Наша система оподаткування IT є найкращою у світі, - Данило Гетманцев

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розказав "Бізнес Телеграфу", чому не відтермінували повернення довоєнного оподаткування, скільки коштів надійде, куди їх спрямують, в які галузі повернуть перевірки та яких новинок в оподаткування очікувати зі вступом в ЄС.

Про наповнення бюджету

— Яка динаміка надходжень до державного бюджету? Чи зменшуємо залежність від іноземного фінансування?

— Маємо перевиконання надходжень до загального фонду держбюджету за перші 6 місяців цього року на 3,1% або на 10,4 мільярда гривень порівняно з планом на цей період. Це в частині податків, які адмініструються Державною податковою службою. Держмитниця за пів року перевиконала план наповнення бюджету на 0,9% або 1,6 млрд грн, в тому числі у червні перевиконала його на 2 млрд грн. Таким чином, щодо податків маємо загальне перевиконання дохідної частини бюджету.

— Куди спрямують кошти від перевиконання?

— Це перевиконання дуже важливе для нас, бо насправді це консолідація зусиль бізнесу і держави задля забезпечення армії. 10,4 мільярда допоможуть забезпечити озброєнням та спорядженням 3 бригади. Ви знаєте, що ми формуємо нові бригади, тому це для нас надважливо. Нагадую, що всі військові видатки ми фінансуємо виключно з власних доходів. Тому те, що ми перевиконуємо план надходжень – це дуже позитивний тренд. Щоправда, це перевиконання абсолютно не співставне зі зростанням наших військових видатків. Вони зросли у рази.

— Точні цифри не є таємницею?

— За минулий рік видатки на безпеку та оборону склали 1,54 трлн грн. Це 57% видатків державного бюджету або 30% ВВП. За рахунок податкових і неподаткових доходів держбюджету (без міжнародних грантів) вони були профінансовані на 1,3 трлн грн. Різницю ми покрили коштом внутрішніх запозичень і емісії НБУ. Цього року ситуація є схожою, з тією різницею, що ми відмовились від емісійного покриття дефіциту бюджету за рахунок НБУ. Все, що не вистачатиме на військові витрати, покривається коштом ринкових розміщень ОВДП на аукціонах. Планові військові видатки до кінця року складуть 1,66 трлн грн або 54 % від всіх планових видатків держбюджету. Поточне навантаження є навіть ще більшим: ми бачимо, що за підсумками перших 5 місяців видатки на оборону, безпеку, правопорядок займають 60% у структурі видатків зведеного бюджету.

— Скільки коштів надійшло до держбюджету від боротьби з фальсифікатом та нелегальним ринком підакцизних товарів?

— У січні-червні 2023 року до загального фонду держбюджету надійшло понад 44 млрд грн акцизного податку. Перевиконання склало 62,5% порівняно з фактом січня-червня 2022 року. Цей істотний плюс — результат виконання нами доручення президента щодо наведення ладу на ринку підакцизних товарів. Результат отриманий завдяки закриттю підпільних цехів з виготовлення тютюнових та алкогольних виробів. Значно пожвавилися правоохоронні органи, навіть БЕБ. Також дається взнаки системна робота податкової.

— Проблему вдається вирішувати?

— Вітчизняні бізнесмени-тютюнники, як і алкогольний бізнес, при всій до них повазі, це специфічний клас. Я не можу сказати, що вони колись стануть на правильний шлях, якщо їх не контролювати. Складна проблема. Це як м'яз, який треба постійно тренувати. Тільки ти зменшуєш ці тренування, вони одразу послаблюють віддачу до бюджету.

Про податки

— Повернення оподаткування на довоєнний рівень. Чому саме з 1 серпня? Хто його ініціював?

— Вперше ця пропозиція прозвучала в грудневому меморандумі з МВФ під моніторингову програму. Відповідно, законопроєкт про відновлення довоєнних податків № 8401 був внесений Кабінетом міністрів в сесійну залу в кінці минулого року. В наступному меморандумі з МВФ під програму EFF, від березня цього року, всі ці положення були чітко повторені з зазначенням дати — 1 липня. До цієї дати ми не встигли ухвалити та ввести в дію відповідний урядовий законопроєкт. Останній прийнято парламентом 30 червня. Після скасування блокуючої постанови найближчими днями закон буде направлено на підпис президенту. Тому, як і передбачено, він набуде чинності з 1 серпня. Хочу наголосити, що меморандум з МВФ — це спільна позиція економічного блоку влади: він підписувався прем'єр-міністром, міністром фінансів, головою Нацбанку і президентом. Візувався чиновниками економічного блоку Офісу президента.

