Нацбанк підклав бомбу під майбутнє "Велике будівництво" - Сергій Лямець

Нацбанк підклав бомбу під майбутнє "Велике будівництво" (до особливої уваги оточення Зеленського).

2 червня НБУ підвищив облікову ставку до 25%. Цей крок зруйнував схему, за якою у "Велике будівництво" заливали мільярди. Серед постраждалих опинилися банки, які брали участь у президентському проєкті. Якщо не допомогти їм зараз, доведеться попрощатися з "Великим будівництвом".

Почнемо з майбутнього.

Коли закінчиться війна, Україну доведеться відновлювати. Офіс президента Володимира Зеленського має великі плани. Не дарма він збирає форуми та експертні групи. З Лугано вже доповіли: невблаганне зростання на 7% на рік. Дайте лише гроші. Прем’єр Денис Шмигаль оцінив витрати на відновлення України у $750 мільярдів. Але вже звучала цифра $1 трильйон.

Головне питання – де взяти ці гроші? На цю тему багато вологих фантазій. Наприклад, нам віддадуть заарештовані резерви Центробанку РФ. Інша фантазія — що нам увіллють трильйон за "планом Маршалла для України". Однак критичний підхід свідчить, що Україна отримає від Заходу кредити, щоправда, зовсім небагато. Тож залити всю Україну бетоном на західні гроші точно не вийде. (У дужках зазначимо, що Захід щільно контролює витрати й дістати звідти на "конверти" для "слуг народу" — нереально).

Виходить, Україну доведеться відновлювати за свої. Тут нічого нового: податки, митниця, внутрішній борг. З податками — самі розумієте, у повоєнній країні все буде складно. Тож залишиться лише позичати.

І тут вийде проблема.

Тепер повернемось у недалеке минуле.

2021 року "Велике будівництво" фінансували коштом грошей, які "друкував" Нацбанк. Давати гроші безпосередньо до бюджету йому забороняють закон та МВФ. Тому із загашника вийняли обхідну схему, яку застосовували ще за часів Леоніда Кучми. Її суть така: не можна "надрукувати" гроші безпосередньо, проте можна дати їх через комерційні банки.

На практиці це виглядало так:

Крок 1. Банк купував у Міністерства фінансів державні облігації. Дохід з ОВДП — наприклад, 12% на п’ять років.

Мінфін працював одразу з багатьма банками. Тому легко збирав десятки мільярдів і перекидав їх на "Велике будівництво".

Крок 2. Під заставу ОВДП банк отримував у Нацбанку кредит на ту ж суму (рефінансування). Скажімо, під 10% річних.

Виходив невеликий прибуток у 2%. На ці "два відсотки" банк і жив з огляду на мільярдні обсяги.

Все трималося на довірі.

Між НБУ та Мінфіном курсували банки, вдаючи, що жодної схеми не існує. Просто їм щастить: тут купили ОВДП, тут здобули рефінанс.

Але, звичайно ж, це була домовленість. НБУ не має права "друкувати" гроші на фінансування бюджету Але він завжди це робив.

А тут виявилося потрібно на "Велике будівництво", як-не-як власний проєкт Зеленського. Глава НБУ Кирило Шевченко не став ламатися й ухвалив умови гри. Багато місяців він видавав довге рефінансування під президентський проєкт.

Звичайно ж, НБУ вчинив своєрідний злочин проти економіки, тому що стимулював "ефект витіснення". Замість кредитувати економіку, банки підсіли на вигідні операції з ОВДП. Заради справедливості все це почалося ще до Шевченка. Але він не сперечався. Просто "нарізав" ліміти на банки — кому 1 мільярд, кому 3, кому 5. "Друкарський верстат" заробив за розкладом.

---------------

Схема буде потрібна після війни.

На час війни всі забули про схеми оточення Зеленського. Показавши себе козаком, президент вибілив усіх. Але після перемоги оточення президента знову простягне руки до "друкарського верстата".

Тут на них чекає велике розчарування. Деяких банків уже не буде серед живих. Інші відмовляться. Проблема в тому, що їх кинули, жорстко порушивши традицію, яка жила з часів Кучми.

Кидок стався 2 червня. НБУ підвищив облікову ставку із 10% до 25%.

Автоматично зросли ставки за депозитами та кредитами НБУ. Віддати гроші Нацбанку тепер можна під 23% (депозитні сертифікати), а отримати від нього під 27% (те саме рефінансування).

Саме цим кроком Кирило Шевченко боляче вдарив по схемі "Великого будівництва".

Річ у тому, що дохід по ОВДП не змінюється усі 5 років. А ось витрата — ставка з рефінансування НБУ — зросла вдвічі. На наступні чотири роки банкам доведеться отримувати прибуток 12%, а платити НБУ — 27%.

Чистий збиток – 15% річних. За чотири роки банки втратять усе, що вклали у державні облігації.

---------------

Рішення НБУ вдарить по всіх банках, окрім обраних.

У різний час у схемі брали участь понад 40 банків. Активних учасників – понад 20-ть.

Тепер багато з них мають спільну проблему: збиток 15% річних.

Я вже писав, що НБУ вигадав рятівну схему для кількох банків, які мають надлишок грошей. Вони можуть купувати депозитні сертифікати НБУ під 23% річних. Якщо грошей на рахунках багато, ці 23% перекриють збиток 17%.

Решті НБУ пропонує звертатися до Мінфіну і вимагати, щоб той підвищував ставки щодо ОВДП. Але це погана порада. По-перше, підвищення ставок не торкнеться старих ОВДП — по них залишиться купон 12%. По-друге, Мінфін успішно продає ОВДП і за низькими ставками.

Тому ситуація складна. Йде до того, що до 40 банків отримають гігантські збитки. Якщо не змінювати ситуацію, багато хто може не дожити до кінця 2022 року.

Наслідки можуть бути поганими. Криза неплатежів загалом по Україні, знищення заощаджень, удар по економіці. Ну і прощай "Велике будівництво".

---------------

У цьому особлива іронія.

Ще рік тому ці банки були на коні. Вони брали участь в елітній схемі імені президента Зеленського, заробляли на рівному місці. Тепер усе накрилося мідним тазом.

Особливо рішуча частина суспільства скаже: все правильно, покарано за справу. Але я не надто поспішав би радіти.

"Банкопад" імені Гонтарєвої начебто теж покарав винних. Закрилися банки, які надавали кредити на власні підприємства. Ха-ха.

Але загальний ефект виявився зовсім нерадісним. Сотні мільярдів (!) знищених заощаджень, шалений провал в економіці. А головне, за все заплатили платники податків зі своєї кишені.

Тож "банкопад" імені Шевченка буде не менш веселим (спочатку), і навіть руйнівнішим (потім). Бажаєте такого?

Ось деякі зі щасливчиків: Ощадбанк, Укрексімбанк, Універсал Банк, Січ, Укргазбанк, Кредит Дніпро, Акордбанк, Кристалбанк, Альянс, РВС Банк, Конкорд, МетаБанк, КІБ, Перший інвестиційний банк, Український капітал, Мегабанк, Укрбудінвестбанк, Український капітал, УБР Скай Банк. Це не повний список.

Оригінальну публікацію читайте за посиланням