Безпорадність або холодний розрахунок? Чому "Слуга народу" вирішила здатися без бою на виборах мера Харкова

Менш аніж через тиждень, 21 вересня, стартує реєстрація кандидатів у мери Харкова. Позачергові вибори, заплановані на 31 жовтня, як і передвиборча кампанія, обіцяють стати найбільш інтригуючими за останні 11 років. Адже з того часу, як уже покійний Геннадій Кернес обійшов Арсена Авакова на 0,63% голосів, ніхто навіть близько не наблизився до того, щоб скласти якусь конкуренцію переможцю тих скандальних виборів.

Тепер же ми стаємо свідками запеклої сутички Ігоря Терехова та Михайла Добкіна. Можливо, до них приєднається ще хтось із більш-менш помітних політичних фігур — як мінімум багато хто очікує появи у списку кандидатів Юлії Світличної. Але кого ми точно не побачимо в перегонах, то це претендента на крісло мера від партії "Слуга народу", про що раніше заявив голова фракції Давид Арахамія. Така заява багатьох наштовхнула на висновок: за два роки "слуги" і Офіс президента настільки слабко попрацювали над вертикаллю влади, що навіть не розжилися хоча б трохи помітною фігурою в другому за значущістю місті країни. "Телеграф" спробував розібратися, чому так сталося.

Фактор губернатора

Щоб переконатися, наскільки висновок про погану кадрову роботу "слуг" відповідає реальності, цілком достатньо буде простежити за тим, що відбувається в приміщенні Харківської обласної державної адміністрації (ОДА) за президентства Володимира Зеленського. Проблеми у Банкової почалися там з самого початку, з призначенням на пост губернатора 34-річного адвоката і нардепа «Слуги народу» Олексія Кучера. Відразу ж після призначення на поверхню спливла перша проблема молодого управлінця — з’ясувалося, що він прийшов в ХОДА без власної команди. З дня вступу на посаду, 6 листопада 2019-го й аж до 15 січня 2020-го його заступниками були ті ж самі люди, які працювали з попередницею — Юлією Світличною. Та й перші три заступники Кучера не могли не викликати запитань. Поміж них опинилися колишній опоблоківець Євген Грицьків, бізнесмен Руслан Тихонченко і Віталій Погосян, який приїхав до Харкова аж з Вінниці. При цьому лише останній з усіх заступників міг похвалитися хоч якимось досвідом роботи в держуправлінні.

Було помітно, що Олексію Кучеру не вистачало союзників ні у владі в цілому, ні навіть у будівлі ХОДА зокрема. Звідси — цілий розсип дивних рішень екс-губернатора. Він для чогось оголосив війну міській владі на чолі з Геннадієм Кернесом, який «собаку з’їв» у всіляких політичних конфліктах. Навіщось посварився з ним та з бізнесменом Олександром Ярославським, коли ті створили штаб по боротьбі з коронавірусом в Харкові, запросивши туди самого Кучера. А вишенькою на торті стала його пародія на знаменитий відеоролик за участю Михайла Добкіна і Геннадія Кернеса під час мерської виборчої кампаніїї-2020. До слова, у самих виборах він теж взяв участь, набравши непривабливі 7,24%.

Зрештою, скарги, а подекуди й відвертий сміх на адресу Олексія Кучера Банкову втомили, і губернатора замінили на якусь Айну Тимчук. Уродженку Дніпра, яка більшу частину кар’єри присвятила роботі на благо рідної області, загалом, в Харкові ніхто не знав. І найсумніше, що за 9 місяців її перебування на посаді губернатора толком і не дізнався. У плані медійності вона виявилася повною протилежністю Кучеру і намагалася взагалі ні в що не влазити та ніде не світитися. А коли «засвітилася», то… краще б вона цього не робила. На початку весни цього року Тимчук взяла участь в дивному заході, під час якого разом з іншими чиновниками висаджувала туї у дворі будівлі ХОДА. Цю новину висвітлили на сайті адміністрації та в соцмережах на сміх місцевим журналістам. На жаль, це все, чим запам’яталася Айна Тимчук. 

У серпні на тлі її відставки гостро постало питання нового губернатора Харківської області. Називалися різні прізвища, і те, що там були дійсно цікаві кандидати, сказати не можна. Але в підсумку вирішили поки що залишити виконуючим обов’язки Олександра Скакуна, якого своїм замом призначала ще Юлія Світлична.

