Українським виробникам, що забезпечують армію, загрожують кримінальні справи - Олександр Соколовський

На жаль, полювання на здоровий глузд продовжується…

Прибуток виробників = збитки державі?

Я вже писав, що саме так вирішила ДАСУ, перевіривши контракти Міноборони з українськими постачальниками, і заявила про порушення на 2,5 млрд грн. Бо на їх думку, виробники, які співпрацюють з МО, не повинні закладати прибуток у контракти з державою. Якщо це українські виробники. А іноземним можна!

І ДАСУ пофіг що:

- на відмінну від іноземців наші постачальники форми, взуття, білизни та всього іншого 1/3 оплат по контрактах повертають у бюджет уигляді податків,

- що ми поставляли в 2022 р. все це на 30-50% дешевше, ніж те, що закупалось за кордоном,

- що шилось усе відповідно ТУ МОУ (на відміну сумнівної якості турецько-китайської продукції),

- що решта коштів, яка не віддавалась на податки, залишалась в економіці України і працювала на її збереження.

Фактично своїми висновками ДАСУ заборонила закладати прибуток в калькуляцію цінових пропозицій. Списавши прибутки збройних компаній у збиток державного бюджету. При тому, що заложити у калькуляцію 5-10% прибутку — не означає наприкінці виконання контракту його отримати! На жаль, багато хто з українських виробників (і ми в тому числі по багатьох контрактах) отримали збитки. Бо закласти прибуток у травні не означає отримати його наприкінці року. Пам'ятаєте, як у 2022 злетів курс валюти (до якої прив’язана закупка сировини), як прийшлось закупати генератори і як у підсумку подорожчали енергозатрати? Але штрафи все одго будуть нараховуватись виходячи з попередніх (і дуже условних) калькуляцій, які додаються до кожного контракта згідно з правилами.

Ми бачимо на прикладі ДАСУ класичну поведінкову модель українського чиновництва — якщо законні і підзаконні акти знаходяться у протиріччі друг другу — вони будуть трактувати їх як завгодно, але не на користь підприємцям. А коли ситуація стає скандальною — виправдовуються тим, що захищають інтереси держави. А внутрішні виробники що — не держава?

Хоча у підсумку конкретно ця історія вигідна насамперед іноземним постачальникам! Ну і звісно — силовим структурам, які, маючи підтверджений формальний привід у вигляі Акту від ДАСУ (який вони вже відправили правоохоронцям для відпрацювання!) з мисливським азартом накинуться на 250 підприємств, що наважилися у надскладний 2022 рік переорієнтувати свої виробництва на пошиття військової форми та спорядження. І це тількі підприємства легкої промисловості. А скільки ще буде виробників зброї, техніки, харчової продукції тощо…?

Після гучного скандалу з приводу цієї проблеми, багатьох публікацій і листів бізнес-асоціацій здавалося, що питання от-от буде вирішено. Навіть президент Володимир Зеленський на нещодавній і першій під час війни зустрічі з бізнесом це пообіцяв і дав команду уряду скоріше прийняти цілком обґрунтовані пропозиції бізнес-спільноти.

І от відбулось засідання Кабміну. На ньому прийняли відповідні зміни до постанови 1275, які могли б закрити раз і назавжди проблему з ДАСУ. Але у останній момент там взяли і викинули один із головних пунктів. Чи то на прохання Мінфіну, чи то Мінюсту, ще не ясно. І тепер на майбутні контракти така проблема вирішена, але вона залишилась по поставкам 2022-го та діючим контрактам 2023 року!

І це по усій номенклатурі постачання і не тільки для МО, а для усіх військових структур. Так що ДАСУ так же само може продовжити йти з перевірками калькуляцій 2022-2023 років далі по вітчизняних постачальниках Нацгвардії, СБУ, ТО, МВС, прикордонної служби та інших. І стягувати в вигляді штрафів чесно заложений у калькуляціях прибуток, з якого підприємства вже давно сплатили податки!

Хотів на цьому поставити крапку, але побачив, що оприлюднена офіційна позиція МОУ (додаю посилання у першому коменті). Дарує надію на спільне вирішення проблеми те, що міністр оборони України Oleksii Reznikov назвав абсурдними висновки ДАСУ і висловив впевненість, що врешті-решт рішення буде знайдено.

За його словами:

"…В МО переконані, що український бізнес, який забезпечує армію, має право на прибуток. Тому ми оскаржили підхід ДАСУ в суді.