— Чому не вдалося переконати МВФ відкласти повернення оподаткування хоча б до кінця цього року?

— Якщо обговорювати це рішення, то ми повинні зважити на деякі обставини. Країна у війні надала бізнесу 1,5 року можливість працювати за пільговою системою оподаткування. Країна у війні на другий рік значно збільшила свої військові видатки. Потрібно укомплектувати нові бригади, ремонтувати та відновлювати техніку для старих бригад. Воїни гинуть, треба виплачувати компенсації. Є поранені, треба їх лікувати та виплачувати кошти на відновлення здоров’я. Видатки на війну зростають. Країна не має можливостей продовжувати широкий пільговий режим оподаткування, запроваджений на початку війни.

— Яка ваша особиста позиція з цього питання?

— Зокрема, мені, як політику, простіше було б дати відповідь, як деякі наші колеги з Верховної Ради, про те, що це вимога МВФ, ми залежні від допомоги, тому змушені виконувати вимоги. Але я вам скажу як громадянин, не депутат, що ця вимога є справедливою для суспільства, для армії і врешті для того самого бізнесу. Бо цей бізнес нікому не буде потрібен, якщо тут, не дай Боже, стоятимуть росіяни. Тому, хочемо ми чи ні, ми повинні максимум можливого віддавати на армію: і через податки, і через військові облігації, і через благодійність. Мені здається, що це наша національна ідея сьогодні. І торги стосовно того, сплачувати 2% чи 5% податку (для ФОПів. — Авт.) недоречні. І ще важливий момент — повернення довоєнного оподаткування має розглядатись як одне з внутрішніх джерел наповнення військового бюджету. Але це не єдине джерело.

— Які ще джерела бачите?

— Основний резерв — це боротьба із корупцією у державних закупівлях, на митниці, правоохоронних органах і частково пов'язана з цим детінізація. Минулого року державна податкова служба майже виконала мирний довоєнний план з податків і зборів. Порівняно з 2021 роком доходи збільшились на 80 мільярдів гривень. І це, на жаль, не за рахунок розвитку економіки, яка минулого року впала на 29%. Це наслідок детінізації, відмови бізнесу від звичних схем з ухилення від оподаткування і подолання корупційної складової в діяльності податкової. І це доволі непоганий результат.

— Чи є розрахунок, яку суму вдасться акумулювати внаслідок повернення до довоєнного оподаткування?

— Щомісяця додатково отримаємо 1,5 мільярда. Але це тільки прямі надходження, бо є ще і непрямі надходження внаслідок припинення поєднання однією групою підприємств двох систем оподаткування. Воно дає певне зменшення оподаткування. Ми від нього відходимо і повертаємося до звичайної системи.

— Не очікуєте, що бізнес піде в тінь?

— Певна частина бізнесу, насамперед частина ФОП, яка із початком війни перестала вести діяльність, може прийняти рішення про закриття бізнесу, але масового переходу в тінь не буде. У бізнесу було пів року, поки обговорювався і голосувався законопроєкт, аби підготуватись і прийняти для себе зважене рішення.

— З 1 липня повернулись акцизи на пальне. Як це вплине на ринок, економіку країни в цілому?

— Ми ж не бачимо на стелах АЗС ціни 70—80 гривень за літр, як нас лякали? Є зростання 2—5 грн, як я і говорив. Я вам більше скажу, що ціна на паливо буде залежати не від оподаткування, а від світової кон'юнктури цін на нафту. Ми бачимо сприятливу для нас кон'юнктуру, і не бачимо якихось ризиків в цьому контексті. Так, можливе коливання в межах 2—5 гривні на літрі, але виробники та трейдери мають непогану маржу, яка дозволяє частину цього податку взяти на себе. Тому тут ми якихось істотних ризиків взагалі не бачимо. Ще раз хочу підкреслити: ми не вводимо додаткове оподаткування, а прибираємо тимчасово введені пільги. І тут обговорювати це питання з позиції "треба чи не треба", мені здається, недоречно.

— Чи вплине підвищення податків на інфляцію?

— Можна очікувати невеликого зростання інфляції як внаслідок прямого подорожчання транспортних послуг і палива, так і перекладання їх вартості на інші товари і послуги. Але НБУ не прогнозує суттєвого цінового стрибка у другій половині, навіть з урахуванням підвищення вартості електроенергії та негативних ефектів від підриву Каховської ГЕС. У другій половині річна інфляція має стабілізуватись на рівні 14-15%, якою вона є і зараз.

— Бізнес вам скаржився на повернення довоєнного рівня оподаткування?

