Податкова реформа 10-10-10: маркетинговий трюк чи порятунок української економіки

"10-10-10" — таку назву отримав проект радикальної податкової реформи, розроблений рядом українських економістів за завданням Офісу президента України, під кураторством заступника голови ОПУ Ростислава Шурми. Назву документ отримав за пропонованими новими ставками основних податків – на додану вартість, прибуток підприємств та доходи фізичних осіб.

Цей проект викликав жваву дискусію серед економістів та бізнесменів, знайшовши як прихильників, так і супротивників. "Телеграф" розбирався у позиції сторін.

За радикальну податкову реформу

В інтерв’ю "Форбс-Україна" заступник голови ОПУ Ростислав Шурма назвав запропонований проект радикальною реформою і це справді так, адже основні податки пропонується знизити майже вдвічі – до 10% замість нинішніх 20% ПДВ та 18% податку на прибуток та податку на доходи фізосіб.

Щоправда, іншою стороною реформи має стати зростання військового збору з доходів фізосіб удвічі – з 1,5% до 3% та повне скасування всіх пільг, посилення відповідальності за порушення податкового законодавства.

Проте прихильники та розробники реформи впевнені у її майбутній ефективності, яка має подолати проблеми української економіки, такі як:

• високий рівень бюрократії;
• велика частка тіньової економіки;
• відсутність або утруднений доступ до кредитів та інвестицій;
• повільне зростання економіки.

За словами директора економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолія Амеліна, реформа дасть:

• зростання оборотного капіталу в бізнесі, а з ним – більше інвестицій, робочих місць, прибутку та податків;
• меншу звітність та зростання можливості залучати кредити для розвитку, а отже більше інвестицій, робочих місць та податків;
• зниження адміністративного тиску, спрощення звітності, цифровізація;
• білі зарплати.

Старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар зазначає, що якби нова реформа працювала б уже з 1 січня 2022 року, доходи бюджету були б 920 мільярдів гривень, що на 300 мільярдів менше ніж зараз. Тобто втрати бюджету можуть досягати чверті доходів, але натомість на 350 мільярдів гривень впали б витрати держави, в основному за рахунок менших плат ЄСВ за бюджетників та військовослужбовців.

У результаті в 2022 році держбюджету довелося б шукати 1,967 трлн. грн. або 55 мільярдів доларів для покриття своїх витрат, що всього на 15% більше, ніж зараз.

"Водночас за умови запуску реформи відбудеться критичне покращення податкового клімату в країні, що сприятиме активізації ділової активності, збільшенню капітальних інвестицій та у стратегічній перспективі — значному збільшенню податкових надходжень з можливістю досягнення профіциту бюджету", — зазначає Михайло Кухар.

Не реформа, а маркетинговий хід?

Водночас критики концепції 10-10-10 відзначають зайвий радикалізм і навіть популізм реформи та відсутність реальних прорахунків ризиків та вигод проекту.

Так, на думку економічного експерта Олексія Куща, правильною є пропозиція знизити до 10% ЄСВ і частково ПДВ, але є важливі нюанси.

Так, за словами експерта, потрібно запроваджувати прогресивну ставку ЄСВ: мінімальна зарплата – ставка 0%; вище за мінімальну, але нижче 100 тис. грн. — 10%; від 100 тис. до 500 тис. — 20%; від 500 тис. до 1 млн — 30%; понад 1 млн — 40%.

Аналогічну практику слід запровадити і для ПДВ, наприклад, встановити базову ставку в 15%, але при цьому на соціальні товари та послуги (комуналка, паливо, газ, крупи, молоко, хліб, ліки тощо) встановити її від 0 % до 5%. На дорогі товари — ювелірні вироби, брендові речі та інше, навпаки, підняти в 2-3 рази в порівнянні з базовою.

Нарешті, експерт категорично проти зниження податку на прибуток до 10% разом зі скасуванням усіх пільг. На його думку, нинішня ставка податку в 18% оптимальна, а от скасування пільг просто призведе до відтоку інвестицій.

Не варто гнатися за маркетинговою назвою, резюмує експерт.

Ще конкретнішим є старший економіст у Центрі економічної стратегії Юрій Гайдай. За його словами, у реформі багато "підводного каміння" і до кінця не прораховані цифри впливу нововведень на економічну ситуацію.

Експерт наголосив, що за підрахунками авторів дефіцит бюджету складе 622 млрд грн, з яких 350 млрд можна заощадити на зниженні ЄСВ для бюджетників, але де брати решту? Скасування відшкодування ПДВ експортерам сировини зажене їх у тінь, зростання акцизів на алкоголь та цигарки дасть кілька мільярдів, зростання ренти на природні копалини в умовах зростання цін на газ та падіння експорту руди також дасть дуже мало.

Незрозуміло що робити з дефіцитом місцевих бюджетів, які в основному і наповнюються за рахунок податку на доходи фізосіб та податку на прибуток, зрештою дотацій з держбюджету збільшить дефіцит останнього.

Надії на детенізацію та широку міжнародну фінансову допомогу є надто суб’єктивними і не мають під собою реальних підрахунків.

Нарешті, пропонована ставка ПДВ у 10% прямо суперечить Євродирективі 112 та плану боротьби з відмиванням брудних грошей та ухилення від податків BEPS, що було підписано Україною і повинно дотримуватися.

"Зрештою можна ще довго продовжувати, але цього має бути достатньо. Я щиро сумніваюся, що в Мінфіні чи в Податковому комітеті ВРУ можуть взагалі серйозно сприйняти такі пропозиції. Шкода лише часу, який фахівці витратить, щоб відбитися від цього", — упевнений. Юрій Гайдай.

Нагадаємо, остання спроба змінити в існуючій системі оподаткування в Україні – повернути акциз на паливо, не знайшла підтримки у народних депутатів. Законопроект навіть не знайшов голосів, необхідних для включення до порядку денного роботи сесії.