Центр Києва відданий молоді, жодної поліції та автозаків, як у Москві - Ілля Барабанов

Три роки майже не був у Києві. Начебто дурниця, але скільки всього трапилося за цей час.

Їдеш із "Борисполя", а по околицях міста ростуть бездушні пчоловійники, як на московському Борівському шосе. Відносно дешеве житло у столиці, коли довкола нудне ніщо, але дитячий садок і церкву у дворі будують. Є щось спільне у двох міст.

"Варенична" навпроти "Дніпра", куди у 2014-му всі бігали грітися з барикад, закрилася, готель "Хрещатик" у будівельних лісах (хоча якби його зовсім знесли, навряд чи хтось засмутився), новий Будинок профспілок просто не впізнав, спочатку навіть не зрозумів, що це та згоріла махина.

Чи то від втоми (перед двома перельотами не спав, щоб не проспати перший), чи за три роки відвик, але першого дня перестав орієнтуватися в центрі, який раніше знав напам’ять. Хоча всього по Гончара дійти до Ярославового валу.

Але що впадає у вічі: центр у вечір п’ятниці відданий молоді, все бродять компаніями чи парочками, щось обговорюючи, обіймаючись, перескакуючи з бару до бару. Жодної поліції, автозаків чи гвардії, як у Москві, не видно.

Ще мера Кличка, пам’ятаю, сильно штурхали за те, що при ньому центр занепадає. Але всі ці старі асфальтові тротуари або навіть укладена в 90-ті плитка справляються тут із зимою набагато краще, ніж тричі перевірена московським бюджетом собянинська. І жодних реагентів чи там солі.

Напевно, Києву просто пощастило, що з нього ніхто ніколи не намагався будувати імперську столицю. Нехай грошей завжди менше, але якось людяніше все