Головний редактор "Телеграфу" Ярослав Жарєнов про те, як на шостий місяць війни деякі українці перевели фокус уваги на внутрішні чвари:
Українці — абсолютно неймовірна нація, яка сторіччями демонструє жагу до виживання, воює і при цьому встигає розводити "срачі" всередині країни. Так сталось і цього разу — перші два-три тижні, місяць — консолідація, задача спільної перемоги, а потім почалось знову: не так воюємо, не так готувались, не так тиснемо на Захід і т.д. При чому зазвичай говорять подібні речі ті, хто мінімально робить щось для перемоги.
Днями мав нагоду їздити по Заходу нашої держави й спілкуватись з простими людьми, які живуть своїм життям — десь донатять, десь волонтерять, займаються власним господарством, ведуть бізнеси. Важливо зазначити, що якраз перед цим обстрілювали спершу ТЦ в Кременчуці, потім центр Вінниці, Одещина, Миколаїв, Харків. Тобто ведеться стрільба по мирних містах України задля створення тиску на суспільство з метою подальшої капітуляції.
Здавалося б, вже і лаврову, і путіну, і шойгу має бути зрозуміло, що на жодну капітуляцію Україна не піде, а Захід не дасть нашому народу програти. Однак ні — обстріли ведуться, населення подекуди нервує. Однозначно, страху в очах набагато менше, ніж було 24 лютого, коли ніхто взагалі не розумів, чи зможемо ми відбити навалу. Однак є й інша небезпечна тенденція.
Ми (українці — Авт.) стали виносити росію за рамки. "Так, росія стріляє "калібрами", але…" і ось тут починається справжній хіт-парад штампів, пропагандистських тезисів і так далі. "У Бучі та Маріуполі винен Зеленський! Їх кров на його руках", — доводилось мені чути. При всій критичності поглядів на дії президента до 24 лютого (та й після), я не можу погодитись із цією тезою.
"Так, путін — кончений, але…", і ось за цим "але" криється дуже небезпечна історія. Ворог постійно проводить ІПСО (інформаційно-психологічні операції) задля розділення українців та зменшення сил опору. І частина населення дійсно виявилась не готовою до інформаційної війни. Знову мережею ширяться фейки, а біля під’їзду чи в магазині люди розповідають один одному байки про те, як все погано, не наводячи жодного аргументу (а частіше — приводячи видумані росіянами "факти").
Друзі, я звертаюсь до вас! Як би не було важко — працюйте над собою в плані інформаційної гігієни. Російські фейки інколи дуже важко відрізнити, однак це реально. Виберіть для себе декілька джерел інформації, яким ви довіряєте. Вам не потрібні 100500 телеграм-каналів, інформацію з яких ви просто не зможете перетравити (до речі, в нашому Телеграмі намагаємось не спамити та давати найцікавіше й найактуальніше).
Працюйте зі своїми батьками та родичами. Як би не було важко — у нас надзвичайно важка та цинічна війна з противником, для якого немає моралі. І в цій війні кожна голова та світлий розум нам потрібні для перемоги.
Перед тим, як розповісти комусь те, у чому ви не спеціаліст і що не бачили на власні очі, проведіть із собою простий тест:
- Чи впевнений я, що ця інформація правдива?
- Чи допоможе вона перемозі?
І найголовніше, пам’ятайте — наш головний ворог — росія. Питання до української влади були, є і будуть. Їх треба ставити, однак підходити до них з холодною головою. Наприклад, окупація Херсону. За дуже поширеною в суспільстві версією, місто взагалі не обороняли. Однак може варто послухати тих, хто власне був там на момент початку вторгнення? Ось розповідь Героя України — 23-річного командира танкової роти 59 бригади імені Якова Гандзюка Євгена Пальченка.
Не забувайте — наш ворог набагато сильніший (суто по цифрах), але у нас є дещо більше — єдність, віра в перемогу та Збройні Сили. І за нами правда!
Донатьте на армію, беріть участь у благодійних аукціонах (на одному з таких "Телеграф" розігрує марку "Укрпошти" з автографом головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного), підтримуйте один одного.
Щодня робіть щось для ЗСУ!
P.S. Автор цих рядків проводить збір коштів на покупку трьох пікапів для наших розвідників, які працюють на передовій. Залишилось зібрати близько тисячі доларів на третє авто (дві машини вже куплені й готуються до передачі бійцям на "передок"). Після передачі всіх трьох на "Телеграфі" буде обов’язковий фотозвіт. Одна машина ще раніше поїхала до військових.
Долучитись до збору коштів можна, задонативши (отримувач Жарєнов Ярослав Олександрович):
- на банку моно — https://send.monobank.ua/jar/7Ne9soaoXA?fbclid=IwAR28MN2ml-k36oWNsCCggegYOzeidEEibn7evrFF6totRUhncxwfb6WLSVc;
- на картку Приватбанку — 4149609011773449.
Приємний бонус — ті, хто задонатить до 5 серпня суму від 100 гривень — візьме участь у розіграші одразу двох комплектів марок від "Укрпошти" "Русскій воєнний корабль всьо", а ще один комплект я подарую особисто за найбільший донат.