За кризою завжди йде відновлення: як працює та заробляє IT-бізнес в умовах війни

За час війни навіть далекі від програмування люди дійшли висновку: хочеш стабільності — іди працювати в IT. Вітчизняна галузь подорослішала, згуртувалась в ІТ-армію, усвідомлено донатить на максимум соціальних та військових потреб.

У рамках проєкту #БізнесТелеграф поговорили з представниками українського IT про реалії роботи під час війни, відносини з державою, наймання працівників та утримання клієнтів. А також про те, як фахівці галузі бачить її стан сьогодні та перспективи після війни.

- Як змінилася IT- індустрія з початком війни?

Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації України: — Про стійкість української ІТ-галузі свідчить те, що 85% українських ІТ-компаній змогли повністю відновити свою діяльність вже у травні. Сьогодні галузь нарощує експорт, розвиває нові проєкти та напрями.

За підсумками десяти місяців 2022 року ІТ-галузь принесла в економіку України 6 млрд доларів США експортної виручки та досягла 10% зростання у порівнянні з попереднім роком.

Катерина Андрушко, СМО в Quarks: — Загальний бізнесовий вектор всіх компаній не тільки України, а й світу зосереджений на підвищенні ефективності роботи, збільшенні показників профіту, зменшенні витрат, в тому числі — на розвиток, ризиковані експерименти та персонал.

Компаніям стало менш вигідно в моменті наймати та збільшувати штат, а люди побачили, що найстабільніша сфера зараз в Україні – це IT. Саме тому попит найбільше росте в сегменті кандидатів без досвіду в IT взагалі. Відгуки на вакансії збільшились в 3-4 рази.

Юрій Костюченко, CBDO компанії UBOS: — Ми стали активніше презентувати Україну на міжнародній арені як технологічну країну. На початку листопада, наприклад, UBOS у складі делегації з 24 стартапів представляв Україну на WebSummit у Лісабоні.

В цілому індустрія стала більш згуртованою. Компанії об’єднали зусилля заради спільної мети — нашої перемоги. І всі ми продовжуємо працювати в цьому напрямку: донатити на ЗСУ, допомагати внутрішньо переміщеним особам, сплачувати податки, розвивати бренд України на міжнародній арені.

Любов Мочалова, CEO "Європейської асоціації програмної інженерії" EASE: — Якщо абстрагуватись від статистик та цифр — індустрія стала дорослішою. Аби не звільняти команди, які опинились на бенчі (без навантаження. — Ред.) — компанії-аутсорсери почали залучати їх у власні проєкти та "пиляти" свої продукти. А продуктовики, попри все, релізять та заходять в апстори (App Store — платформа для пошуку та завантаження додатків. — Ред.). Це яскравий приклад того, як айтівці використовують кризу як можливість.

Але рашисти вигадали нову тактику — з бомбардування інфраструктури. Це пришвидшить виїзд IT-компаній за кордон. І, на жаль, багато з них не повернеться.

- Що з командами, роботою офісів, зарплатами — в перші місяці війни і зараз?

Михайло Федоров: — Нещодавно рекрутингова платформа BazaIT спільно з проєктом IT Generation провели опитування серед працедавців на українському ІТ-ринку та запитали, чи готові вони наймати джунів (початківців. — Ред.) та світчерів (працівників з досвідом. — Ред.) . У дослідженні взяли участь 80 компаній, такі як Luxoft, SocialTech, MacPaw, Ciklum, Competera тощо.

86,3% опитаних компаній готові наймати джунів та світчерів, і лише 13,7% — ні. Хорошим показником є те, що понад 60% з компаній, які в принципі готові брати на роботу джунів і світчерів, вже зараз мають для них вакансії або матимуть їх найближчим часом.

Про те, що ІТ-галузь має потребу в нових спеціалістах також свідчать дані опитування Львівського ІТ Кластера — 88% IT-компаній під час воєнного стану проводили набір фахівців на відкриті вакансії.

Олександр Шевченко, COO/Board Member компанії Devox Software (українсько-польська IT аутсорсингова компанія, 4 роки на ринку US/EU в області custom web development та IT):

— Ми не впроваджували політику затягування ремнів, навпаки, обсяг інвестицій в адмінперсонал виріс у порівнянні з попереднім роком, оскільки компанія подвоїлась у 2021 році та потрібен був міцний фундамент в операційному сенсі.

