"За певних умов літо і осінь плануємо пройти без відключень світла", — голова "Укренерго" (велике інтерв'ю)

Що загрожує безпеці української енергосистеми, окрім обстрілів, які здійснюють окупанти, як Укренерго готується завадити блекаутам восени та взимку, а також про конкуренцію за міждержавні перетини "Телеграфу" розповів голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький.

Про втрати від підриву Каховської ГЕС

- Наслідки підриву Каховської ГЕС для енергосистеми країни вже відомі?

- Наслідки будемо аналізувати після того, як спаде вода. Але вже можна сказати, що руйнування Каховського гідровузла спричинить тяжкі наслідки не тільки для самої станції, яка фактично втрачена, а і для інших енергооб'єктів. Це, передусім, Запорізька АЕС та Запорізька ТЕС, які ми очікуємо бачити в робочому режимі після деокупації. Наразі ми коригуємо роботу інших станцій Дніпровського каскаду, які подають електроенергію для громадян по обидва береги Дніпра нижче течії. Можу сказати, що водопілля вже завершилося. І гідроелектростанції знизили виробництво електроенергії.

- Про які втрати потужностей йдеться?

- Каховська ГЕС була здатна виробляти 350 МВт. Останні місяці станція не генерувала електроенергію в мережу, але вона входила до Дніпровського каскаду, який є єдиним взаємопов'язаним енергетичним комплексом від Київської ГЕС до Каховської ГЕС — шести гідроелектростанцій. І саме Каховське водосховище мало важливе значення для забезпечення цілого ряду енергетичних об'єктів цього комплексу. Від неї також залежало водозабезпечення Дніпропетровщини, Запорізької, Херсонської областей. Ефект цієї катастрофи величезний, нам ще належить його осягнути. Перші оцінки можемо дати, як остаточно побачимо масштаби руйнування.

Про збої в електромережах

- 30 травня відбувся збій в енергосистемі країни. Були задіяні відключення в деяких регіонах. Вже встановлена справжня причина?

- Збій стався не тільки в Україні, бо у нас єдина енергосистема з Європою. Частково ця подія є наслідком певного збігу обставин, коли декілька ліній відключились в короткий проміжок часу, і це призвело до перевантаження інших елементів мережі. Спочатку вимкнулися міждержавні зв'язки між Молдовою та Румунією, потім відбулися відключення ліній електропередачі всередині України. З іншого боку, ця подія також є наслідком того, що наша енергосистема ще не відновила той запас міцності, який був до лютого 2022 року. Тривають ремонти пошкодженої інфраструктури та енергоблоків електростанцій. Загалом енергосистема не перебуває в тій формі з точки зору надійності, в якій вона була до вторгнення.

- Це якось пов'язано з ремонтами на атомних станціях?

- Не коментую деталі. Йде розслідування технічних порушень. Процедура стандартна. Розслідування проводиться за участі представників Держенергонагляду. Буде встановлено похвилинну, а іноді і посекундну хронологію подій, причинно-наслідкові зв'язки, тож будемо мати повну картину. Оприлюднювати весь обсяг звіту не будемо, через те, що ця інформація є чутливою, особливо в період, коли ворог атакує країну та енергосистему. Але можна сказати, що ніяких глобальних тяжких наслідків це порушення технічно не спричинило. Споживачам повернули енергоживлення досить швидко. Диспетчерський центр Укренерго віддав команду на заживлення споживачів через пів години після інциденту в системі. У міру того, як енергосистема буде відновлюватися, а це займе місяці, а можливо, і роки, споживачі матимуть все меншу ймовірність таких неприємних відключень.

Про ситуацію в енергосистемі

- Як би ви зараз оцінили стабільність нашої енергосистеми? Чи є в ній дефіцит, і який?

- Дефіцит в ній присутній час від часу. Це пов'язано з важкими руйнуваннями від російських ракет та дронів теплових та гідроелектростанцій взимку. Дуже багато електростанцій та мереж пошкоджено, багато енергоблоків зруйновано. І вони зараз відновлюються. Тобто не ремонтуються планово, як завжди, коли замінюються якісь запчастини, деталі, капітально ремонтуються, а відновлюються часом зі стану повної руйнації. Атомні станції зайшли в планові ремонти. Їх виробництво низьке у літній період, тому покривати дефіцит іноді важко.

- Як покриваєте?

