Прийдуть до кожного: з 1 грудня повертаються податкові перевірки

Податківці можуть підняти документи за останні сім років, і чимало там накопати

В Україні вже с 1 грудня відновлюються податкові перевірки. Це прописано в новому законі, який нещодавно ухвалила Рада. Мова йде про повернення навіть не довоєнних, а ще доковідних рейдів фіскалів, адже в карантин багато норм по перевіркам послабили. Тому бізнес уже підзабув, що таке справжня податкова перевірка. І багатьох це дуже лякає. Очікують, що контролери будуть масово штрафувати. До того ж, закон виписали так, що податківці можеть піднімати документацію уже навіть не за три роки, а навіть за сім, тобто, ризиків, що "можуть накопати" більшає.

Як будуть повертати податкові перевірки та до чого готуватися бізнесу?

Перевірки по-новому

Тема повернення документальних перевірок (на які з початку війни запровадили мораторій для всіх, окрім компаній, які займаються підакцизною продукцією, гральним бізнесом, фінансовими платіжними послугами), в Україні обговорюється вже давно.

Скасування податкового мораторію є одним із структурних маяків, на які підписалась Україна у меморандумі з МВФ. Його виконання підв'язане під надання Фондом третього кредитного траншу для нашої країни. Тож особливого простору для маневру влада не мала.

Предметом дискусії стали варіанти скасування мораторію. У Раду подали 6 проектів щодо повернення податкових перевірок, у тому числі від Кабміну. У результаті дали хід законопроєкту Данила Гетманцева та Олександра Сови. Між першим та другим читанням його буквально засипали правками, але більшість із них у результаті відхилили.

Що прописано у законі про повернення податкових перевірок?

По-перше, податківцям з 1 грудня дозволять проводити максимальну кількість перевірок. Як пояснив "Бізнес-Телеграфу" Андрій Реун, партнер LCF Law Group, керівник практики податкового права, повернеться навіть не довоєнна, а доковідна подакткова політика, оскільки масове проведення податкових перевірок було під забороною ще з 2020 року, на хвилі карантину. І про такій тотальний контроль бізнес уже забув.

Як зазначив Реун, діюча редакція Податкового кодексу передбачає проведення всіх камеральних та фактичних перевірок. У той же час, планові та позапланові документальні перевірки можуть проводитись лише частково: позапланові лише за окремими підставами, а планові – згідно плану-графіку, до якого можна включати лише частину платників податків. Однак, вже з першого грудня контролюючі органи зможуть прийти на позапланову перевірку, використовуючи будь-яку з 27 підстав, передбачених статтею 78 ПК України.

По-друге, розширено перелік осіб, яких може бути включено до плану-графіку документальних перевірок.

Якщо наразі до плану-графіку можуть потрапити лише особи, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, у сфері організації азартних ігор, а також платники податків, які надають фінансові та платіжні послуги, то з 1 грудня до них можуть приєднатись:

• нерезиденти, які здійснюють діяльність в Україні, однак рівень зростання їх доходу не призвів до аналогічного зростання прибутку (різниця у зростанні більше 50%) або які виплачують заробітні плати, однак прибуток не декларують.
• платники податків, які відповідають ряду критеріїв (за своєю суттю – своєрідним критеріям ризиковості) за підсумками 2021 календарного року.

Так, під останній критерій підпадатимуть платники:

• у яких рівень сплати податку на прибуток чи ПДВ на 50% і більше нижчий, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі.
• дебіторська заборгованість яких перевищує кредиторську більше ніж у два рази.
• загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75% або більше суми загального річного доходу (для фізичних осіб-підприємців на загальній системі, у кого річний дохід більше 10 мільйонів гривень).
• які нараховують заробітну плату в розмірі меншому, ніж середня заробітна плата у відповідній галузі у відповідному регіоні.

Теоретично під ці критерії підпадають не всі компанії. На практиці це не гарантовано, — вважає податковий адвокат, керівник компанії ADA Group Андрій Тамошюнас. "Не виключено, що новації запровадили саме для того, щоб, навпаки, якнайбільше платників уже зараз потрапило до плану-графіку перевірок, і можна було б одразу по максимуму поповнювати бюджет", — зазначив адвокат. Справа в тому, що відбирати претендентів на перевірки будуть за результатами роботи бізнесу у 2021 році, тобто ще довоєнного періоду. А там цифри можуть суттєво відрізнятись від поточних. На цей нюанс ще на етапі обговорення проєкту звертала увагу Європейська бізнес-асоціація, вказуючи у своєму листі до депутатів, що з початку війни прибутки багатьох компаній суттєво впали. І пропонувала "приміряти" критерії відбору кандидатів на перевірки до попереднього кварталу цього року. Але пропозицію зрештою так і не врахували.

