"До 2100 року прибережна територія України може бути частково затоплена": експертка з питань клімату Євгенія Засядько

Експертка з кліматичної політики ГО "Екодія" Євгенія Засядько розповіла в інтерв’ю "Телеграф", які зміни клімату відчуває на собі Україна, чому деякі населені пункти до кінця сторіччя можуть піти під воду і головне – що ми можемо зробити для зупинки загрозливих наслідків вже зараз.

- Які прояви зміни клімату найпомітніші в Україні?

- Вже не можна казати, що зміна клімату – це якась далека проблема, яка нас не стосується. Один із основних проявів полягає в тому, що відбувається зміна опадів. Річна норма скоротилася на 20%. Якщо опади випадали рівномірно впродовж місяця у різні дні та тижні, то зараз – за декілька годин. І це приводить до швидкого випаровування, тож немає належного наповнення водних ресурсів, земель і ґрунту. Це така ланцюгова реакція, яка призводить потім до того, що в ґрунті не вистачає води, а значить - не можна виростити деякі аграрні культури. Особливий влив відчуває південь України. Ця частина найбільше опинилася під впливом посухи. Якщо говорити за 2020 рік, то він таки став найбільш показовим з точки зору, як зміна клімату може впливати на Україну. Так, у нас були пожежі. Згоріло більше 160 тисяч гектарів лісів та сільськогосподарських земель. Чому це відбулося? У нас була доволі безсніжна зима. Тож це вплинуло на те, що ґрунт був не наповнений водою, річки - теж. Навіть Держводагентство писало про те, що можливо доведеться скорочувати використання води, попереджували, що в якийсь момент будуть перекривати воду. Але потім пішли сильні дощі і ситуація трохи покращилася. Але й почалися сильні дощі й на заході України, де трапилися повені. Весь минулий рік спіткав нас різними проявами змін клімату, у кожному регіоні це відбувалося по-різному: північ спіткали пожежі, на сході та півдні – доволі посушлива погода, а захід – з сильними повенями.

Керч, що пішла під воду, зняли на відео з висоти: що зараз відбувається в місті

Науковці кажуть, що на території України через наше географічне положення глобальна температура зростає приблизно в 3,5 разів швидше, ніж у середньому по планеті. Але якщо говорити глобально, порівнюючи з іншими країнами світу, то Україна плюс-мінус не в такому поганому стані. Оскільки деякі країни світу, наприклад, тихоокеанські острівні країни будуть затоплені за будь-якого сценарію. Саме тому вони зараз найбільше зацікавлені стримати зміни клімату, не допустити підвищення глобальної температури, і намагаються щось зробити, але насправді від них мало що залежить. Оскільки ці країни не викидають майже парникових газів, це якраз відбувається в індустріальних країнах, і Україна до речі теж нею була. Це ось останні 15-20 років після розвалу Радянського союзу в нас суттєво скоротилися викиди парникових газів, але доки ми були в СРСР та ще перші роки після нього мали суттєві викиди, якими теж підігрівали планету.

- Ви кажете, що острова в Тихому океані може затопити. А щодо України? Чи дійсно під загрозою затоплення, наприклад, Одеська область?

- Наша організація разом з науковцями проводила дослідження "Вода близько". Ми аналізували, що буде, якщо глобальна температура буде підійматися на 4 градуси від доіндустріального рівня, у разі збереження сучасних темпів зростання викидів парникових газів. Рівень океанів підіймається, морів – так само. В Україні два моря, тож вся прибережна територія України буде частково затоплена. Ми підрахували, що це близько мільйона гектарів земель. Туди входить 590 населених пунктів, які повністю або частково будуть затоплені. Це Одеська, Херсонська і Запорізька області, Крим. Йдеться про термін до кінця сторіччя. Тобто ця частина України до 2100 року може бути затоплена, якщо кліматична політика не зміниться і ми продовжимо рухатися на 4-градусне підвищення температури.

Але минулого року дискусія на світовому рівні дещо змінилася. До цього долучені Європейський союз, США, які трохи змінили фокус, що спонукає інші країни слідувати їхньому прикладу. Вони готові виділяти гроші на боротьбу зі зміною клімату. Тож на основі заяв, які були зроблені країнами, зараз ми рухаємося до кінця сторіччя на +3 градуси. Ситуація трохи краща, але вона не ідеальна. Наприклад Паризька угода, яку підписали в 2015 році, визначала цілі в +2 градуси, а також не допустити підвищення більш ніж на 1,5 градуси. Але зараз мовиться про +3, підписані цілі угоди все ще не виконуються.

- Чи дійсно є ймовірність, що в майбутньому аграрії будуть збирати по два-три врожаї?

- Дійсно, це можливо, оскільки в нас зараз збільшуються сезони, а зима стає доволі м’якішою з кожним роком. Виходячи з досліджень, говориться про те, що можна буде збирати врожай, але дивлячись який регіон. Можливо, деякі продукти ми взагалі будемо втрачати через посухи або інші ризики. Є ймовірність, що до нас через зміни клімату будуть потрапляти шкідники, до яких ми не були готові. Теплий період збільшується, тому є можливість встигнути виростити декілька врожаїв, але дивлячись на те, яка культура. Аграрному сектору треба буде адаптуватися до цих змін. Виходячи з ситуації, яка в нас зараз складається з відсутністю води, треба обирати правильну культуру, тоді дійсно зможемо виростити декілька врожаїв. Останні п’ять років, починаючи з 2015 року, як в Україні, так і в світі, вважаються найспекотнішими. Це якраз впливає на наші сезони. І 2021 рік очікується одним із спекотних або навіть найбільш спекотним.