Харківська облдержадміністрація — хороша ілюстрація на тему кадрового голоду Зе-команди, якщо не сказати — глибокої кризи. Банкова змушена віддавати на відкуп волі випадку величезний регіон просто через те, що не в змозі знайти хоча б одну сильну і гідну фігуру на посаду губернатора.

Фактор Терехова

Озвучена вище теза, зрозуміло, стосується не тільки кандидатури губернатора. Адже якщо в Офісі президента не можуть підібрати сильного голову ОДА, то звідки у них візьметься конкурентоспроможний кандидат у мери? Навіть тепер, коли немає Геннадія Кернеса і в боротьбі за крісло мера повинна з’явитися конкуренція. Але якраз тут криється інша можлива причина, чому «Слуга народу» навіть не намагається вступити в цю бійку: Ігор Терехов просто влаштовує Офіс президента.

У грудні 2020 року фракція «Слуга народу» підтримала призначення Ігоря Терехова на посаду секретаря Харківської міської ради. Потрібно розуміти, що цей пост відкрив для Терехова масу інструментів для проведення ефективної виборчої кампанії. Буквально вручив колишньому заступнику Кернеса «золоту карту», з якою саме він, а не будь-хто інший — особа всіх позитивних змін в Харкові. Про що неодмінно день у день віщує офіційний сайт мерії. 

Банкова могла б, як мінімум, спробувати розібратися в самому факті приходу Ігоря Терехова на посаду секретаря. Дотепер існують сумніви, що Геннадій Кернес склав присягу міського голови та отримав електронний підпис за встановленою процедурою. Адже на той момент він вже знаходився в клініці Шаріте і, ймовірно, був без свідомості. Адже саме на підставі цього електронного підпису Кернеса Терехов 9 грудня 2020 року був обраний секретарем. Але, справедливості заради, відзначимо, що відповідний позов від депутатів міськради суд не задовольнив.

Весь шлях Ігоря Терехова до крісла мера — цілком ймовірно, результат його домовленостей з Банковою. Адже якщо градоначальником стане не він, то, швидше за все, ним буде Михайло Добкін. І з останнім Офіс президента навряд чи захоче мати справу, зважаючи на його непередбачуваність. Але на яких умовах Київ не заважає Терехову, і якого у підсумку ми отримаємо мера, зважаючи на його ймовірні домовленості? Відповіді на ці запитання дасть лише час.

Що кажуть експерти

Харківський політолог, експерт Українського інституту політики, Микита Трачук називає очікуваним, що представники партії влади вирішили не висувати свого представника в Харкові.

"Цікаво, що про це заявили офіційно. Не стали вигадувати якихось причин, брехати, викручуватися. Арахамія прямо сказав — немає сильної кандидатури від "Слуги народу", яка може поборотися за партійну франшизу в першій столиці. За деякими даними, досить довго йшли переговори зі Світличною (нардеп, екс-губернатор Харківської області Юлія Світлична — прим. ред.). Її намагалися умовити піти від СН. Однак як ми бачимо після заяв Арахамії та Корнієнка, ця ідея провалилася", — зазначає Микита Трачук.

Важливим моментом він вважає заяву Корнієнка, що в партії не будуть виступати проти низової ініціативи на місцях. Тобто, щоб деякі депутати від "зелених" йшли самовисуванцями.

"Очевидно, йдеться про одну дуже активну молоду депутатку з фракції СН Харківської міськради — пані Мустафаєву, яка веде кампанію мало не рік. Вона блогерша, записує ролики. І вона, можливо, спробує поборотися за пост мера. Правда — безрезультатно. Адже все залишається так само як було раніше: два основні кандидати — Терехов і Добкін. Якщо від СН піде хтось — це провал, набере кілька відсотків. Фельдман (Олександр Фельдман, нардеп з ОПЗЖ — прим. ред.), судячи з усього, не горить бажанням йти. Мураєв (Євген Мураєв — лідер партії "Наші", екс-власник телеканалу "Наш" — прим. ред.), схоже, зосередився на інших проектах, всеукраїнських. Умовно патріотичний сегмент посварився між собою. Немічев (голова Харківської обласного осередку політичної партії "Національний Корпус" Костянтин Немічев — прим. ред.) йде окремо, Скорик (Олександр Скорик — гендиректор ТОВ "М’ясокомбінат" М’ясний", депутат облради від "Євросолідарності" — прим. ред.) від ЄС — окремо. Під питанням — Світлична. Але ніхто, крім Терехова і Добкіна реальних шансів не має", — підкреслює Микита Трачук.