- Дефіцит означає, що обсяг запропонованої енергії в енергосистемі менше, ніж потреба у споживанні. І тоді ми змушені або примусово активувати виробництво на електростанціях по команді диспетчера Укренерго, або використовувати імпорт електроенергії з ЄС для покриття потреб споживання. Імпорт є найбільш значним джерелом покриття цього дефіциту. Але важливо розуміти, що імпортом управляє не Укренерго. Імпорт – це комерційна операція, коли учасник ринку в Україні купує електроенергію за кордоном. І ця електроенергія постачається в Україну з Румунії (через Молдову), Словаччини та Польщі. І для того, щоб український споживач чи постачальник купив електроенергію за кордоном і доставив її в Україну, ціна на українському ринку повинна відображати реальний стан енергосистеми. Якщо енергосистема у дефіциті, наприклад, у вечірні години робочого дня, в такому випадку ціна повинна йти вгору. Вона має бути такою, щоб імпорт електроенергії з Європи не був збитковий. Інакше імпорту не буде.

Про прайс-кепи

- Чи відповідають стану енергосистеми нинішні прайс-кепи на електроенергію?

- На сьогодні діючі прайс-кепи, встановлені НКРЕКП, не стимулюють і не дозволяють імпорту заходити в той період, коли він потрібен. Зокрема в години вечірнього піку споживання, коли ціни в Європі вищі, ніж український ліміт ціни. Інколи прайс-кепи стимулюють імпорт в години, коли він не потрібен. Наприклад, коли у нас є тимчасовий надлишок потужності. Зокрема, у вихідний сонячний день, споживання низьке, багато енергії виробляється сонячними електростанціями, а мінімальний прайс-кеп, який діє на ринку, не дозволяє ціні опускатися нижче певного рівня. І ми, насправді, бачимо абсурдну ситуацію, коли в такі години, коли у нас профіцит, ціна тримається штучно на високому рівні, а в Європі вона іноді буває від'ємна в такі години. І тоді імпорт поступає до нас з Європи, коли у нас і так профіцит. Це абсолютно неприпустима ситуація. І зміни мають бути негайними.

- 30 червня очікувалось скасування прайс-кепів, а натомість ініційовано їхнє підвищення. Як це вплине на ринок?

- Скасування прайс-кепів дозволило б безперешкодно купувати електроенергію тоді, коли відбуватиметься її дефіцит, щоб збалансувати енергосистему. Новий рівень обмежень, за нашою попередньою оцінкою, не дає можливості гарантовано забезпечити імпортом потреби українських споживачів. Тому ми будемо звертатись до регулятора з пропозицією встановити таке регулювання, яке б не загрожувало енергетичній безпеці української енергосистеми.

- Відомо, хто лобіює ці обмеження ціни?

- Мені важко сказати. Безумовно, це рішення регулятора. І воно буде обговорюватися на майданчику НКРЕКП під час публічних слухань. Дуже сподіваюся, що буде прийнято рішення, яке дозволить не поставити під загрозу безпеку української енергосистеми.

- На скільки стрімко зросла б вартість електроенергії для бізнесу у разі скасування прайс-кепів?

- Скасування прайс-кепів не обов'язково означатиме зростання ціни. Це означає, що ціна іноді буде нижча, ніж зараз, іноді вища. Якою буде середньозважена ціна, спрогнозувати досить важко. Але ризикну зробити припущення, що саме середня ціна не сильно зросте. Це пов'язане з тим, що зараз літо, у нас є профіцитні години у період високої сонячної активності. Тому я вважаю, що скасування прайс-кепів і лібералізація ринку електричної енергії загалом стратегічно вигідна бізнесу, тому що вона забезпечує більшу стійкість енергосистеми і зменшує ймовірність відключень. А ми знаємо по зимовому періоду, що відключення для бізнесу, особливо для підприємств з неперервним технологічним циклом, набагато болючіші, ніж тимчасове коливання ціни.

Про відключення

- Експерт енергоринку Олександр Харченко прогнозує, що в липні-серпні ми повернемося до графіків відключень. Чи це так?

- В умовах воєнного стану практично вся оперативна інформація по енергосистемі, в тому числі і прогнози виробітку різних електростанцій, є закритою. І володіє нею в повному обсязі тільки Укренерго. Тому до будь-яких прогнозів радив би ставитись як до експертних оцінок, іноді — інтуїтивних відчуттів. Реальні розрахунки робить тільки наша компанія.

- То будуть відключення в липні чи ні?

- Базовий наш прогноз на липень і взагалі до початку зимового періоду говорить про те, що нам потрібно буде для збалансування енергосистеми використовувати імпорт. І разом з імпортом активувати також додаткові потужності на теплових електростанціях, теплоелектроцентралях, вірогідно, що на газу. Це не дешеве задоволення, але набагато дешевше, ніж відключення споживачів. Наша основна ціль протягом літа і осені — не допускати відключення споживачів. Будемо, наскільки можемо, забезпечувати баланс в енергосистемі.