Заробітні плати по ринку України, гадаю, знизились, і ринок знову став, більшою мірою, ринком роботодавця. Хороший фахівець, звісно, собі ціну знає, і поточна кон'юнктура його очікувань не змінить, але, в цілому, має місце пониження рівня заробітних плат на 20-25%.

Юрій Костюченко: — З червня наша компанія стабільно зростає, наймаємо в середньому 3 нових інженери щокварталу. Облаштували наявне в нашій будівлі бомбосховище. Коли лише почались перебої зі світлом, то інколи збирались вдома у нашого СЕО. Проймалися, так би мовити, духом стартаперства. Але зараз вже маємо в офісі генератор та Stralink. Більшість часу нам вдається працювати з офісу, однак за потреби чи безпекової ситуації співробітники переходять на віддалену роботу.

Катерина Андрушко: — Ми завчасно забронювали декілька автономних готелів на заході країни. І з початку грудня команда вже починає виїздити до них. Quarks покриває вартість проживання співробітників та допомагає їм з поселенням близьких та тварин.

Розуміємо, що не всі можуть виїхати з різних особистих причин, тож обладнали офіс двома генераторами: основним та резервним, які також живлять водопостачання та системи опалення. Душовими кабінами з резервом технічної води, запасом їжі, медикаментів та можливістю залишитись на ніч, на випадок повного блекауту. Готуємось до найгіршого і знижуємо рівні переживань команди.

Важливою зміною також є впровадження різних систем оцінювання, що підлаштовані під гібридний формат роботи з форс-мажорними обставинами.

Юрій Костюченко: — Щодо low-code ніші, за прогнозами Gartner, до 2024 року low-code методологія розробки ПЗ складатиме понад 65% від загальної розробки ПЗ. Місткість ринку на 2025 рік становитиме 45,5 мільярдів доларів США.

Тож, попри всі негаразди останніх років, ковід та війну, ми активно працюємо, щоб ці цифри стали реальністю вже найближчим часом.

Соломон Амар, Founder & CEO of AllSTARSIT: — Сьогодні велика частина команди AllSTARSIT знаходиться в Україні. Не зважаючи на війну, я не маю жодного наміру припиняти розвиток компанії в Україні.

Бюджети заробітних плат не скорочували. Багато клієнтів підтримали команди додатковими фінансовими бонусами. Одна з команд віддала свій бонус (близько $10000) на благодійність. Зараз ми ведемо наймання на 3 наших основних ринках, а найбільше відкритих позицій маємо в Східній Європі та в Латинській Америці.

У Києві наша компанія має генератор та Starlink, які забезпечують безперервну подачу електроенергії та інтернету в офісі. Також маємо сертифіковане укриття, холодну та гарячу воду, запаси їжі та води в офісі. Не забуваємо турбуватися про ментальне та фізичне здоров’я працівників: в офісі є персональний масажист, психолог, та щоденні сніданки для підбадьорення командного духу.

Людям, які працюють не з Києва, компанія покриває оплату коворкінгів. Також в нас є окремий бюджет, який кожен тіммейт може витратити на придбання павербанків та генераторів, щоб обладнати своє робоче місце вдома.

- Що з клієнтами?

Юрій Костюченко: — Оскільки ми продуктова компанія, нас, на щастя, не торкнулись проблеми з втратою клієнтів ані на початку війни, ані зараз. Наш клауд дозволяє інженерам (користувачам UBOS) працювати будь-де та не залежати від того, є світло та зв’язок конкретно у нас чи ні.

Соломон Амар: — Війна не вплинула на кількість клієнтів, з якими ми працюємо, бо з самого її початку ми ведемо безперервну комунікацію, де розказуємо про всі заходи, які вживаємо задля безпеки команди. Ми вважаємо це дуже важливою складовою успішного співробітництва, адже новинні наративи щодо війни в України у різних закордонних ЗМІ дуже відрізняються, а нам дуже важливо, щоб клієнти бачили реальну картину.

Завдяки цьому, з розвитком компанії на нових ринках, ми укладаємо все більше контрактів та збільшуємо кількість відкритих вакансій.

Олександр Шевченко: — Перші місяці війни продажі були надскладні, враховуючи величезні побоювання потенційних клієнтів іти за послугою в наш регіон, де(і це правда) значні ризики її не отримати або недоотримати.

