"Буде не розквіт, а занепад": керівниця Kharkiv IT Cluster попередила про проблеми IT-індустрії

Із січня цього року технологічний сектор України знову сплачує податок на додану вартість після десятирічного пільгового періоду. Це вже призвело до подорожчання IT-продуктів та сервісів в країні, на що споживачі відреагували переходом на продукти з Європи та зупинкою проєктів.

Які нові тренди в галузі спровокувало повернення податку, "Бізнес Телеграф" дізнався у виконавчої директорки Kharkiv IT Cluster Ольги Шаповал.

"Для IT-галузі це фактично податок з обороту, а не ПДВ"

- Чому саме з 1 січня цього року було ухвалено рішення повернути сплату ПДВ для IT-галузі?

- Існують перехідні положення, які закріплюють пільги для якоїсь галузі на певний час. Сектор IT був звільнений від сплати ПДВ на 10 років при постачанні програмного забезпечення всередині країни. Це було пов’язано з різними факторами. Зокрема, один із чинників — допомогти вітчизняним підприємствам реального сектору економіки діджиталізуватися. Програмне забезпечення — це капітальна інвестиція. Що більша компанія, то складніший і дорожчий продукт: створення сайту чи інтернет-магазину, впровадження ERP-системи для управління підприємством чи CRM-продуктів для покращення роботи з клієнтами. У ковідні часи це взагалі було питанням виживання.

- Однак це не було несподіванкою, за 10 років можна було підготуватися?

- Зазвичай, коли затверджують бюджет, пільги подовжують, якщо це ще актуально для галузі. Ми багато спілкувались з комітетом ВР з питань податкової та митної політики, з Мінфіном, наводили аргументи, чому не можна скасовувати цю пільгу, особливо під час війни. На зустрічі з ними приходили іноземні інвестори, які наголошували на важливості збереження пільги. Було зареєстровано відповідний законопроєкт. IT-галузь чи не єдина (окрім оборонпрому), яка зростала протягом 2022 року і могла стати елементом економіки відновлення. Введення ПДВ для нової галузі економіки — це взагалі питання спільної підготовки, бо критерії блокування податкових накладних, наприклад, не враховували особливості роботи IT-сектору. Тож всі аргументи були за продовження пільги. Але цього не сталося.

- Як розподілився тягар цих 20%?

- По суті, продукція сектору стала дорожчою для клієнта на 20%, бо IT-компанії майже не мають витрат з ПДВ і не можуть поставити собі в податковий кредит майже нічого. Тож ПДВ для програмного забезпечення став для українських клієнтів та споживачів податком з обороту, а не податком на додану вартість.

- Як відреагували замовники?

- Українські компанії реального сектору економіки до великої війни не квапилися діджилітазуватися, хоча це могло забезпечити їм оптимізацію клієнтської бази, вихід на нові ринки тощо. Зараз, коли багато підприємств зупинили свою роботу, все значно сповільнилося. Компанії відмовляються або заморожують вже розпочаті проєкти, бо для них 20% вартості — критично.

- Чому така проблема адмініструвати ПДВ в IT?

- Система регуляцій, зокрема, у сфері податкових накладних, не дуже підходить для сфери інформаційних технологій. Наприклад, реальному сектору притаманні зрозумілі витрати електроенергії — це один із критеріїв реальної роботи компанії. Чи можна його застосовувати до IT-компаній Харкова, які з лютого 2022 року продовжують працювати віддалено по всій країні, маючи офіси в Харкові, Ізюмі? Податкова не бачить використання електроенергії та блокує податкові накладні. Потім треба марнувати час на розблокування, який можна було б витратити на розбудову бізнесу.

- Клієнти, які готові платити, але не чекати розв'язання проблем, переходять на закордонні продукти?

- На жаль, так. Власникам бізнесу простіше купити продукт за кордоном. Вони мають там представництва. Крім того, ПДВ в деяких країнах Європи навіть не проходить по рахунках — все максимально спрощено і сплачується раз на рік після подачі звітності. Потрібно просто сплатити різницю — все просто і зручно. Зараз по ПДВ є багато пропозицій-новацій, які ще дужче погіршать ситуацію. Наприклад, ідея перенесення поточних витрат по податковому кредиту на наступний період. Це заморожування коштів, уповільнення бізнесу, зниження конкурентоспроможності.