- Що допоможе уникнути відключень?

- Крім додаткової генерації на газу та імпорту, плануємо відновити резерв надійності, який був до вторгнення. Це неможливо зробити за декілька тижнів чи декілька місяців, але процес відновлення активний, він іде. За цих умов та якщо не буде якихось катастрофічних, неочікуваних подій, ми плануємо пройти і літо, і осінь без відключень. Відключення в мережах обленерго, коли якась лінія виходить з ладу через непогоду чи технологічне порушення, ми не рахуємо, тому що це речі, не пов'язані з балансом і швидко ліквідуються.

Про імпорт електроенергії підприємствами

- Чи буде продовжено практику закупівель підприємствами імпортної електроенергії на умовах "без відключень", як це було в січні-квітні?

- Правильний спосіб регулювання проблеми дефіциту влітку та восени полягає в тому, щоб не доводити промислового споживача до стану, коли він готовий купувати дорожчу електроенергію. Треба забезпечити економічні умови, щоб цей імпорт приходив в країну сам по собі, без примусу чи інших заходів. Насправді імпорт електроенергії, як і експорт, це нормальні ринкові явища, і вони мають відбуватись самі собою, а не відповідно до якихось там прайс-кепів та дозволів.

- На вашу думку, досвід прямого імпорту компаніями був позитивним?

- Він безумовно спрацював, пом’якшив нам дефіцит. Але я вважаю, що в нас є хороший шанс лібералізувати все-таки наш ринок і зробити так, щоб імпорт сам заходив в країну, коли це потрібно енергосистемі. А це регулюється ціновим механізмом. Коли енергосистемі треба, коли виникає дефіцит, ціна йде вгору. Заходить імпорт, він знижує ціну. До речі, ще одна важлива деталь. Імпорт електроенергії – це не тільки фактор збалансування енергосистеми, це ще й фактор збільшення конкуренції. І дуже хочеться побачити збільшення цієї конкуренції за рахунок приходу європейських гравців або європейського імпорту. Це теж пішло б на користь нашому ринку. Знизило б концентрацію ринкової влади окремих компаній.

Про кошти від зростання цін на електроенергію

- Відбулося підвищення цін на електроенергію для населення. Яка частина цих коштів буде відправлена на відновлення енергосистеми?

- Важливо, щоб це призвело до збільшення ліквідності на ринку електроенергії. Треба, щоб ті компанії, які забезпечують субсидійовану ціну для населення, а це Енергоатом і Укргідроенерго, мали достатньо коштів, щоб покрити різницю між тарифом та ринковою ціною. Також вони мають покрити витрати на ремонт, персонал, власні витрати та підготовку до осінньо-зимового сезону. Механізм покладення спецобов’язків (ПСО) став надто обтяжливим для компаній, які втратили активи — ЗАЕС на окупованій території та Каховську ГЕС. Це великі втрати.

Про експорт-імпорт та нові можливості

- Яка наразі ситуація з експортом електроенергії?

- Експорт відбувається, коли є надлишок в українській енергосистемі в окремі години доби, зокрема, зранку та вночі. Зазначу, що Укренерго не контролює і не визначає, хто експортуватиме електроенергію, хто ні. Задача Укренерго — проводити прозорі аукціони на доступ до міждержавних ліній електропередачі, інтерконекторів. Якщо експортерів більше, ніж можливостей експортувати, якщо попит на цей доступ більший за пропозицію, ми віддаємо перевагу учасникам, які дали найвищу ціну за доступ до лінії. Вони сплачують за доступ до міждержавної лінії електропередачі і експортують електроенергію. І так само з імпортом.

- Хто бере участь у цих аукціонах?

- Коло цих учасників досить широке, більше 20 компаній. Серед них трейдери, державні і приватні виробники. Коли ми бачимо, що експорт електроенергії може призвести до того, що українським споживачам не вистачить, ми виставляємо на аукціон нульові обсяги пропускної спроможності інтерконектора.

- Який алгоритм аукціону?

- Він проводиться щодня за два дні до дня поставки і на кожну окрему годину. Наприклад, якщо ми бачимо, що післязавтра прогнозується дефіцит потужності в системі, то на вечірні години ми експорт обнуляємо. Якщо ми бачимо, наприклад, що післязавтра у нас буде надлишкова потужність через високу сонячну активність, ми можемо сказати, що з 10-ї до 16-ї години дозволяється експорт 300 мегаватів, 500 чи 200. Дозволяємо експортувати все, що не буде піддавати ризику баланс в українській енергосистемі.

- З ваших слів виходить, що ніякої потреби регулювати експорт-імпорт Міненергетики не має?

