У Кремлі не можуть до чітко пояснити – навіщо напали на Україну - Тетяна Попова

Медіаексперт Тетяна Попова спеціально для "Телеграфа" пояснила, чого добивається росія своїм вторгненням в Україну

Під час зустрічі двох диктаторів – путіна та лукашенка – 12 квітня в Амурській області на космодромі Східний, було видано чергові варіації на тему так званої "спеціальної військової операції" – відкритого вторгнення росії в Україну.

Так, путін завив, що "росія не мала іншого вибору", крім як напасти на нашу країну, через нібито "розростання в Україні неонацизму". Також він заявив, що так звана "спецоперація" в Україні продовжуватиметься, доки не буде досягнуто "поставленої мети".

А цими цілями назвав "допомогу народу Донбасу".

Підтакував йому і лукашенко, запевняючи, що якби росія хоч трохи запізнилася з вторгненням в Україну, то по російській території було б завдано якогось "нищівного удару".

Постійна зміна в акцентах агресора щодо війни, яку росія продовжує називати фейковою "спеціальною операцією", говорить про те, що в Кремлі ні собі, ні, схоже, іншим росіянам, не можуть чітко пояснити — навіщо вони напали на Україну. А не маючи такого пояснення — нема, звісно, і можливості виконати "плани". Адже виходить, що виразних "планів" теж не було.

Чого вони хотіли? "Захопити Київ за два дні?" Не вийшло і не вийде. Завтра вже 50 день відкритого вторгнення. Тож про "блискучу дводенну операцію" говорити не доводиться.

Подивіться, як гарячково змінюються "показання" – офіційних осіб та російської пропаганди.

Спершу збиралися "звільняти" весь український народ від міфічної "хунти".

Потім – звільняти лише міфічний "народ Донбасу".

Потім – "звільняти" взагалі землю від української нації, бо вся вона, якщо вже не бажає підкорятися росіянам – "нацисти".

Міністр закордонних справ росії сергій лавров тут днями запевняв, що "спецоперація" в Україні покликана "покінчити з курсом США на домінування у світі".

Враховуючи, як усе мінливе в їхніх меседжах, пропаганді, офіційних заявах, можна не сумніватися, що виразної концепції "по Україні" не було. І не буде. А без цього не буде в них перемоги. Та її, в принципі, і не могло бути.