Наші яхти підкорюють світ: попри війну в Україні розвивається унікальний проєкт

Біля берегів Словенії, у місті Ізола, 6 жовтня завершився перший чемпіонат світу з вітрильного спорту у класі яхт L30. Перемогу серед 20 команд із 10 країн отримав екіпаж яхти Morning Breeze із США.

Чим важлива ця подія? Всі вітрильники, що брали участь у регаті, побудовані або на українській верфі або за кордоном, але за українською ліцензією.

L30 — дуже молодий клас яхт. Міжнародна асоціація парусного спорту World Sailing визнала їхній міжнародний статус і дозволила проводити світові першості у цьому класі лише торік. Батьком класу L30 (Luka30) є український яхтсмен, олімпійський призер та чемпіон світу Родіон Лука. Він прийшов до ідеї проекту L30 після того, як переконався: на ринку важко знайти хорошу універсальну яхту, яка була б зручною, як для гонок, так і для круїзів і одночасно була б недорогою в обслуговуванні.

Проектування нового класу яхт Родіон Лука доручив відомому словенському конструктору та дизайнеру Андрею Джастіну. Яке завдання стояло перед конструктором? Розробити човен, який можна легко розібрати та транспортувати на далекі відстані, а потім швидко зібрати та використовувати за призначенням. Вийшло зручне судно шириною всього 2,54 метра і довжиною трохи більше 9 метрів, з легкою карбоновою щоглою, що складається. Габарити вітрильника дозволяють буксирувати його на причепі або перевозити в контейнері. Обмежені розміри яхти не вплинули на рівень її комфорту. Човен має 4 спальних місця, санвузол з душем та міні кухню. Тобто всі зручності, необхідні для проведення уїк-енду на воді для невеликої компанії з 3-4 осіб.

Союз яхтсмена та хіміків

Перший вітрильник збудували у 2015 році на верфі OceanTec у Словенії. "Прототип яхти вийшов дуже вдалим. Перший човен після випробувань продали і виручених від продажу грошей вистачило, щоб запустити виробництво", — пригадує Родіон Лука.

Після цього словенська верф виготовила ще 30 човнів. Вартість яхти класу L30 у мінімальній комплектації складає 73 000 євро, у максимальній — близько 150 000 євро. Найпопулярніша комплектація L30 у європейських дилерів коштує 100 000 євро.

Переконавшись у комерційному успіху проєкту, Лука вирішив організувати будівництво човнів і в Україні. Виробництво яхт нового класу L30 розгорнули на потужностях Otis Tarda у Дніпрі. Ця компанія, яка є одним з лідерів країни у виробництві промислових та побутових виробів із пластику, має технологію вакуумної дифузії, яка необхідна для виробництва корпусів яхт із композитних матеріалів.

"Я побачив, що в Otis Tarda працюють досвідчені хіміки Сергій Чулаков, Андрій Тимошенко. Ми спробували – і все пішло. Тому ми з ними працюємо досі", – пояснює вибір виробничої бази Лука. За його словами, виробництво яхт у Дніпрі не припиняється навіть в умовах війни.

До початку широкомасштабного вторгнення росії за два роки на верфі, спеціально створеній для будівництва вітрильників L30, було побудовано 16 суден. Короткостроковий план — збільшити виробництво до 24 вітрильників. "Потрібно робити як мінімум 2 човни на місяць, тоді це матиме нормальну рентабельність", — таку цитату генерального директора Otis Tarda Андрія Тимошенка наводить команда X-LINE sailing team. Згодом вітрильники класу L30 почали будувати за ліцензією на верфі CODE Yachts в Угорщині.

Яхта виходить на світовий ринок

До 2022 року яхти L30 були продані в таку кількість країн на трьох континентах, що світовий керівний орган парусного спорту World Sailing змушений був затвердити їх як міжнародний клас. Тепер на цих яхтах можна проводити міжнародні змагання, що і відбулось на минулому тижні.

На думку Луки, міжнародне визнання та проведення чемпіонату світу у класі L30 додасть імпульс проєкту. "Чемпіонат світу – це величезний перший крок, який сприятиме розвитку вітрильного спорту та виробництва яхт в Україні", — упевнений яхтсмен. Проведення змагань такого рівня допомагають маркетингу яхти. "Човни цього класу вже сьогодні продаються у всьому світі. Є команди L30 в Республіці Корея, КНР, США. Наші яхти є в Австралії, в Японії і вже продано один човен в Арабські Емірати. Чемпіонат підвищить інтерес до L30, а отже, ще збільшиться попит на неї", — пояснив він в інтерв'ю "Бізнес-Телеграфу".

Мрія Луки – перемога української команди у класі L30 на Олімпійських Іграх. Це можливо після включення до олімпійської програми офшорних гонок вітрильників. Офшорні гонки — це гонки на яхтах у складі змішаного екіпажу з двох спортсменів — чоловіка і жінки — на відстань 500 миль протягом 4 днів. "Наш човен найкраще підходить для перегонів такого типу. Він легкий в управлінні, швидкісний і водночас комфортний для тривалого перебування в морі", — каже Родіон. Коли Міжнародний Олімпійський комітет затвердить офшорні перегони у програмі ігор, тоді човни класу L30 з великою ймовірністю будуть обрані для участі в них.

Із зоні бойових дій

На чемпіонаті світу L30 у Словенії Україну представляв екіпаж яхти Daari на чолі з капітаном Олександром Калістратовим. Наша команда зайняла 5 місце. "Протягом останніх двох років ми не тренувалися через війну, а без тренувань виграти першість світу неможливо", — нарікає капітан.

Шлях нашої команди до місця старту був непростим. Щоб дістатися Словенії, спортсменам довелося везти свої човни на трейлері 1600 км через два кордони. Усі витрати на транспортування човнів та участь у змаганні хлопці профінансували з особистих заощаджень,

Олександр Калістратов пишається членами своєї команди. Наприклад, до неї входить представник яхт-клубу "Азовсталь" Вадим Медвецький із Маріуполя. "Він залишив усе у рідному місті, виїхав на підконтрольну Україні територію та приєднається до нас", — розповів Калістратов "Бізнес-Телеграфу".

"Про те, наскільки сильним може бути спортивний дух людини, свідчить надихаюча пригода українського учасника чемпіонату світу в класі L30, який привіз вітрильник із зони бойових дій", — із захопленням описав випробування наших яхтсменів на своїй сторінці у ФБ президент словенського яхт клубу, організатора змагань Васілій Жбогар. Йдеться про човен корейського екіпажу, який український яхтсмен вивіз із окупованого Херсона до Словенії.

Коли російські війська зайшли до Херсона, човен знаходився на підприємстві UK SAILAMKERS Ukraine. Ця компанія, якою керує Олександр Мухін, займається пошиттям та ремонтом вітрил для яхт. Щойно українські війська звільнили місто, він зайнявся порятунком яхти. Погодився вивезти човен давній приятель Олександра – яхтсмен із Дніпра Андрій. Тоді російські війська інтенсивно обстрілювали місто. Один із снарядів впав поряд із приміщенням, в якому знаходилася яхта. Один із уламків пробив борт човна. Місцеві тероборонівці допомогли Андрію швидко завантажити судно на трейлер. "Я з полегшенням зітхнув лише, коли дістався до Миколаєва", — згадує Андрій.

Вже наступного дня після завершення чемпіонату світу українські яхти класу L30 перейшли зі Словенії до італійського Трієста, де взяли участь у Barcolana – найбільшій вітрильній регаті світу.