Як не закінчити життя самогубством волонтеру - Дана Ярова

Продовжимо наш захоплюючий серіал щодо Порядку пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, затвердженого постановою КМУ від 05.09.2023 № 953, або Як не закінчити життя самогубством волонтеру.

Мінуси постанови

1. П. 11 Порядку. У разі невідповідності фактично отриманих товарів тим, що зазначені у декларації, – отримувач складає інвентаризаційний опис. — Подання інвентаризаційного опису фактично отриманої гуманітарної допомоги вважається інформуванням отримувачами правоохоронних органів про встановлений факт невідповідності фактично отриманої гуманітарної допомоги категоріям товарів та/або найменуванню товарів, та/або кількості місць, та/або кількості штук, та/або вазі, які зазначені в декларації.

Насторожує автоматичне інформування правоохоронних органів, які отримавши такі сигнали, матимуть можливість чинити тиск на весь ланцюжок надходження гуманітарної допомоги, наслідком чого може бути ускладнення, призупинення або повне зупинення його роботи.

2. Звіти по отриманій гуманітарній допомозі подаються щомісячно, до повного її розподілу. В іншому разі – гуманітарна допомога вважається такою, стосовно якої відсутній облік щодо отримання та цільового використання, та використаною не за цільовим призначенням. Далі включаються спеціально уповноважені державні органи та правоохоронні органи. 90 днів без звіту призводить до автоматичного блокування отримувача. Поновити статус отримувача можливо лише через 6 місяців.

За таких умов отримувачі не матимуть іншого виходу, ніж залучити до адміністрування процесів отримання та розподілу гуманітарної допомоги додаткові ресурси. В іншому разі, десь у червні 2024 року їх діяльність буде автоматично заблокована, а статистику з отриманої гуманітарної допомоги замінить статистика відкритих кримінальних справ.

3. В інвентаризаційному описі гуманітарної допомоги отримувач повинен зазначати, зокрема, ціну за одиницю (в грн) та первісну (справедливу) вартість (в грн) за кожною позицією гуманітарної допомоги.

Вбачається, що отримувач може просто не знати цін на відповідні товари (бо ж згідно з ЗУ "Про гуманітарну допомогу", гуманітарна допомога — цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, яка не передбачає будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій донорам).

4. З первісною (справедливою) вартістю гуманітарної допомоги взагалі абсурд. Адже первісна вартість — дорівнює сумі грошових коштів, витрачених для придбання оцінюваного активу. Тобто у випадку з гуманітарною допомогою, яка надається безоплатно, первісна вартість буде дорівнювати "0 грн". Справедлива вартість — це сума, за якою може бути здійснено обмін товару за звичайних умов на визначену дату. Тут варто відзначити, що по-перше, війна – це апріорі не звичайні умови, а по-друге, отримувач, аби не перетворитися у центр маркетингових досліджень, завжди писатиме цю справедливу вартість "зі стелі".

Існує надія, що у цих полях в Автоматизованій системі реєстрації гуманітарної допомоги все ж таки буде надана можливість замість конкретних цифр зазначати "Не відомо". Аналогічні приклади цьому в Україні існують — так, наприклад, при заповненні декларацій держслужбовців, у деяких полях щодо ринкової (оціночної) вартості майна на момент отримання на нього прав, можна зазначати відповідь "Не відомо".

5. У звіті про наявність і розподіл гуманітарної допомоги, отримувач повинен зазначати, зокрема, юридичних осіб — набувачів гуманітарної допомоги, "адресу місця фактичного розподілу гуманітарної допомоги (КОАТУ, населений пункт, вулиця, будинок, бажано геолокацію ) або найближчу відому адресу до місця фактичного розподілу".

Вочевидь, нормотворець зобов’язав отримувачів гуманітарної допомоги вести звітність з метою забезпечення можливості контролю за її розподілом і використанням. Однак, вочевидь, ведення такої звітності суттєво обтяжить отримувачів, адже це потребуватиме залучення додаткових значних часових та людських ресурсів.

До того ж, згідно з вимогами частини другої статті 3 ЗУ "Про гуманітарну допомогу", отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги. При цьому вбачається, що з урахуванням положень абзацу другого пункту "ґ" абзацу 5 статті 1 зазначеного Закону, набувачами гуманітарної допомоги з статусом юридичної особи, можуть бути визначені самі отримувачі.

Тобто виходить, що, складаючи звіт, отримувач може просто зазначити самого себе як набувача, і на цьому закрити питання? Хто за це покусає? Хоча в аудиторсько-президентській республіці все можливо, і з цим треба бути обережніше.