- Деякі міста в Україні, зокрема Київ, часто затягує смогом, димом. Чому таке відбувається і що робити?

- Це не прямо, але пов’язано зі змінами клімату, через які відбуваються різні зміни погодних умов. Смог – це туман плюс забруднюючі частини. В Києві, наприклад, основним забруднюючим джерелом є транспорт, який дає 90% викидів. Тоді як 10% парникових газів в Україні – саме від транспорту. Коли у нас складаються погодні умови, які призводять до туману, може виникнути смог. Машин стає все більше, і це ще погіршилося через карантинні заходи. Бо влада у нас обрала принцип закривати громадський транспорт, в цьому є ймовірно правильна дія, оскільки в нас громадський транспорт дуже забитий, але, наприклад, інші країни почали докуповувати автобуси, запускати додаткові метропоїзди задля розвантаження. Якщо буде комфортний громадський транспорт, то люди будуть менше користуватися приватними авто.

Названо дві країни, які більше всіх забруднюють повітря в ЄС

- В Україні переважає помірно-континентальний клімат, а в Криму – частково субтропічний. Чи можна казати, що ситуація змінюється і ледве не вся Україна вже - субтропіки?

- Ще ні. Вчені говорять про те, підвищення температури на 1 градус, зсуває агрокліматичні зони на 100 кілометрів. В Україні середня річна температура в минулому році підвищилася на 2,2 градуси від доіндустріального рівня, тож можна сказати, що на понад 200 кілометрів кліматична зона змінилась.

- Які шляхи врегулювання кліматичної ситуації в Україні?

- Як я згадувала, світова дискусія змінилася, в Україні теж ця дискусія триває. Розглядається, на скільки Україна готова скоротити свої викиди на наступні десять років – до 2030 року. І Міністерство довкілля зараз запропонувало ціль скоротити викиди на 65%. Від 1990 року станом на 2019 рік ми вже скоротили на 63%. Тож виходить, що скорочення вже не таке велике, два відсотки всього, але навіть з цією ціллю в нас дуже багато дискусій, протистоянь між Міністерствами енергетики, агрополітики. Все ще дуже багато супротиву, хоча ціль досить не амбітна. І у нас досі йде дискусія про те, що Україна має розвиватися, мовляв, у нас впала економіка, тож ми будемо збільшувати викиди парникових газів. У світовій практиці є поняття декарбонізації, що означає "зелений" розвиток. Якщо ми обираємо курс на "зелений" розвиток, можемо і розвивати економіку, і скорочувати викиди парникових газів. Це можливо за рахунок енергоефективності. В нас дуже неенергоефективні будівлі, вони старі та потребують модернізації. Навіть якщо не говорити про утеплення, то транспортуючи тепло до будівель у нас в деяких місцях йде до 40% втрат тепла. Наприклад, взимку бачимо, коли у нас навколо люків тане сніг, або ж коли гаряча чи холодна вода б’є з труб. Це ж ресурси. Такі ситуації вказують на те, що в нас система не є енергоефективна. Багато енергії втрачаємо, поки доставляємо до будинку, а потім, якщо сам будинок неенергоефективний, він витрачає чимало енергії на опалення, хоча могло би бути менше. Ще суттєвий вплив на клімат в Україні має спалювання викопного палива – 66% викидів саме через це. Сюди входить енергетика, транспорт, трохи промисловості. Окремо й промисловість – це 17% - впливає на клімат. Тож у нас є різні сектори, в яких треба працювати, і насправді є шляхи вирішення як економічного розвитку, так і сталого розвитку. Дуже багато прикладів Європейського союзу. Та й сам Європейський союз готовий підтримувати партнерів, які дійсно готові йти в цьому напрямку. Але поки що ми все ще обговорюємо, чи не надто амбітна була ціль 65%... Європейський союз, до речі, заявив ціль у 55% зі скорочення до 2030 року, але в них фактичне скорочення від 2018 року склало близько 25%. В Україні, якщо рахувати від рівня 2019 року, то виходить 6% скорочення. Дійсно, Європейський союз протягом останніх 20 років більше викидав, ніж Україна. Але ми скоротили свої викиди не через "зелену" політику, а через те, що відбувалися ситуації, не завжди залежні від нас - розвал Радянського союзу, закриття промислових заводів, також сильно вплинула анексія Криму та Донбасу. Ми зараз не розуміємо, скільки викидів на тій території. Даних немає. Ми подаємо по цій території викиди, але вони змодельовані, реальних показників не отримати. Коли ці території повернуться, то скоріш за все викиди знову зростуть. З 2015 року в нас скоротилися викиди саме через те, що ми втратили доступ до цих територій.

Чорне море "зацвіло" нейротоксинами після злив: що знайшли в воді