— Скаржився багато хто. Особливо нафтотрейдери. Але, знову ж таки, ми говоримо не про нові податки, а про повернення довоєнного оподаткування в умовах півторарічної війни з ворогом і необхідності збільшення військових видатків.

Про перевірки правоохоронними органами

— Перевірки бізнесу теж стануть буденністю. Наразі вони перетворюються в маски-шоу, через що підприємці були змушені звернутися до президента Володимира Зеленського.

— Після зустрічі президента України з бізнесом ми на комітеті підтримали пропозицію голови держави відкласти перевірки для всього бізнесу до кінця воєнного стану. Я не впевнений, що так і буде насправді. Зараз йдуть консультації з МВФ з цього приводу, адже це не зовсім відповідає меморандуму. Буде знаходитись якийсь компроміс. Але рішення про відтермінування перевірок є, воно затверджене законодавчо.

— Кого саме перевірятимуть в першу чергу?

— Є три галузі, для яких ми поновлюємо всі перевірки одразу. Перше — підакцизні товари: паливо, тютюн, алкоголь. Друге — гральний бізнес. І третє – це фінансові компанії, тобто банки й інші фінустанови. Ми вважаємо, що це ті види діяльності, які непогано заробляють у війну. Їх доходи не співставні з іншими видами підприємницької діяльності, тому ми можемо дозволити відновлення для них всіх встановлених перевірок одразу. Тим більше, що тут ми вбачаємо непоганий резерв внаслідок детінізації.

— Криптовалютників сюди відносите?

— Крипта на сьогодні не є об’єктом оподаткування, бо не прийняті відповідні зміни до Податкового кодексу. Ми ще не до кінця врегулювали оподаткування цього бізнесу.

Про доступ до пільгового кредитування бізнесу

— Програма пільгового кредитування "5-7-9". Чи є в планах збільшити доступ бізнесу до неї? Наприклад, винороби хотіли б скористатися такими кредитами.

— До речі, щодо виноробів, я підтримую, що їм потрібні пільгові кредити. Якщо говорити про доступність, надам декілька цифр. З початку повномасштабної війни ми видали 31 тисячу кредитів на загальну суму понад 122 млрд грн. Загалом за цією програмою видано майже 66 тисяч кредитів на загальну суму більш ніж 211 млрд грн. В програмі зафіксовані нескладні, чіткі критерії, з якими можна ознайомитися прямо на сайті 579.ua. Причому за створення робочих місць програмою передбачені знижки по відсотках. Максимальна сума кредиту — 50 млн грн. Максимальний термін кредитування — 5 років. На мій погляд, це більш ніж прийнятні умови. Хтось хоче 200 млн, хтось хоче більше, безперечно, але ми повинні виходити з можливостей бюджету. Ми залучили до цієї програми 45 із 65 наявних банків. До речі, ці кредити можуть отримати навіть щойно утворені підприємства.

— Які ще можливості передбачені для бізнесу за державні кошти?

— Крім 579.ua в межах держбюджету діє програма "єРобота" з шістьма напрямами. По ній взагалі видаються не кредити, а гранти, які не потрібно повертати. Крім цього, запустили новий проєкт — "єВідновлення". Це програма, яка передбачає компенсації українцям на відновлення житла. Вона має стимулювати житлове будівництво. Є також програма "Конкурентоспроможна економіка України", яку ми реалізуємо разом з нашими партнерами з USAID. Вона грантова і допомагає будувати конкурентоспроможну економіку України. По ній можна отримати до 150 тисяч доларів гранту.

Повертаюсь до того, з чого ми почали — 30% ВВП України спрямовується на безпеку та оборону. Наші можливості вкрай обмежені, їх практично нема. Але навіть з урахуванням цього ми маємо таку програму, декілька програм, які спрямовані на підтримку бізнесу у війну. Тому, зважаючи на все вищевикладене, ми повною мірою можемо сказати, що держава робить все можливе для підтримки бізнесу.

— Чи можна передбачити почергове отримання пільгових кредитів? Якщо не всім вони доступні, на що скаржаться підприємці.

— Дискримінаційних обмежень доступу до "5-7-9" немає. Чому можуть скаржитись? Тому що кредити надають приватні банки, державні банки, але це все одно комерційні установи. І якщо в тебе немає нормальної платіжної історії або ти не відповідаєш вимогам банків по цьому кредитуванню, банки можуть не надавати тобі кредит. Є відповідальність, яку держава на себе бере замість твоєї застави, але показники діяльності підприємства повинні бути позитивними. Якщо у тебе негативні показники діяльності, комерційний банк такий ризик на себе не візьме. Мабуть, треба ще раз наголосити — за програмою 5-7-9% держава ніяких кредитів не видає, вона безпосередньо нікого не кредитує. Кредитні відносини виникають у позичальника і комерційного банку. Уся функція держави — щоб для позичальника цей кредит коштував не повну комерційну ставку, а згадані 5-7-9 відсотків.

