Чим довше ми чинитимемо опір, тим складніше буде Путіну - Олексій Голобуцький

Путінська Росія все-таки напала на Україну.

Після тих засідань та нечіткого формулювання, які Путін дав з приводу того, в яких "кордонах" він визнав так звані "ЛНР" та "ДНР", відступати йому вже не було куди. Або задовольнитись цим. Багато хто, напевно, зітхнув би з полегшенням. Що фактична ситуація контролю РФ за тими територіями перетворилася на реальну. Або йти далі. Він вибрав другий варіант.

Відомо, що все може змінитися протягом години. Але, судячи з тієї інформації, що є зараз, цю операцію Путін планує здійснити у стилі грузинської серпня 2008-го. Спроба знищити військову інфраструктуру, завдати деякої локальної (або більш глобальної) поразки ЗСУ. І зайнятися, як він вважає, денацифікацією, демілітаризацією... З підведенням світу до умовного "Мінську-3", Хельскінки-2 і таке інше.

Все залежить від того, наскільки те, що ми чули про фортецю ЗСУ, відповідає дійсності. Чим довше ми чинитимемо опір, тим складніше Путіну буде зробити те, що він задумав.

Реакція Заходу потрібна миттєва. Щоб до середини дня були прийняті всі рішення щодо тих самих "пекельних санкцій" і так далі.

У Грузії в серпні 2008-го сили були непорівнянні. І те – грузинська армія чинила опір майже тиждень, збиваючи російські літаки і так далі. Сподіваюся, наша армія — більш готова. І завдасть серйозної шкоди агресору.

Українцям важливо не панікувати. Зрозуміло, що це складно, особливо коли інформаційний простір забитий фейками, пугалками. Важко. Але – треба.

Важливо намагатися дотримуватися спокою.