Голод, холера, мільйони біженців, ризик для ЗАЕС: які наслідки підриву греблі Каховської ГЕС

Читать на русском
Автор
6977
Голод, холера, мільйони біженців, ризик для ЗАЕС: які наслідки підриву греблі Каховської ГЕС Новина оновлена 12 червня 2023, 18:17

Підрив греблі в Новій Каховці вдарить по соціальній та екологічній ситуації в Україні

В ніч на 6 червня росія вчинила безпрецедентний акт тероризму, підірвавши греблю Каховської ГЕС. Рівень води у водосховищі почав стрімко падати, під загрозою затоплення вже сотні населених пунктів, а Запорізька атомна електростанція, яка охолоджувалася завдяки греблі, опинилася в загрозливій ситуації.

Які техногенні та екологічні наслідки цього терористичного акту, з’ясовував "Телеграф".

Наслідки для ЗАЕС

За словами експертів, те, що зробили окупанти, більше, аніж просто терористичний акт. Це – екоцид всієї країни.

"Про наслідки підриву дамби у владі замислювалися ще торік, але ніхто не думав, що ці довбо*оби зруйнують саме всю греблю. Це абсолютно кончені люди. Від греблі більше нічого нема. Все. Думали, що підірвати можуть шибери (заслінки, засуви для перекриття потоку води. — Ред.). Так, це важка ситуація, але її можна компенсувати. Ну, навіть якщо б два шибери вони підірвали… Але ж вони підірвали прямо консолі греблі! Каховське водосховище спорожніє за півтори доби", — пояснив "Телеграфу" кандидат технічних наук, природоохоронний інженер Максим Сорока.

Обміління Каховського водосховища створює загрозливу ситуацію для ЗАЕС, реактори якої хоч і зупинені, але все одно потребують води для охолодження.

Втім, на думку експертів, ЗАЕС витримає.

"Ситуація дійсно дуже важка, однак на ЗАЕС є свій ставок-охолоджувач. Крім того, є ставок-охолоджувач ще Запорізької ТЕС, поряд протікає ріка, тож є аварійна можливість кинути рукави насосів для підживлення водою, — пояснює "Телеграфу" колишній голова Держінспекції з ядерного регулювання Григорій Плачков. – Свого часу станція проходила стрес-тести на підрив дамби і розглядали можливість, що Каховська дамба може бути зруйнована. Тому аварійний план реагування у станції на подібні ситуації існує. Тим паче, всі шість енергоблоків стоять. Їм потрібна вода тільки на підживлення і охолодження. Якби станція працювала, все було б набагато гірше, адже енергоблокам потрібна вода для парогенераторів, щоб працювала турбіна. Так, вода станції необхідна, але не в тих кількостях, якби вона працювала. Тому поки що станція впорається з охолодженням".

З експертом погоджується і радіобіолог Олена Паренюк.

"Рівень води у ставку-охолоджувачі є змога підтримувати. Наразі там доволі багато води завдяки тому, що навесні була повінь. Однак рівень води в Дніпрі впаде нижче водозабору ставка-охолоджувача ЗАЕС. Тому ситуація, звісно ж, погана, але її можна контролювати", — додає "Телеграфу" науковиця.

Втім, можливості охолоджувати станцію вичерпні.

"Враховуючи, що станція охолоджена, потужностей ставка-охолоджувача вистачить на 4-5 місяців навіть якщо не буде дощів і буде жорстке спекотне літо", — підкреслює Максим Сорока.

Наслідки для екології

Значно гірші наслідки підриву греблі Каховської ГЕС для соціальної та екологічної ситуації в Україні.

"Це відвертий і свідомий акт тероризму з боку рф, адже вони не могли не прораховувати техногенних і екологічних наслідків, — пояснює "Телеграфу" перший заступник голови Херсонської облради Юрій Соболевський. – Зараз велика кількість людей в зонах підтоплення. Проводиться евакуація людей. Найбільш складна ситуація на Корабельному острові (район Херсона. — Ред.) – там відключають район від газопостачання і електропостачання. Загалом в зоні підтоплення близько 16 тисяч людей. Але це попередні цифри".

Втім, Максим Сорока запевняє, що такі цифри занадто оптимістичні.

"По-перше, Україна має підготуватися до прийому приблизно 400 тисяч біженців. А в довгостроковій перспективі це буде 1,5 мільйона кліматичних біженців.

По-друге, будуть затоплені значні території. Нікопольська і Марганцівська агломерації, всі хто мешкає в Каховці, нижче від Запоріжжя — там буде катастрофа в прямому сенсі цього слова, адже вони були залежні від рівня води у водосховищі. Під загрозою і Кривий Ріг, адже частина його водозабору була пов’язана з Каховкою.

По-третє, ми маємо готуватися до голоду і перебудування великої частини економіки народного господарства України.

По-четверте, треба готуватися до санітарної проблеми. Пам’ятаєте історію з Маріуполем, коли там була холера і все що завгодно? Тепер це все буде у нас. Оголене "корито" водосховища — це зона пиловиділення та зона загиблих тварин, які будуть розкладатися під палким літнім сонцем", — резюмував природоохоронний інженер.

За словами президентки Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмили Циганок, наслідки для екології дійсно катастрофічні.

"Гребля водосховища зруйнована вщент, тому велика кількість міст переходить у режим нецентралізованого водопостачання в надзвичайних умовах. Крім того Крим, Кривий Ріг та інші міста України на роки залишились без водопостачання дніпровською водою. Миколаїв знову залишиться без води, можливе підтоплення мікрорайону "Намив", руйнування зрошувальних систем. Зупиниться постачання води у системи зрошення полів Херсонської і Запорізької областей. Також і лівий, і правий береги заміновані, можливий як ефект детонації, так і ефект вимивання і "плаваючих" мін на довгі роки. Без достатньої кількості води будуть змушені зупинитись великі промислові підприємства у Марганці, Нікополі, Покрові. З іншого боку – ми отримаємо також нову пустелю, бо відкриється піщане дно, а значить купа кліматичних наслідків – пилові бурі, підйом температури в регіоні, ризик посухи на полях центру і півдня України. Внаслідок спуску майже 18 кубічних кілометрів води водосховища відбудеться затоплення більше трьох тисяч квадратних кілометрів суходолу, що поховає під водою 14 населених пунктів", — пояснила "Телеграфу" Циганок.

Крім очевидної мети екоциду і руйнування економіки країни, навіщо окупанти вдалися до цього терористичного акту? На думку Григорія Плачкова, річ у тому, що росіяни воліють назавжди залишити Україну без потужностей ЗАЕС.

"Гадаю, що росіяни не підривали би дамбу, не розуміючи аварійних виходів з ситуації, що склалася. Це великий ризик не тільки для нашої країни, а й для самих окупантів. Ворожити на розі вітрів, куди попливе радіоактивна хмара – справа невдячна. Росіяни розуміють, що програють і готують сценарій: якщо ЗАЕС не буде російською, то вона не буде нічиєю. Якщо активна зона реактора буде пошкоджена, то відновити її практично неможливо. Тому росіяни хочуть залишити нам непрацюючу ЗАЕС", — резюмував Плачков.