— Звучать заяви, зокрема, що торговельні мережі мають доступ до пільгових кредитів 5-7-9, а переробники не мають.

— Якщо говорити про мережі — я не погоджуюся з тим, що мережі не постраждали і не повинні мати доступу до "5-7-9". Збиток сектору торгівлі за період війни складає 2,6 мільярда доларів. Якщо говорити про найбільших учасників ринку, то топ-5 торговельних мереж разом втратили 15 мільярдів гривень річного обороту. А наш роздрібний товарообіг у 2022 році скоротився на 21,5%. Тому це було правильне рішення. Воно запобігло банкрутству деяких ритейлерів. І якщо ви пам'ятаєте перші два місяці війни, а я дуже добре пам'ятаю ці наради з ритейлерами, власне саме вони доставляли харчі навіть в зону бойових дій. І вони зіграли стратегічну роль у постачанні харчових продуктів населенню туди, куди не могла доставити держава, аби не було голоду. А ритейлери це робили.

— Виробники теж доставляли та роздавали безплатно.

— Виробники також можуть отримати кредит по "5-7-9". Не розумію, чому вони не мають змоги скористатися програмою.

— Чи буде в держбюджеті на 2024 рік передбачено дотації найбільш вразливим підприємствам?

— Ми працюємо над тим, аби знайти таку можливість. Можливо, залучимо для цього кошти партнерів. Власне, для цього ми й розробляємо і затверджуємо план відновлення країни. Але ви повинні розуміти, що і наступного року фінансові можливості держави залишатимуться обмеженими.

Про проблеми розрахунку мереж з виробниками

— Переробники скаржаться на погані розрахунки торгових мереж за продукцію. Як можна розв'язати цю проблему?

— Мені здається, що вона вирішена. Підписавши меморандум, ритейлери взяли на себе відповідальність здійснювати розрахунок за товари першої необхідності — від круп до м’яса і хліба, протягом 30 днів. Я вважаю, що це розумний компроміс. Втручання держави в такого роду відносини – це не ринковий механізм, від якого ми повинні відмовитись, якщо не хочемо відбудувати соціалізм.

— Переробники запропонували врегулювати цю проблему законодавчо, наблизивши регуляцію до відповідної директиви ЄС. Це зняло б питання.

— Насправді там дуже складна проблематика. Чому? Наприклад, у вас є поличка, на ній можна представити 10 виробників, а хочуть — 30. За яким принципом обрати охочих? До речі, жодного разу я не отримав відповіді на це питання від виробників. Я дуже глибоко в дискусії з ними був. І з одними, і з іншими, ми разом збиралися. Тому поки що ми вийшли на цей меморандум. А дискусію цю почали ще до повномасштабної війни — 2,5 роки минуло. Як визначити, кого розмістити з цих 30 на поличку? Вони ж всі мають право. Це ринок, тому я приймаю рішення, як власник цієї полички, що на неї стане той, хто мені заплатить більше. Це ринок, а не соціалізм, і він регулюється попитом і пропозицією.

— Але ж скаржаться не на доступ до полички, а на запізнілі розрахунки за продукцію.

— Так це теж елемент конкуренції, як і вартість полички та інші умови доступу до неї. Відстрочення розрахунків — це складова частина вартості розміщення товару. Це вартість, яка складається з декількох частин: 1) безпосередньо маржа магазину, тобто націнка, 2) вартість так званого мерчендайзингу, тобто вартість розміщення на полиці, 3) це відстрочка оплати, вірніше, відстрочка повернення грошей. Це все в купі утворює вартість розміщення на полиці. Зрозумійте, якщо навіть ми адміністративно втрутимося в цю ситуацію, вони знайдуть, яким чином це обійти. І нічого з цим зробити не можна. Тому я вважаю, що досягнута абсолютно нормальна домовленість по товарах першої необхідності. Будемо слідкувати, як вони будуть її дотримуватись.

Про оподаткування IT-галузі

— IT-галузь, зокрема харківські підприємці, скаржаться на повернення їм ПДВ після 10 років пільги. На їх думку, його адміністрування надскладне і не своєчасне. Як прокоментуєте?