Є ще один неприємний для декого нюанс. "З 1 грудня 2023 року в план-графік перевірок можуть бути включені не лише компанії, які станом на дату проведення перевірки здійснюють діяльність в певних сферах, а й ті, які працювали в них раніше", — зазначив радник та співкерівник практики вирішення спорів з податковими та митними органами компанії Arzinger, адвокат Микита Ларіонов.

Також податківці будуть відбирати собі "клієнтів", діяльність яких відповідає певним числовим критеріям. Їх ще лише має розрахувати та опублікувати Державна податкова служба України. І лише після цього стане до кінця зрозуміло, хто саме може потрапити в поле зору податківцв, а хто — нічим не ризикує. "Зберігає свою чинність норма, відповідно до якої план-графік податкових перевірок оновлюється щомісяця, у зв’язку з чим важливо регулярно його моніторити на сайті Державної податкової служби України", — каже Ларіонов.

По-третє, прописали винятки щодо перевірок.

Для юросіб, зареєстрованих на окупованих територіях, територіях, де ведуться активні дії та територіях можливих військових дій, мораторій ще продовжили.

Щодо ФОПів, то для "єдинників" першої та другої груп мораторій спочатку хотіли скасувати з відстрочкою — з 1 серпня 2024 року. Але до другого читання дату "Ч" відсунули ще далі – до 1 грудня наступного року. Тож до малого бізнесу контролери поки не ходитимуть. Але для ФОПів з 1 серпня вже й так скасували послаблення щодо сплати єдиного податку, а для всіх компаній тоді прибрали можливість переходити на модель, яка передбачає сплату 2% від обороту замість усіх інших податків (ПДВ, податок на прибуток та ін.).

У Мінфіні вже заявили, що план перевірок на найближчий рік (з 1 грудня 2023 року по 31 січня 2024 року) поширюється на всіх платників, які відповідають прописаним у новому законі критеріям. Тобто податківці буквально на низькому старті.

Що робити?

Для бізнесу відміна мораторію на податкові перевірки ще на етапі обговорення стала справжньою страшилкою. Зараз, після ухвалення закону, настрої лише погіршилися.

"Бізнес зараз і так намагається вижити, сплатити податки, і це за умови майже повної відсутності інвестицій. Тому будь-які негативні фактори, а повернення перевірок якраз серед них, лише погіршать бізнес-середовище", — каже керівник IT-компанії Alcor Дмитро Овчаренко.

Причому бізнес лякає не так сам факт перевірок, як "упереджене ставлення податкової", мовляв, якщо вже прийшли, то обов'язково щось знайдуть і випишуть штрафи. "Податківці, як і раніше, будуть шукати можливість збільшити надходження до бюджету шляхом надуманого збільшення бази оподаткування, вилучення сум, віднесених до витрат тощо", — вважає голова холдингу "Молочний альянс" Сергій Вовченко.

"Проблема — вже сам факт перевірки, підхід контролерів такий, що практично завжди виписують штрафи. Вже кілька десятиліть діє негласна норма — штраф у розмірі щонайменше 0,5% від обороту за період перевірки. З пальця висмокчуть причину, але акт напишуть, а далі — або плати, або до суду", — нарікає директор деревообробної компанії ВДСМ Ірина Мацепура.

Керівник фармкомпанії "Алкалоїд Київ" Артем Матвєєв налаштований більш оптимістично. "Будь-які перевірки забирають час та нерви. Але якщо все добре і нічого приховувати, значних проблем бути не повинно. А те, що зняли мораторій, то бюджету потрібні гроші, в країні йде війна, і ми повинні це розуміти", — зазначив Матвєєв.

Наскільки насправді жорсткими будуть нові перевірки з 1 грудня?

"Очевидно, що зустрічі із контролюючими органами будуть значно частішими, ніж зараз", — припускає Реун. При цьому, раптовими для платників стануть не лише позапланові перевірки, на які податківці полюбляють приходити після запиту на інформацію, але і планові. Так, на період воєнного стану ДПС має право щомісяця переглядати затверджений план-графік перевірок, вносячи до нього зміни. При цьому, після публікації нової редакції плану-графіка перевірка може бути розпочата вже через 30 днів.

Є ще й такий нюанс: через те, що раніше діяв мораторію на перевірки, наразі контролюючі органи можуть перевірити звітні періоди, починаючи з 2017 року, тобто, замість звичайних трьох — останні 7 років. Причому, якщо платник потрапить до плану-графіку пізніше, наприклад в 2025 році, то цей період лише збільшиться — можуть перевіряти уже до 9 років діяльності. Враховуючи, це, а також достатньо обмежені терміни с моменту отримання інформації про проведення перевірки до її початку, про підготовку до візиту податківців варто потурбуватися вже зараз", — вважає Реун.

