про військово-патріотичне виховання радянських дітей. Про те, що говорили старшим школярам, які догми прищеплювали дитячі книги та іграшки – читайте докладніше у нашому матеріалі.

Раніше "Телеграф" показував знімки радянських прилавків у магазинах. Фото відображають реальний стан справ у СРСР і тому тривалий час були заборонені радянською владою.