Зеленський обіцяв, Татаров мовчки записував: подробиці закритої зустрічі з бізнесом в Офісі президента

Перша після широкомасштабного вторгнення росіян зустріч президента Володимира Зеленського з бізнесом мала тривожний привід. Бізнес звернувся до гаранта Конституції з маніфестом у звʼязку з систематичним порушенням 42 статті Основного закону ("кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом". — Ред.) і загостренням проблеми рейдерства. Заступник голови ОП Олег Татаров, чиї неформальні повноваження дозволяють зупинити свавільний тиск силовиків на бізнес, за всю нараду не проронив ні слова.

Президент Володимир Зеленський надзвичайно оперативно відреагував на Маніфест 42 компаній, які заявили про нову хвилю рейдерства та силового тиску на бізнес. Вже наступного дня після публікації маніфесту він зібрав бізнесменів на Банковій, щоб розібратися у проблемі. Зустріч готувалася так швидко, що застала багатьох підписантів маніфесту у відрядженнях в регіонах та за кордоном. Тому працівникам Офісу президента довелося запрошувати бізнесменів, яких у початковому списку не було.

Розширення списку запрошених розфокусувало і тему зустрічі. Президент дав змогу представникам бізнесу висловитись на широке коло питань. Як наслідок, нараді зразу після початку загрожував провал. Президент Американської торгової палати Енді Гундер "потонув" у своїх розмірковуваннях про важливість залучення інвестицій, а довгий і нудний виступ власника Advanter Group Андрія Длігача запамʼятався тим, що більшість присутніх почали проявляти очевидні ознаки засинання.

Адекватність зустрічі президента з бізнесом, на щастя, повернули президент "Нової пошти" Вʼячеслав Клімов та голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник. Вони ще до наради домовились між собою, з яким результатом треба вийти з Офісу президента, і технічно досягли свого.

Вислухавши їх, Володимир Зеленський дав чіткі усні доручення:

• Створити в ОП комунікаційну платформу, яка прийматиме від ініціаторів Маніфесту 42 та бізнес-обʼєднань інформацію для реагування;
• Призначити представником ОП на цій платформі заступника голови Офісу з економічних питань Ростислава Шурму;
• Чіткий формат роботи комунікаційної платформи розробити пізніше з урахуванням пропозицій бізнесу.

Ростислав Шурма не виглядав щасливим від нового напрямку роботи. Поруч з ним сидів інший заступник голови ОП — Олег Татаров, який курує правоохоронний сектор. Очевидно, що на практиці більшість питань щодо рейдерства в інтересах бізнесу ОП може вирішувати саме через Татарова. Але призначати борцем з рейдерством людину, яку ЗМІ відкрито називають куратором рейдерських атак, було б, мабуть, занадто навіть для такого майстра іронії, як Володимир Зеленський.

Відтак президент обирав між Шурмою та першим віцепремʼєром Юлією Свириденко. При чому розмірковував він при цьому вголос, прямо в присутності учасників наради. Зрештою, обрав Шурму, вирішивши не відволікати чарівну пані Юлію від ефектних безрезультатних закордонних рандеву. Шурмі й до Татарова бігати ближче.

За даними "Бізнес Телеграфу", вже наступного тижня ініціатори Маніфесту 42 планують зустрітись з куратором економіки в ОП, щоб запропонувати дієвий механізм співпраці. "Заговорити тему" чи вислизнути вже не вийде. Попередньо формат комунікаційної платформи для діалогу з бізнесом буде вирішувати три завдання:

• Оперативне реагування на надзвичайні ситуації, повʼязані з рейдерством або іншими формами силового тиску;
• Регулярні зустрічі з бізнесом, періодичність яких ще буде додатково погоджена, але не рідше разу на місяць.
• Ініціювання законодавчих ініціатив, які покликані розв'язати проблему рейдерства і загалом сприяти економічному зростанню.

Першочергові ініціативи бізнесу, опрацювання яких чекає на ОП, вказані у Маніфесті 42. Результативність роботи над ними швидко дасть відповідь, наскільки відвертим був президент, коли пообіцяв бізнесу максимальне сприяння. Дивно, але на словах він підтримав навіть ідею створення Реєстру рейдерів, куди включатимуть "зашкварних" прокурорів, чорних нотаріусів та суддів. Цей реєстр зараз перебуває у процесі розробки. Повертаючись до конкретних ініціатив з Маніфесту 42, йдеться про таке:

• На час воєнного стану слід законодавчо заборонити використання державних силових структур у корпоративних спорах, які не стосуються національної безпеки.
• Назавжди й без будь-яких виключень заборонити обшуки та інші форми "маски-шоу", якщо підприємство готове добровільно надати будь-які документи, необхідні слідчим.
• До суддів, чорних нотаріусів та реєстраторів, незаконність рішень яких очевидна і доведена у судах вищих інстанцій, має застосовуватись спрощена процедура притягнення до відповідальності, говориться в маніфесті.

Кумедним моментом наради у президента стала стихійна ідея зʼясувати, проти кого з присутніх бізнесменів силовики завели кримінальні справи. Виявилося, що проти абсолютної більшості. Візити прокурорів та поліції, а також судова тяганина для захисту власності стали буденністю для українського промислового бізнесу. Як наслідок — в розпалі друга хвиля еміграції підприємців за кордон.

Варто згадати, що на останній зустрічі президента з журналістами головний редактор "Телеграфу" Ярослав Жарєнов якраз і порушив питання щодо рейдерства та податкового клімату в державі, що буквально виштовхує бізнес за кордон. Тоді Володимир Олександрович нервово відреагував, але обіцяв розібратись у ситуації і попросив надати йому реальні факти утисків бізнесу. Маємо надію, що вказана платформа допоможе налагодити більш тісну взаємодію бізнесу з владою, мінімізуючи при цьому втручання з боку силових органів.

Після того, як президент залишив зал наради з бізнесом, її учасники ще деякий час не розходились. Ростислав Шурма пообіцяв дати конкретику щодо формату нової комунікаційної платформи за 3-4 дні. Юлія Свириденко посміхалась і дякувала всім за "чудові ініціативи". А бізнесмени обмінювались припущеннями, що саме занотовував протягом всієї наради Олег Татаров: записував, кого з присутніх слід рейдернути першими, або навпаки — акуратно формував список недоторканих.