Проте інерція 2022 року до середини літа робила своє. Зокрема, наша компанія уклала 6 контрактів впродовж першої половини 2022 року, при цьому лише 1 з них — до війни. Допомогли 3 речі: інтенсивність сейлз-зусиль, кмітливість в переговорах, і вміння наймати поза межами України — центральна, східна Європа. Друга половина 2022 року неоднозначна — з однієї сторони, Україна показала свій характер і міць, (в тому числі — на бізнес-фронті), надаючи практично безперебійно послуги навіть при таких обставинах. Це змусило клієнтів більш лояльно ставитися до ризиків, але інша сторона, а саме — початок наближення рецесії в глобальній економіці, спричинила загальний спад попиту, тому продавати стало ще складніше.

Очікування клієнтів також мають свої динаміку і відмінності, знову на перший план вийшов бюджет і ціна як ключовий аргумент вибору вендора (компанії, що просуває продукт. — Ред.), попри весь успішний досвід в тій чи іншій індустрії або технології.

- Яка проблематика в індустрії залишається сьогодні та до яких проблем маємо бути готові в майбутньому?

Любов Мочалова: — Найбільша проблема сьогодні — це й досі не врегульований механізм офіційного виїзду чоловіків за кордон. Що, своєю чергою, суттєво гальмує можливість топменеджерам переконати іноземних замовників у підписанні контрактів та отриманні замовлень.

Аби мінімізувати ризики війни, українські IT-компанії виконують замовлення змішаними командами — комплектуючи їх частково з України та частково з інших країн.

Олександр Шевченко: — Щодо макроекономіки. Рік 2023-й обіцяє бути не менш складним. За прогнозами, економічний спад в Європі уже розпочався, інфляція в низці розвинутих країн становить 7-8%, очікується значний обсяг падіння інвестицій в технологічну індустрію. На ринку США — приблизно те ж саме. При всіх відчуттях економічного спаду, які вже існують, очікується, що найбільшою мірою він проявиться з другого кварталу 2023 року і протримається до початку 2024-го. Чи легше при таких умовах продавати? Зовсім ні. Разом з тим, є статистика, що рівень росту IT Software Developement ринку становитиме близько 12%. Чи довго триватиме рецесія — скоріше, ні. Економісти прогнозують 2024 рік для Європи — роком "відлиги" і повернення до звичного росту ВВП та інших макроекономічних показників.

Щодо нашої роботи, то до чого маємо бути готові ще — це до тривалої війни, з усіма подальшими наслідками. Під час стратегічного планування на наступний рік ми відштовхувались від найбільш песимістичних сценаріїв, зокрема — що війна буде тривати протягом 2023 року. Перемога лише за нами, але не так все просто, ми всі це розуміємо.

Катерина Андрушко: — Сьогодні команди IT-компаній розкидані по всій Україні та світу. Тож синхронізація команди в офлайн- та онлайн-режимі нерівномірна, і це те, з чим потрібно навчитись працювати.

Ігор Балімасов, Chief Executive Officer IGAMA, UAPAY: — Зараз ринок дуже нерівномірний, компанії скорочують персонал і на ринок потрапляє велика кількість крутих професіоналів поряд з джунами, які тільки починають свій шлях в ІТ. Своєю чергою, для джунів сьогодні складний період – бо ринок працює здебільшого на утримання проєктів, ніж на розвиток. Складні умови роботи, відсутність зв'язку й електрики додає складностей для українських аутсорс- та аутстаф-компаній. Тому я вважаю, що наша основна мета зараз показати всьому світу, що ми можемо не тільки ефективно боронити свою країну на полі бою, а також ефективно тримати енергетичний фронт – бо це зовнішні інвестиції.

- Які кроки для підсилення галузі необхідні від держави, іноземних партнерів, самих компаній?

Олександр Шевченко: — Стосовно кроків держави, кілька побажань є. Продавати складно, не маючи можливості відвідувати фізично цільові ринки. Звідси питання перетину кордону для власників, топменеджерів IT-компаній. В який спосіб це зробити, щоб не провокувати на корупцію та маніпуляції, запитання не до мене. Але такий механізм дуже потрібен. Близько місяця тому був приклад, на мій погляд, хрестоматійний, як держава має допомагати компаніям на міжнародній арені. Це, звісно, Web Summit. З яким масштабом та розмахом нам вдалося привернути увагу до української IT-індустрії, захоплює подих. IT-івентів, конференцій дуже багато, і у нас дуже гарний початок, щоб його масштабувати далі.