Він нагадує, що власне виборчий процес стартував 11 вересня, а офіційна реєстрація кандидатів розпочнеться 21 вересня.

"Але навряд чи щось може змінитися, — вважає експерт. — Поки що у "чорного лебедя" — в такий собі раптовий фактор, який може все змінити — на цих виборах я не вірю в плані якихось нових кандидатів, яким став у 2019-му Володимир Зеленський. Умовне повторення кейса Зеленського в Харкові неможливе".

На думку Микити Трачука, якщо "слуги" і будуть когось підтримувати, то це станеться після першого туру. І не публічно.

"Тому що підтримка з боку СН будь-кого з кандидатів у Харкові — швидше, в мінус йому, ніж у плюс. Ось така зараз у нас ситуація, — пояснює експерт. — Швидше за все, "слуги", зчепивши зуби, підтримають Терехова. Але лише тому що не хочуть підтримувати Добкіна. І, підкреслюю, не публічно. Для розуміння. У 2019-му СН отримали на Харківщині понад 40%. Рік потому екс-губернатор Кучер, який висувався від "Слуги народу" в мери, отримав всього 7%. Цього року від "слуг" взагалі ніхто не висувається. Логічні наслідки "забивання" на партійне будівництво і свої обіцянки".

Керівник Центру Політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак зазначає, що задовго до початку нинішньої політичної осені в Харкові сформувалася стійкий малюнок електоральних настроїв.

"Він став наслідком завчасної прихованої передвиборчої активності двох провідних гравців — Добкіна і Терехова, — вважає експерт. — Ситуація моделювалася як змагання цієї пари, при цьому різна соціологія давала перевагу нинішньому секретарю міськради Терехову. Заведено вважати, що йому більш оперативно вдалося "приватизувати тінь Кернеса" і дістати в обойму прихильників покійного мера. Попри всі креативі старання Добкіна, боротьба за "кернесовський електорат" поки що не принесла йому істотного прориву, застовпивши за ним більш ідеологічно-орієнтованого виборця. Причому переважно певної вікової категорії".

Таким чином, продовжує Олег Постернак, основна інтрига полягає у двох обставинах. Перша — хто з другого ешелону кандидатів заявить свої права на Харків (Світлична, Мураєв, Фельдман і т.д.), тим самим відтягнувши голоси від кандидатів першого ешелону. Світлична, на думку експерта, може відтягнути голоси у Терехова, Фельдман і Мураєв — у Добкіна. Це запускало б класичний механізм договірних, фінал яких став би зрозумілим до моменту закінчення реєстрації, зняття кандидатур на користь одного з фаворитів і факту підтримки в другому турі. Друга обставина — кого висуне партія "Слуга народу".

"З огляду на те, що СН вирішила не брати участі в харківській сутичці, вимальовується розуміння того, що це автоматично підвищує шанси Терехова, — вважає Олег Постернак. — За багатьма електоральними вимірами, кандидат від партії влади більшою мірою "топтався" б на полі Терехова, який так ретельно утримував його протягом останнього півріччя. До того ж потрібно розуміти, що перемогти під партійним забарвленням в Харкові "Слузі народу" не світило. Програш був би на руку опонентам, які скористалися б фактом як ілюстрацією заходу колишньої партійної величі. Та й президенту Зеленському навряд чи потрібні нові електоральні випробування з конфліктним протистоянням. Особливо після принизливого програшу кандидата в мери Кривого Рогу — висуванця від СН Шевчика у 2020 році, і складних виборів у 87 окрузі в Івано-Франківській області, де Вірастюк вирвав перемогу після скандалу і виснажливих судових баталій".

"Телеграф" з’ясовував, як основні претенденти на крісло мера Харкова проводять передвиборне літо, і хто може вплинути на розклад сил.

Також "Телеграф" розбирався, чому в процесі боротьби за Харків область виявилася "обезголовлена", і до чого тут Тимошенко з Єрмаком.