- В жовтні минулого року міністерство заборонило експорт, бо виникла екстраординарна ситуація — почалися масові обстріли. В таких випадках неможливо спрогнозувати, триватимуть ці обстріли чи ні, дозволяти експорт чи ні. Тоді було не до експорту. Зараз ситуація більш стабільна і прогнозована. Якщо вона зміниться, і обстріли енергосистеми стануть частими, експорт знову може бути обнулений повністю. Поки що ми можемо давати можливість в окремі години експортувати.

- Україна має достатні технічні можливості для експорту-імпорту?

- Нам потрібно розширювати ці можливості. Євросоюз дає дозвіл на таке розширення. Але нам необхідні нові правила аукціонів на доступ до міждержавних перетинів, ті правила, які наразі використовуються практично усіма країнами — членами європейського енергооб'єднання ENTSO-E. Їх затвердження відкриє можливість експортувати не тільки в Польщу та Молдову, а й у Румунію, Словаччину і потенційно в Угорщину. А це збільшить загальний обсяг експорту, який може бути дозволений нашій енергосистемі в момент, коли у нас багато надлишкової енергії.

- Що для цього робить Укренерго?

- Ми ці правила готуємо, регулятор має їх прийняти. Перший проєкт цих правил для румунського напрямку ми відправили НКРЕКП ще у вересні минулого року. Дуже чекаємо, коли вони будуть прийняті. Перехід на європейські правила розподілу доступу до міждержавних інтерконекторів дасть стимул до інтеграції наших ринків. І це назавжди припинить якісь безплідні істерики в медіа стосовно того, чи дозволяє якась країна імпорт або експорт чи ні. Ми маємо привести українську нормативну базу до європейської. Як тільки вона буде повністю синхронізована, зникнуть питання "можемо чи не можемо експортувати-імпортувати".

- Чому НКРЕКП так довго розглядає пропозиції Укренерго?

- Це питання, на жаль, не до нас. Я можу зробити припущення, що ця ситуація досить скоро вирішиться, і ми отримаємо можливість проводити аукціони за новою процедурою, яка буде більш зрозуміла і прийнятна для наших сусідів.

Про споживання електроенергії

- Можете назвати добову потребу України в електроенергії? Чи виходить вона на довоєнний рівень?

- Не хочу називати конкретні цифри, тому що по них можна вирахувати режими роботи енергосистеми. А ми б не хотіли, щоб у росіян була така можливість. Але загальні тенденції такі, що від початку вторгнення рф споживання в промисловості впало значно сильніше, ніж у населення.

- На скільки відсотків, за вашою оцінкою?

- У кілька разів. Промисловість набагато глибше просіла, ніж населення. Ми розуміємо, що частина промисловості зараз розташована на тимчасово окупованих територіях. Загальний спад споживання досяг піка, напевно, минулого року, у весняні-літні місяці. І розрив між споживанням до вторгнення і нинішнім споживанням дуже повільно відновлюється. Різниця все ще дуже велика.

- Чи впливає друга хвиля еміграції бізнесу за кордон на обсяги споживання електроенергії?

- Ми не спостерігаємо такої глобальної тенденції. Безумовно, є сезонне падіння споживання, десь на 30-35%. Відділити сезонний фактор від того фактора, про який ви говорите, важко, тому що немає багаторічної статистики управління енергосистемою в умовах вторгнення. Але глобально негативної динаміки у порівнянні з минулим роком ми не бачимо. Розуміємо, що великі промислові споживачі електроенергії, в металургійній сфері, зокрема, вийшли на якийсь виробничий рівень, на стабільне споживання електроенергії. Але відновити повний обсяг споживання та виробництва вони не можуть через логістичні обмеження по експорту — порти закриті.

- А яка ситуація зі споживанням у малого та середнього бізнесу?

- Що стосується інших споживачів, малих, середніх підприємств, або підприємств HoReCa, там тренд такий, як я сказав, — повільне відновлення. Його споживання не настільки значне, як у великих підприємств, але воно теж помітне в системі і потроху зростає. Тому якоїсь катастрофічної ситуації з масовим від'їздом споживачів в інші країни ми поки що не фіксуємо.

- Очікуєте збільшення сезонного споживання восени?

- Ми на це сподіваємось. З одного боку для Укренерго зростання споживання в опалювальний період — це виклик, оскільки необхідно його покривати та балансувати енергосистему. З іншого боку, для нас, як оператора енергосистеми, збільшення споживання – це ознака одужання як економіки, так і енергосистеми. Ми свій дохід отримуємо від тарифів на транспортування електроенергії, за яке сплачують гравці електроенергетичного ринку. Чим більше транспортуємо, тим більше Укренерго матиме фінансового ресурсу для відновлення.

Фото надані Укренерго