— Ми проводили консультації щодо цього питання на рівні комітету. Мінфін зайняв досить жорстку позицію з цього приводу. І ця позиція базувалася на декількох аргументах. Перший аргумент – це не відповідає Євродирективі. В ній немає такої пільги для IT. Друге – пільга була надана на 10 років, і ніхто не обіцяв її продовжувати. Третє – позиція МВФ. Він категорично проти будь-яких податкових пільг. Тому нам не вдалося переконати Мінфін. Це було наприкінці 2022 року. Будемо відверті — галузь також не надала достатньо аргументів щодо необхідності продовження цієї пільги з урахуванням послаблень, які вона має в Дія Сіті.

— Кажуть, важко розрахувати ПДВ на світло, коли працюєш вдома. В ЄС з цим простіше — існує податок з обороту.

— Просто не треба оформлятися як ФОП на єдиному податку. Треба вести бізнес як особа на загальній системі, якщо ти підприємець, або ставати у штат, якщо ти найманий працівник. Тоді всі видатки будуть лягати на собівартість. І це буде зменшувати оподаткування прибутку. Я не виключаю, можливо, в тій самій Польщі, якщо я не помиляюся, 12% податок з обороту для айтівців. Якщо згадати наших ФОПів, то це 5%. А в Дія Сіті податок на зарплату 6,5%, а на прибуток — 9%, якщо ми говоримо про податок на виведення капіталу. Тобто, якщо брати в комплексі, то без будь-яких сумнівів, наша система оподаткування IT є найкращою у світі. Я не буду говорити про Сомалі, може, там ще краще, бо там податків немає. Але якщо порівнювати з цивілізованими країнами, то у нас — найкраща.

Про зміни в оподаткуванні

— Які податкові новації очікувати бізнесу найближчим часом?

— Ми зараз дуже глибоко вивчаємо законодавство ЄС. Я думаю, що до кінця року запропонуємо законопроєкти про імплементацію директив ЄС до нашого податкового законодавства, а також до митного та банківського законодавства. Ми робимо це спільно з Мінфіном, з Офісом реформ при Мінфіні. Непроста робота, але ми розуміємо — якщо її не зробити, то членство в ЄС ми не отримаємо. Тому ця євроінтеграція на сьогодні є завданням номер один. Я не бачу потенціалу для латання дірок в чинній системі оподаткування. Я бачу єдиний потенціал — уніфікація з податковою системою ЄС. До речі в межах цієї роботи ми готові імплементувати до законодавства України одну з наявних в ЄС моделей оподаткування малого підприємництва. Мені подобається модель Польщі. Уряд спільно з МВФ сьогодні розробляють Національну стратегію доходів до 2030 року. Це дорожня карта, де чітко буде відображена наша фіскальна та бюджетна політика на найближчі роки.

— Там буде реформа "10-10-10"?

— Я думаю, це ідеальний шанс для ідеологів цієї реформи перейти від цитат в інтерв’ю до предметної дискусії з партнерами, надавши врешті-решт розрахунки в обґрунтування ідеї, яка рік існує на рівні концепту, та переконати і партнерів, і, що не менш важливо, український бізнес в необхідності й слушності цієї ідеї. Все в їх руках. Якщо дійсно у них є відповіді на питання, які від них чекають всі стейкхолдери цієї реформи, то варто вже викласти їх на стіл та закріпити ідею на рівні стратегії доходів.

— Але ви особисто не розділяєте цю ідею?

— Я постійно намагаюся перевести дискусію щодо цієї прекрасної ідеї з площини віри у площину математики або хоча б логіки. Адже податкова реформа — це ж не дівчина, яка подобається або ні, і іноді ти навіть не можеш пояснити чому. Це математика. Я вже рік прошу — дайте текст законопроєкту, бажано з обґрунтуваннями та аналізом впливу на економіку і бюджет. Коли цей пакет буде, тоді можна буде перейти до фахової дискусії.

— Чи передбачено якийсь пільговий перехідний період для імплементації податкових норм ЄС в законодавство України?

— Так, за правилами перехідного періоду ми будемо наполягати на мінімальних ставках. Зокрема, якщо ми говоримо про ПДВ, то я б виступав за мінімальні ставки на продукти першої необхідності. Те ж молоко, яке ви згадували. До речі, молочники просять про ставку ПДВ на рівні 7% або 10%. Тут я їх підтримую. Хліб, молоко, м'ясо оподатковуватиметься за мінімальною ставкою. Тільки наскрізною мінімальною ставкою, не для певних учасників, як це є зараз для певних видів аграрної продукції, а для всіх.

— Для ФОПів передбачаються якісь зміни?

— До кінця війни — ні.