Порошенко хоче 8 мільярдів: експрезидент повернувся на завод, який 5 років тому продав Тігіпку

Захоплююча історія про Порошенка, Кононенка, Тігіпка та державних кредиторів "Кузні на Рибальскому"

Завод "Кузня на Рибальскому" повертається до рук Петра Порошенка. П’ять років тому Порошенко, що працював президентом України, продав завод банкіру Сергію Тігіпку. Заявлена сума оборудки в 300 млн доларів виглядала занадто великою. У Тігіпка звісно що були такі гроші, питання чи варто було їх платити за невеликий завод. І от днями стало зрозуміло, що це було.

Історія з купівлею Сергієм Тигіпком акцій заводу "Кузня на Рибальському" у фондів тоді ще президента України Петра Порошенка та першого заступника голови фракції БПП у ВР Ігоря Кононенка наробила галасу в 2018 році. І от вона отримала продовження. 11 вересня господарський суд Києва визнав банкрутом ТОВ "Буд-Реновація". Незадовго до продажу заводу на цю компанію було виведено близько 180 000 квадратних метрів нерухомості "Кузні" на Рибальському острові. А кілька місяців тому, в червні 2023 року, господарський суд Київської області так само визнав банкрутом ще одне пов’язане з "Кузнею" ТОВ - "Ленд Девелопмент ЛТД Плюс". Його основний актив — земельна ділянка площею 8,1 га на перетині вулиць Жилянської та Петлюри. Цю землю "Кузня" викупила у Київради за 190 млн грн для будівництва ТРЦ з паркінгом ще в 2012 році. Нарешті, в грудні 2022 року розпочалося банкрутство безпосередньо самого заводу "Кузня на Рибальському", яке триває й досі.

Ці три банкрутства поєднані не тільки боржниками, але й кредиторами. До всіх трьох однакові вимоги заявили інвестиційний фонд "Прайм Ессетс Кепітал" Петра Порошенка (на суму 8,33 млрд грн), та фонд "Вік" Ігоря Кононенка (на суму 2,27 млрд грн).

Щоб зрозуміти, в яку гру грають експрезидент та його армійський товариш, треба згадати події п’ятирічної давнини. У вересні 2018 року тоді ще президент України Петро Порошенко анонсував продаж заводу "Кузня на Рибальському", яким він володів спільно з Кононенко з середини 90-х. Покупцем в листопаді того ж року стала група ТАС ексзаступника голови Партії регіонів Сергія Тигіпка через кіпрську компанію Ewins Limited. ТАС одразу ж заявив, що не планує змінювати профіль та основні напрями розвитку цього заводу. На той момент "Кузня на Рибальському" активно освоювала державні оборонні замовлення, виробляючи броньовані катери, кулемети та гранатомети. Згодом стала відома сума купівлі, яка навіть в ті часи виглядала захмарною — "Прайм Ессетс Кепітал" Петра Порошенка продав 73,9% акцій заводу за 235,8 мільйонів доларів, "Вік" Ігоря Кононенка — 20,1% акцій за 64,2 мільйони доларів.

Щоправда, продавцям дісталось набагато менше. "Вік" отримав від компанії Тигіпка тільки початковий платіж в сумі 2,14 млн доларів, "Прайм Ессетс Кепітал" — 7,86 млн доларів. Основні ж суми від покупця мали надійти аж до листопада 2025 року. Угода була підписана за декілька місяців до президентських виборів. До того ж, новий власник навіть не змінив керівництво "Кузні". На чолі компанії залишився Валерій Шандра, якого вважали довіреною особою Порошенка. Все це виглядало дуже підозріло.

Смішно, але вивести оборудку на чисту воду намагався одіозний ексзаступник голови Адміністрації Януковича Андрій Портнов. Цей фанатичний борець проти Порошенка в травні 2019 року навіть ініціював кримінальне провадження (його відкрило ДБР) з приводу "можливого ухилення від сплати податків та подальшої легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, під час продажу акцій "Кузні". "На думку заявника, вищезазначена угода може бути формальною та фактично зміна власника не відбулася, а правочин з відчуження корпоративних прав був спрямований на приховування справжнього власника, що підтверджується тим, що сума правочину з продажу є дуже суттєвою — близько 300 млн доларів США, якими відповідно до відкритих джерел Сергій Тігіпко не міг володіти", — вказано в матеріалах цієї справи. Бліда зірка Портнова швидко закотилася, а про кримінальне провадження ДБР немає ніякої інформації з середини минулого року.

