Росіянам важко пояснити, чому вони підтримують війну - Світлана Чуніхіна

За сучасним російським фашизмом не стоїть жодної виразної ідеології. Це цілком очевидно з текстів, подібних до того монументального медузовського, але й інших теж. Люди в РФ важко пояснюють, чому вони підтримують війну. Не тому, що справді не підтримують, а це все пропаганда. Ні звичайно. Підтримують. Вони щиро сподіваються, що війна стане довгоочікуваним вирішенням усіх їхніх застарілих проблем. Вони хочуть розрядки (цілком у фрейдистському сенсі), і нарешті їм ця розрядка обіцяна — у вигляді війни.

Труднощі виникають у момент перекладу власних невиразних бажань на мову, придатну для комунікації з іншим (у лаканівському сенсі). У цьому — радикальна відмінність історичних зразків фашизму від сучасного російського. У першому випадку була ідеологія, покликана легалізувати темні бажання, які керують політичними режимами від імені широких народних мас. Нехай непрямим і спотворюючим способом, але ці бажання були чітко названі (хочемо життєвий простір і расову перевагу!), а значить стали доступні для усвідомлення, для раціональних маніпуляцій, для втілення і неминучої катастрофи, що розгорнулася, — каяття.

У другому випадку жодної символізації, вербалізації та раціоналізації бажань немає. Вони не названі ідеологічно, не перетворені на символи та значення, доступні для розшифровки. Тому у російських пропагандистів вічна проблема із символом Z — як пояснити світові, і внутрішній аудиторії теж його сенс? Ніяк. Він позбавлений сенсу. Ця війна довербальна, позараціональна, безцільна.

Два головні наслідки з цього:

1. Цю війну росіяни не зможуть закінчити. Ніхто не знає, як задовольнити бажання, яке так і не було висловлено, оформлено у слова, ідеї, цілі, плани.

2. Післявоєнного каяття не буде. Каяття доступне лише тим, хто вміє говорити від свого імені, від імені своїх бажань.