Любов Мочалова: — Головне — війна має бути завершена якнайшвидше і лише за наших умов. А з точковими проблемами "айтішка" звикла поратись сама, так відбудеться і цього разу. Навіть взяти приклад компанії Starlink, яка спочатку анонсувала відкриття офіційного представництва в Україні, а потім скасувала це рішення. Наші не розгубились та везуть один одному ці прилади з Європи — постійно бачу цю співпрацю в чаті резидентів EASE.

Соломон Амар: — Держава активно підтримує розвиток ІТ-сектора. Про це свідчить ряд дій, остання з яких — законопроєкт № 5270. Відтепер іноземні ІТ-спеціалісти зможуть вести бізнес в Україні дистанційно. Це є важливим кроком України назустріч розвитку ІТ-бренду. Цей потужний європейський досвід допоможе залучити ще більше інвестицій для підтримки економіки.

Михайло Федоров: — Одна зі стратегічних цілей Мінцифри — це підвищити частку IT-індустрії у ВВП країни до 10%. Ми хочемо, щоб в нашій країні створювались мільярдні компанії, а кількість спеціалістів зросла у два або три рази. Не лише створюємо для цього найкращі умови, але й комплексно займаємося реформою IT-освіти.

До російської агресії дефіцит кадрів в ІТ-індустрії оцінювався приблизно в 30 тисяч фахівців. Війна внесла свої корективи, але індустрія продовжує розвиватись. Мінцифра запустила ІТ Generation — проєкт безоплатного навчання світчерів в IT. Заявки на участь в ньому подали понад 50 тисяч людей.

Також цього року в рамках реформи ІТ-освіти ми запустили у 50 школах пілотний проєкт з оновленими курсами інформатики. Після пілоту — плануємо масштабувати проєкт на всі школи.

- Як, на ваш погляд, розвиватимуться події в індустрії у найближчі кілька років?

Любов Мочалова: — Коли закінчиться війна — тотальний буст (зростання. — Ред.) індустрії в частині стартапів та власного продукту. До того — аби протриматись.

Катерина Андрушко: — Найкраще себе будуть почувати компанії, які максимально диверсифіковані по ринках та фокусуються на ефективності.

За кризою та війною завжди йде відновлення. Так, це буде не скоро і ніхто не знає коли, але воно буде, і потенціал України – великий.

Наша мета – підвищувати операційну ефективність та рівень найму, розвиватись як продуктова IT-компанія, та бути готовими до великих змін через 2-3 роки.

Ігор Балімасов: — Я впевнений, що найближчі кілька років ми побачимо стрімкий розвиток IT-індустрії в Україні. У нас чудові спеціалісти, за досвід яких бореться весь світ. Тому зараз найголовніше завдання – перемогти, а все інше буде.

Соломон Амар: — Мене часто запитують про проблему міграції кадрів у післявоєнний період. Дехто, звичайно, залишить країну відразу після відкриття кордонів, проте я залишаюся оптимістом та вірю, що люди, які зараз перебувають за кордоном, поступово будуть повертатися. Наша країна є справді хорошим та комфортним місцем для життя, особливо, якщо ти технічний спеціаліст. Співвідношення заробітної плати, податків та витрат тут доволі комфортне, у порівнянні з іншими країнами. Великим плюсом стане те, що люди повернуться в Україну з новим досвідом, іншим баченням світу та "західними" поглядами. Я маю на увазі більшу відкритість до інвестування та відсутність страху брати ризики у побудові та запуску нових стартапів з нуля.

Олександр Шевченко: — Про US/EU прогнозую сприятливі умови не раніше 2024 року. Цікавою є ситуація з регіоном APAC (Південно-Східна Азія). У кого вже є досвід продажу в цей регіон, зараз непогана можливість його масштабувати, оскільки за прогнозами цей регіон буде розвиватись більшими темпами, бувши далі від криз і війн, ніж західний світ. Якщо немає досвіду — варто придивитись, ознайомитись з аналітикою росту окремих індустрій, рахувати та робити висновки.

В будь-якому випадку, ринок IT-сервісу та Software development буде лише рости. Потрібно, попри все, нарощувати сейл-ініціативи, зусилля, операційно перебудовуватись тощо. Результат і вдача нехай посміхнуться найсильнішим і найбільш завзятим.