Що робив на "Кузні" Тігіпко, невідомо. Як і чому роботу "Кузні" в 2022 році коментував Порошенко. Врешті решт Тігіпко з заводу пішов. 2 грудня 2022 року група Concorde Capital київського інвестбанкіра Ігоря Мазепи повідомила, що придбала у компанії Agimant Limited Тігіпка 100% акцій компанії Ewins Limited, яка володіє 94% акцій ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському". "Ми вбачаємо в цій угоді інвестиційний потенціал, саме тому вирішили її укласти. Ми готові виступити у якості антикризових інвестиційних фахівців і запропонувати новий формат розвитку, що відповідатиме ринковій ситуації. Компанія нашої групи придбала акції за розумну вартість та буде шукати стратегічного інвестора, який буде здійснювати подальший розвиток проєкту" — цитували тоді піарники компанії Мазепу.

Розвиток вийшов недовгим. За кілька днів після оптимістичної заяви ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському" поринуло у прірву банкрутства. Заяви про визнання заводу банкрутом в суд направили кіпрська Proktoremo Investments Limited, близька до оточення Порошенка, та державна компанія "Укрспецекспорт". Заява кіпріотів поступила в Господарський суд Києва трошки раніше, тож провадження було відкрите по саме ній.

Згодом надійшли заяви від декількох десятків кредиторів заводу, у придбанні якого Мазепа бачив інвестиційний потенціал. Серед них чимало державних структур. Таких як ДП "Науково-дослідний інститут "Квант-Радіолокація" на 101 млн грн, "Укрспецекспорт" на 80 млн грн, ДП "Науково-дослідний інститут "Квант" на 77 млн грн, Міністерство оборони України на 45 млн грн та інші. Загалом, як підрахував "Телеграф", вимоги державних структур становили більше 375 млн грн. Така сума давала їм надію на контроль над комітетом кредиторів "Кузні".

Але в січні на сцену вийшли важковаговики: фонди "Прайм Ессетс Кепітал" та "Вік". Вони заявили вимоги на 8,334 млрд грн та 2,269 млрд грн відповідно. Тобто — борги за тими самими угодами купівлі акцій "Кузні", які в листопаді 2018 фонди Порошенка та Кононенка заключили з Тігіпком. Скоріш за все, "Кузня на Рибальському" заключила договір поруки з фондами Порошенка та Кононенка. І стала поручителем Ewins за зобов’язаннями перед фондами. За даними "Телеграфу", саме такі договори 29 листопада 2022 заключили "Ленд Девелопмент ЛТД Плюс" та "Буд-Реновація", що дозволило "Прайм Ессетс Кепітал" очолити комітети їх кредиторів та домогтися визнання їх банкрутами. Оскільки Ewins свої 300-мільйонні зобов’язання не виконав, фонди пішли в суд. І у державних кредиторів небагато шансів отримати своє.

В найкращі часи Порошенко, напевно, повернув би завод собі без всіх цих дивних схем. Але є проблема. Справа в тому, що в рамках кримінального провадження 22016130000000212, яке веде ДБР, експрезидент незадовго до повномасштабного вторгнення набув статус підозрюваного. А його активи, в тому числі контрольна доля у фонді "Прайм Ессетс Кепітал", арештовані судом. Через це дуже сумнівно, що цей фонд, або фонд Кононенка будуть викупати на себе активи "Кузні" та пов’язаних компаній — ТОВ "Буд-Реновація" та ТОВ "Ленд Девелопмент ЛТД Плюс". Тож цілком вірогідно, що покупцями їх майна стануть як раз структури Ігоря Мазепи.

"Бізнес-Телеграф" запитав Concorde Capital, як просувається пошук стратегічного інвестора. Відповіді поки немає.