Європі до України, як з Парижа до Києва рачки - Олексій Давиденко

Читать на русском
Автор
10583
Українці на Параді Шумана, Варшава, 2015 Новина оновлена 23 липня 2022, 05:28
Українці на Параді Шумана, Варшава, 2015. Фото Кшиштоф Кучік / Forum

Український бізнесмен, власник мережі з продажу медичної техніки Олексій Давиденко порівняв можливості українців та європейців у різних сферах життя та дійшов незвичайних висновків.

Наша колега вирішила перевіритись у лікаря. Зателефонувала до клініки та записалася на прийом.

Вже наступного дня вона була на консультації у провідного українського професора, від нього одразу зайшла на аналізи та зробила МРТ. А вже до кінця робочого дня на пошту здобула всі результати.

В Україні!

Під час війни!

Все це за добу!

У жодній із країн Європи це було б просто неможливо не лише за добу — навіть за тиждень.

Цей свіжий приклад швидкості від задуму до його реалізації вкотре нагадав мені, що Україна – це країна офігенних сервісів, офігенних швидкостей та офігенних можливостей.

В Європі.

На прийом до терапевта можна записатися у разі через тиждень, до вузько-профільного фахівця чи обстеження – у разі через місяць.

Відвідування спеціаліста банку.

У нас ти приходиш і одразу отримуєш консультацію, там – запис у кращому разі наступного тижня.

Купівля меблів/техніки.

У нас купуєш і доставка та підключення можливі вже наступного дня. У Європі навіть якщо є на стоку в магазині, то тільки самовивіз. У разі замовлення доставки та складання – у найкращому разі через тиждень.

Аналогів таких сервісів як ДІЯ чи Київ Цифровий в Європі майже немає, і більшість європейців навіть приблизно не уявляють, що таке можливо.

А про такі образливі для нас інтеграції як у Моно з ДІЯ – це для них зараз взагалі як у космос злітати. Для всіх подібних комунікацій у них все ще працює голубина пошта та особистий прийом – знову ж таки, як мінімум, через тиждень з дня запису.

Окрема тема – оренда квартири або комерційного приміщення.

У нас знайшов за оголошенням, того ж дня зателефонував, на наступний перегляд, якщо підходить — застава, через день підписання договору та квартира/приміщення твоє.

У Європі це якийсь суцільне пекло.

Знайшов оголошення, телефону контактного, швидше за все, немає, а якщо є – то навряд чи дадуть відповідь. Пишеш мейл – чекаєш на відповідь кілька днів, знову дзвониш, знову пишеш.

Коли нарешті хтось вийшов на зв’язок та готовий надати квартиру для перегляду, найкраще наступного тижня.

Квартира підходить.

Брокеру отримати підтвердження від власника – щонайменше тиждень. Ще стільки ж – на підготовку договору. Якщо з моменту перегляду та до моменту отримання ключів минув місяць, то ти щасливчик.

Підсумок.

У багатьох сферах життя, Європі до України, як із Парижа до Києва рачки.

І якщо 5 років тому, це бачили і з цим погоджувалися одиниці, то сьогодні вже майже кожен українець, який хоча б трохи пожив за ці місяці в Європі, твердо вам скаже — у всьому ми кращі, швидші та просунутіші за них.

Так згоден.

Вони мають оху***ние дороги, все чітко за правилами і всі рівні перед законом.

Але з погляду багато іншого – ми на три голови крутіші.

Тож.

У чомусь краще вони – у чомусь ми. Зате мені вже цілком зрозуміло, що ми порівняно з ними точно не г**но, а вони точно не цукерка.

І чим більше я за ці п’ять місяців спілкуюся з тими, хто там вимушено жив і живе зараз, тим частіше чую одну й ту саму фразу:

У нас вдома офігенно.

Джерело: Фейсбук Олексія Давиденка

Info Icon

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.