Всупереч війні: як Україні вдається нарощувати видобуток газу й нафти

За місяць до старту опалювального сезону державні компанії "Укргазвидобування" та "Укрнафта" майже одночасно оголосили про рекорди видобутку газу й нафти та введення нових свердловин. На тлі війни та спричиненого нею спаду економіки ці заяви виглядають явним дисонансом. Проте факти вказують на те, що найбільші українські компанії з видобутку газу дійсно нарощують показники.

Середньодобовий видобуток газу "Укргазвидобування" з початку 2023 року зріс на 3,31 млн куб. м. Це найвищий показник з 2019 року. Його вдалося досягти завдяки введенню в експлуатацію у 2023 році 54 нових свердловин. Т.в.о. гендиректора компанії Олег Толмачов прогнозує, що за підсумками року видобуток перевищить навіть показники 2021 року, коли "Укргазвидобування" забезпечило видобуток 1,109 млрд куб. м природного газу для потреб українських споживачів (товарного газу – без урахування витрат на власні виробничі потреби).

Тим часом "Укрнафта" оголосила, що за 7 місяців 2023 року середньодобовий видобуток нафти з конденсатом складає 3,9 тис. тонн. Це перевищило показники 2022 року (3,7 тис. тонн) та майже дорівнює видобутку у 2021-му (4 тис. тонн).

У чому таємниця нафтогазового дива?

В умовах війни постачання іноземного обладнання для потреб "Укргазвидобування" та "Укрнафти" виявилось проблематичним, а часом і неможливим. Державні видобувні компанії були, певною мірою, змушені заміщувати товари та послуги іноземних компаній вітчизняними. І зʼясувалося, що українські виробники бурового обладнання, труб, арматури, насосів, компресорів, трансформаторів, дроту, мастильних засобів та ін. здатні цілком забезпечити зростання видобутку навіть в умовах війни.

"Для української економіки дуже добре, що вітчизняні підприємства завантажені замовленнями, — говорить Ігор Стукаленко, керівник енергетичних програм Центру глобалістики "Стратегія21". — Безумовно, при рівній якості пріоритет має віддаватись українським виробникам. Держава має сприяти промисловому виробництву в Україні. При цьому важливо звертати увагу на те, щоб підтримку отримували саме виробники, а не українські представники-дистрибутори іноземних компаній. загалом, в умовах війни пріоритет має бути саме на українських виробниках".

"Бізнес Телеграф" проаналізував 100 найбільших тендерів "Укргазвидобування" та "Укрнафти" у 2023 році, і лише у 6 з них постачальниками були іноземні компанії. Решту забезпечили такі українські виробники як "Дарекс Енерго" (дизельні генератори), "Насосенергомаш" (насоси) "Інтерпайп" (труби), "Стальканат" (дріт), "Еверласт" (цистерни), "ЗЗБК "Еталон" (залізобетонні плити) та інші. Ставка на вітчизняних партнерів себе повністю виправдала. До того ж своїми замовленнями "Укргазвидобування" та "Укрнафта" забезпечила роботу сотням тисяч українців, залучених у довгі виробничі ланцюжки промислових підприємств-підрядників.

Експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев зазначає, що й у мирний час українські виробники повинні мати пріоритет на тендерах державних компаній. В умовах війни ставка на українське ще більш важлива.

"Якщо на конкурсі чи на тендері наявні дві пропозиції, які рівні за цими показниками, то пріоритет має надаватися вітчизняному виробникові. Вітчизняний виробник завжди повинен мати пріоритет за інших рівних умов", — відзначає експерт.

Рябцев також звернув увагу на те, що "Укргазвидобування" та "Укрнафта" під час війни мають серйозний дефіцит інвестиційного ресурсу. Відтак на структуру замовлень для українських виробників суттєво впливає вимушена стратегія експлуатації родовищ. "Це є об'єктивний стан речей — немає достатніх інвестицій у розвиток видобутку. А це означає, що єдина робота, яку можуть здійснювати видобувні компанії, це інтенсифікація видобутку з вже наявних родовищ. Але і для цього потрібні достатньо великі вкладення, тому дуже добре, що не відбувається зниження обсягів видобутку".

Плани щодо нових свердловин

"Укргазвидобування" станом на 1 серпня ввело в експлуатацію після буріння 44 нових газових свердловини. Загалом компанія у першому півріччі на 40% наростила обсяги нафтогазових сервісних операцій порівняно з таким же періодом 2022 року. Сумарно виконано 397 операцій – капітальних та підземних ремонтів, гідророзривів пласта, колтюбінгових операцій із інтенсифікації, підтримки базового видобутку та супутніх операції. У порівнянні з 2022-м роком кількість капітальних ремонтів свердловин зросла на 80%, що зіставно з показником 2021 року. В умовах війни це відносно дешевий спосіб стабілізації видобутку на свердловинах. Очікується, що за підсумками року видобуток перевищить не лише показник 2022 року, а й 2021-го.

Втім, нарощування відбувається не тільки за рахунок старих родовищ. На початку липня "Укргазвидобування" завершило буріння нової розвідувальної свердловини глибиною 6 600 м, яка стала найглибшою в історії компанії. Її дебіт – 150 тис. куб. м. Родовище, на якому пробурили цю свердловину, відкрили лише у 2019 році. Тобто фактично йдеться про дорозвідку нового родовища.

Схожа ситуація і в"Укрнафті". Тут проводять аудит 4 300 ліквідованих свердловин та таких, що перебувають у бездії. Очікується, що не менше ніж на 10% з них можна відновити видобуток нафти й газу. Але не забувають у компанії й про нові свердловини. Їх у 2023 році планують пробурити три. Також заплановано провести забурки бокових стовбурів ще на трьох свердловинах. Оголосила "Укрнафта" і про відновлення пошуку нових родовищ. Останні 10 років вона цією діяльністю фактично не займалась.

Війна триває, і очевидно, що всі ці плани УГВ та "Укрнафти" будуються насамперед на спроможності українських виробників забезпечити потреби видобутку. Іноземці відверто побоюються створювати склади своєї продукції для українських замовників, а оперативно постачати її через кордон не дозволяють обстріли та логістика. Можливо, такі екстремальні умови не тільки змінять уявлення про можливості української промисловості заміщувати імпорт, а й загалом на довго затвердять принцип пріоритету для вітчизняних партнерів.