Війна для людей - мексиканський серіал, або чому не треба квапитися із повідомленнями з фронту - Віктор Трегубов

З окремих коментарів до попереднього допису знов складається враження, що для людей війна — це мексиканський серіал.

Сидить така Лізавета Владленова в себе вдома, пропускає всі події через свою ніжну центнерову душу, і пише у ФБ з квіточкою на аватарці на всі свої чотири підписники:

- О загиблий Герою Броніславе Перескупченко! Нехай летить душа твоя легкокрила у вирій, нехай небо святе покарає безжальних вбивць! Пролив на землю ти свою кров, щоб показати до Вкраїни любов…

І фото, де понівечене тіло та мізки наружу.

Лісавета Владленовна в нас скальд.

Ти такий — гей, агов, військові на дроті, не треба так, поки рідні відмашку не дадуть. Та й не факт, що це Броніслав Перескупченко, зачекайте пару діб, бо маму Броніслава через ваш шакалячий експрес вже санітари відкачують. Ви гадаєте, йому б це сподобалося?

Тобі від скальда Владленовни:

- То що — забути Подвиг Героя? Мовчати про Величну Звитягу? Маму, звісно, шкода, але хай весь світ знає…

А ти читаєш: срала я на маму, та й на самого загиблого, я подивилася цікаве кіно і хочу писати патріотичний фанфікшен. Ви, хлопці, мені потрібні лише як персонажі.

Коли-небудь це закінчиться.

Коли-небудь якусь маму не відкачають. І сестра героя — а то й сам герой, якщо виявиться, що Владленівні в телеграмі набрехали і то був не він — зустріне Владленівну і зламає їй щелепу в трьох місцях. І буде вона всім розповідати, що вахлифий флодій фдійфнив ффірячий напад.

Коли-небудь.

Та ще не зараз.

Джерело: пост Трегубова у Facebook