Що робити підприємцям? "Найкращим способом підготовки до перевірки є проведення попереднього аналізу, ще до візиту податківцив. Контролюючі органи, під час проведення перевірок частіше за все фокусуються на реальності здійснення операцій, дисконтуванні заборгованостей, правильності оподаткування доходів, виплачених фізичним особам, наявності ознак трудових відносин із ФОПами, правильності кваліфікації операцій в цілях оподаткування ПДВ, застосуванні реєстраторів розрахункових операцій, а також операціях з нерезидентами (на предмет дотримання строків розрахунків, сплати податку з доходів нерезидентів та дотримання правил трансфертного ціноутворення)", — радить Реун. Однак, перевіряючі навряд чи обійдуть стороною й інші потенційні можливості для донарахування податкових зобов’язань.

Тому, при підготовці до зустрічі з контролюючими органами основну увагу необхідно зосередити на перевірці, чи щодо усіх операцій є належна документація, чи її достатньо для підтвердження факту здійснення операції, чи правильно вона оформлена. Також потрібно перевірити правильність відображення таких операцій в бухгалтерському та податковому обліку. Варто також повторно перевірити своїх контрагентів щодо ознак ризиковості. Наприклад, за останній час щодо самого контрагента чи будь-якої особи по ланцюгу постачання могло бути відкрите кримінальне провадження, що не додасть вам шансів пройти перевірку без донарахувань. Якщо проводились операції, які можуть бути по-різному кваліфіковані (наприклад оплата програмного забезпечення як послуга з ПДВ чи як ліцензійний платіж роялті), то необхідно підготувати обґрунтування правильності обліку таких операцій. Така підготовка допоможе платнику податків вчасно виправити окремі недоліки ведення обліку, спрогнозувати ризики проведення перевірки та завчасно обґрунтувати правомірність своїх дій, що може бути використано як під час перевірки, так і при оскарженні її результатів", — говорить Андрій Реун.

Наталія Куріленко, аудитор, адвокат, керівник податкової практики адвокатської компанії "Соколовський і партнери" каже, що повернення податкових перевірок означатиме для бізнесу фактично додаткове податкове навантаження, у разі сплати нарахованих сум. І звісно, зростання кількості судових спорів із податківцями. "Стратегічно для платників податків не все так погано, враховуючи низьку якість актів перевірки та загалом доказової бази, що зазвичай збирають фіскали. Практика показує, підприємцям, у більшості випадків, цілком реально отримати позитивне судове рішення. Податкові органи, як завжди, будуть використовувати ситуацію на свою користь. Справа у тім, що далеко не всі постраждалі від свавілля податкових органів підприємці, звертаються до суду. Тому, все ж таки, за результатами проведених перевірок можна передбачити значне надходження податків та штрафів до бюджету. Що можна порадити? Відповідь проста— не гаяти час, а готуватись до перевірок. Необхідно, впевнитись у наявності всіх фінансово-господарських документів, які підтверджують здійснення конкретних господарських операцій та відсутності порушень в цілому. Також, раджу приділити увагу до якості складання цих документів. І після здійснення аналізу доказів зазначених в акті перевірки та певної підготовчої роботи звертатись до суду", — відзначила Куріленко.

"Підсумовуючи, можна зазначити наступне: як завжди прийдуть з перевіркою до того бізнесу, який має гроші, тобто, який працює. Готуватися до перевірок потрібно ретельно, перевірятимуть старанно, адже бюджет пустий. При цьому, проведення перевірок податковою службою не є чимось новим для вітчизняного бізнесу", — підсумував Дмитро Лазебний, адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери".

Намагаються заблокувати

Втім, у день ухвалення законопроєкту №10016-д у Раді зареєстрували проєкт постанови №10016-д (його подав нардеп від "Слуги народу" Дмитро Мікіш), який передбачає скасування вже проголосованого закону. У пояснювальній записці до проєкту написано, що ухвалення закону про відміну мораторію на перевірки порушує регламент ВР. Зокрема, його пункт про те, що документи до законопроєкту (сам текст із поправками, висновки профільного комітету та ін.) мають надаватися народним депутатам не пізніше, ніж за 10 днів до розгляду законопроєкту у сесійній залі. А фактично це зробили лише 6 листопада, тобто за три дні до голосування. Що нібито позбавило народних обранців можливості належним чином вивчити матеріали.

Тому на якийсь час (поки проект ухвали не розгляне профільний комітет і він не пройде сесійної зали) новий закон заблокований. Його не зможуть підписати ні спікер парламенту, ні президент. І законопроєкт 10016-д поки не набув чинності.

Чи вплине це на повернення перевірок загалом і на терміни, коли податківці зможуть стартувати з рейдами? Нардеп Ярослав Железняк вважає, що ні. "Не дуже вплине, враховуючи, що закон набирає чинності з 1 грудня, а ще в листопаді Рада збереться. Тож поки так", — прокоментував Железняк.