"У Мінфіні не бачать кількості неукладених контрактів"

- І все ж IT-галузь навіть після вторгнення рф була чи не єдиною, яка продовжувала зростати. Як швидко ситуація може змінитися?

- Зараз у Мінфіні радіють тому, що збільшилися надходження ПДВ за рахунок IT. Але вони не бачать кількість неукладених контрактів. А ми фіксуємо, скільки людей вже замовляють IT-продукти в естонців, поляків та інших європейців. А це означає, що і послуги з підтримки програмних продуктів, тобто обслуговування, вони придбають там же, в Європі. І все! Україна не отримає замовлення, і за 2-3 роки ми будемо мати не розквіт, а занепад продуктової IT-індустрії, що працює з українськими підприємствами, а також побачимо уповільнення загальних темпів діджиталізації економіки в Україні.

- Може скоротитися кількість не лише продуктових, а й сервісних компаній в IT?

- Так, але на це впливають інші чинники, такі як відсутність можливостей забронювати достатню кількість ключових фахівців та прозорого їхнього виїзду за кордон у відрядження. Зараз співвідношення продуктового до сервісного бізнесу десь 20% на 80%. Сервісний бізнес дуже змінився за останні 10 років, зараз він створює значно більше доданої вартості. Якщо раніше аутсорс або аутстаф більше продавали години обслуговування, то сьогодні вони здебільшого продають IT-рішення. А це вже ближче до продукту. Різниця між продуктовою і сервісною компанією та їхньою доданою вартістю значно скорочується.

- Хто більше отримує доходу?

- Це не зовсім коректне запитання. В глобальному світі більше заробляють продуктові компанії. Але якщо подивитись, чи бачить Україна більше доданої вартості від продуктового бізнесу, — поки що ні. Це повʼязано з небажанням клієнтів, щоб ІР (право власності на інтелектуальні продукти. — Ред.) було зареєстровано в Україні через проблеми з судовою системою та іншими бізнес-ризиками. Тож валютної виручки сервісні IT-компанії залучають до країни значно більше. Але продуктові та сервісні — це два елементи однієї системи, їх не можна протиставити.

"Кожен айтівець створює п'ять робочих місць"

— Скільки людей залучено в IT-індустрію?

- Зараз в Україні 4,5 тисячі компаній IT-профілю. Це 280 тисяч фахівців, 70% з них — малий та середній бізнес. До великої війни за статистикою кожен айтівець через те, що у нього досить висока зарплата, створював три з половиною робочі місця, купуючи локальні послуги та продукти. Зараз через те, що курс валют зріс, підвищилась винагорода айтівців, але рівень життя по країні знизився, айтівець за статистикою створює п’ять робочих місць. Тому виходить, коли клієнт купує продукт чи сервіс у польської компанії, у нас втрачає роботу не одна людина, а шість. І це не перекриє зиск від тих 20% ПДВ, які вдалося адмініструвати з IT-сектору.

- Як вихід наші IT-спеціалісти створюють компанії за межами України?

- Так, айтівці реєструють компанії за кордоном. Певна кількість людей виїхала з країни та продовжує розвивати свої компанії та донатами допомагати ЗСУ. Ми не втрачаємо з ними контакт і допомагаємо зберегти бізнес. Наприклад, Kharkiv IT Cluster уклав меморандум про співпрацю з одним з найбільших бізнес-обʼєднань — Спілкою підприємців Польщі, щоб члени кластера мали доступ до безкоштовних консультацій щодо ведення бізнесу в Польщі. Всі IT-компанії Харкова без винятку продовжують працювати в Україні, але коли за кордоном вони бачать більш комфортне ставлення з боку держави до них як до бізнесу, стратегія розвитку точно буде це враховувати.

- IT-сектор має захист в Україні?

- Спільні позиції ми напрацьовуємо з національними обʼєднаннями, такими як IT Ukraine та профільний комітет ЕВА, іншими регіональними кластерами, та далі, разом, відстоюємо позиції бізнесу. При цьому завжди дивимось, як зберегти баланс між інтересами держави та IT-галузі. Тож ми вважаємо, що діалог щодо ПДВ-пільги має бути продовжений. Тому що втрата майбутнього для продуктового IT-бізнесу в Україні та гальмування і так постраждалої економіки реального сектору точно не сприятиме добробуту країни, в якій триває війна.