Формально захист інтересів українського бізнесу не є обов’язком Міністра оборони. Але лише формально. Тому що стабільна робота українських державних і приватних постачальників зброї, техніки, боєприпасів, предметів речового забезпечення – це прямий інтерес ЗСУ. Захищаючи український бізнес, ми захищаємо інтереси оборони. Це наш реальний суверенітет, наш запас міцності. Нам потрібно більше української зброї. Тому Міноборони послідовно виступає за те, щоб український бізнес розвивався, збільшував виробничі потужності. Ми спрощуємо адміністративні процедури, створили спеціальний механізм – Акселератор МОУ, щоб швидко проводити розробників ОВТ бюрократичними нетрями. Завдяки цьому ми вже маємо величезну динаміку із виробництва БПЛА, ми вже повністю забезпечуємо армію вітчизняними шоломами, бронежилетами, речовим майном.

Тому я вважав і вважаю абсурдними та неправомірними вимоги Держаудитслужби фактично поставити інтереси іноземних виробників вище за українських і позбавити український бізнес права на прибуток. У цьому немає логіки, це прямо суперечить інтересам оборони та нормам чинного законодавства.

Водночас з рішення КМУ було вилучено норму, на якій наполягало Міноборони, а саме – чітку вказівку, що такий порядок є чинним весь період дії правового режиму воєнного стану, тобто має застосовуватись з 24 лютого 2022 року. Відповідну норму було розроблено Міноборони на виконання протокольного доручення Кабінету Міністрів України від 30 червня 2022 року. На жаль, цю позицію не підтримано представниками інших відомств у кінцевому рішенні Уряду, тому зберігається колізія.

Однозначно не зняті вимоги Держаудитслужби, які Міноборони вважає неправомірними і оскаржує у судовому порядку, стосовно стягнення коштів, вказаних як прибуток, з українського бізнесу, що співпрацював з сектором оборони та безпеки з початку дії правового режиму воєнного стану.

Це створює умови для порушення стабільної роботи українських виробників та може негативно позначитись на забезпеченні потреб Сил оборони України.

На жаль, колеги по Уряду, у тому числі ті, чиїм прямим обов’язком є захист української економіки, не підтримали позицію Міноборони в частині, яка стосується відновлення справедливості з початку воєнного стану. Скажімо, у Міноборони є чинні контракти з лідерами українського ОПК, які закінчуються у 2024-25 роках. У нас сотні чинних контрактів з українськими виробниками до кінця цього року. Як з ними бути? Як бути з тими, що вже виконані? Зберігається можливість подвійного трактування норм і тиску на бізнес. Міноборони з таким підходом не погоджується, тому ми продовжимо оскаржувати підхід Держаудитслужби до правозастосування у суді".

Кінець цитати…

Сподіваюсь за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки України, Міністерства оборони України все ж таки додавимо вирішення цієї проблеми таким чином, щоб кожному підприємству (а їх реально тисячі!) окремо не доказати свою правоту у судах. І Державна аудиторська служба України відкличе свій позив до МОУ і дійде з ним до консенсусу, не чекаючи судових тяжб. Бо кажу чесно — у підприємців і виробників під час війни зовсім немає ні нервів, ні вільного часу, ні вільних ресурсів, нам хватає чим займатися і нема вже сил на вирішення створених штучно проблем…

АПД: Про те, хто на Кабміні прибрав з постанови пункт, який вирішує цю штучну, але таку, що загрожує виробникам сотнями кримінальних справ, проблему, розповів Юрій Романенко, цитую:

"…Резніков подав на аудит до суду, а також вніс на Кабмін проєкт змін до постанови № 1275. Щоб прибрати норму, до якої причепилися аудитори, та дозволити прибуток для українських виробників з початку воєнного стану. Кабмін голосував за цей проєкт 11 липня. І тут ситуація набула дуже дикого обороту.

По-перше, розкрилася божевільна позиція міністра фінансів Марченка. Він вважає, що пропозиції Міноборони "лише створюють сприятливі фінансові умови для виробників". Розумієте? Міністр фінансів проти сприятливих умов для українських виробників, він про це офіційно пише. Я не знаю, як це оцінити. Ми зараз максимум коштів маємо спрямовувати в оборонку, створювати робочі місця. Без цього ми не виживемо. Але Мінфін трактує це як загрозу для державного бюджету.

По-друге, поки Резніков був на саміті НАТО, під тиском Мінфіну з рішення Кабміну викинули норму, що українські виробники могли отримувати прибуток з початку воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 р. Для майбутніх контрактів питання вирішене. Але тепер аудит та податківці кошмаритимуть усіх, хто щось постачав армії з 24.02 і до липня 2023 р., отримав прибуток, ці гроші стягуватимуть. Також незрозуміло, а що з чинними контрактами, які укладені до цього рішення, але закінчуються пізніше? Мінфін у такий спосіб намагається зберегти обличчя аудиторам і прикрити себе, бо аудит підпорядковується Марченку…"