Мільярдні тендери, син-регіонал і скандальні вибори: хто такий Юрій Вілкул, що знову став біля керма Кривого Рогу

Перевірено Я. Жарєнов
Читать на русском
Автор

Юрій Вілкул, який втретє став мером Кривого Рогу, асоціюється зі своїм сином-регіоналом і численними скандалами

Через 10 днів після трагічної загибелі мера Кривого Рогу Костянтина Павлова, мала батьківщина президента Володимира Зеленського отримала виконуючого обов’язки мыського голови, яким став колишній мер, що займав цей пост два рази поспіль — Юрій Вілкул.

Хоча прізвище "нового-старого" мера Кривого Рогу у вітчизняному політикумі відоме швидше завдяки його синові — колишньому віце-прем’єр-міністру України Олександру, батько теж має багату, повну успіхів і скандалів, біографію.

З науки — в політику завдяки синові

Народжений в 1949 році Юрій Вілкул відноситься до категорії, знаної на Заході як "self-made man", які зуміли з низів зійти до вершин в суспільстві. Почавши вже з 16 років працювати токарем на криворізькому заводі гірничого машинобудування "Комуніст", майбутній градоначальник зумів закінчити Криворізький гірничорудний інститут в 1973 році і більше 30 років віддав роботі в науці. За цей час він встиг стати спершу кандидатом технічних наук, а потім і професором, а в 2003 році став ректором Криворізького технічного університету.

У 2006 році його біографія зробила перший різкий поворот: після обрання в квітні його сина Олександра народним депутатом України від Партії регіонів, 30 серпня Юрій Вілкул стає депутатом Дніпропетровської обласної ради V скликання і відразу ж — обраний його головою. Гідний старт в політиці, чи не так?

Пішовши із займаної посади у зв’язку з призначенням сина Олександра головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації він у липні 2010 року, повернувся на пост ректора Криворізького технічного університету. Однак уже в листопаді 2010 року був обраний міським головою Кривого Рогу.

Син і батько Вілкули

Згодом Юрій Вілкул ставав градоначальником Кривого Рогу ще в 2015-2016 роках, правда, з третьої спроби і після скандалу, який досяг сесійної зали Верховної Ради. Стати мером втретє Вілкул міг і в 2020 році, у всякому разі в першому турі він обійшов свого опонента — кандидата від партії "Слуга народу" Дмитра Шевчика з результатом 44%. Однак перед другим туром Вілкул-старший несподівано для багатьох зняв свою кандидатуру за станом здоров’я, закликавши голосувати за загиблого 15 серпня Костянтина Павлова.

У підсумку завдяки рішенню депутатів міськради Юрій Вілкул втретє став головю Кривого Рогу, правда з приставкою в. о. до позачергових виборів, попередньо запланованих на березень 2022 року.

Скандал за скандалом

Мабуть, важко знайти в Україні другого мера, за яким тягнеться такий же скандальний шлейф. Чого варте тільки друге обрання Юрія Вілкула мером.

Хоча в ході виборів в жовтні-листопаді 2015 року він був обраний міським головою, його опонент, кандидат від партії "Самопоміч" Юрій Мілобог заявив про численні порушення і почав доводити свою правоту в судах, щоправда безуспішно. З огляду на те, що різниця між ним і переможцем склала всього 752 голоси, опонент Юрія Вілкула мав право сумніватися в результатах.

Як би там не було, фракція "Самопомочі" у Верховній Раді заступилася за свого кандидата і 23 грудня парламент призначив позачергові вибори мера Кривого Рогу на 27 березня 2016 року. Правда "Самопомочі" це не допомогло: в ході вже третього туру виборів їх новий кандидат Семен Семенченко став другим, набравши 10,73% голосів виборців проти 72,89% у Юрія Вілкула.

Однак куди більше питань у місцевих ЗМІ та скандалів на національному рівні викликає дивна "любов" градоначальника до фірми ТОВ "Весташляхбуд", яка за даними регіональних ЗМІ є монополістом в місті, яка освоїла на будівництві і ямковому ремонті криворізьких доріг понад два мільярди гривень.

Юрій Вілкул

За даними сервісу YouControl, з 2012 року "Весташляхбуд" заробляє на держтендерах не менше 179 мільйонів гривень (за підсумками 2012 року), рекорд же був встановлений в 2019 році, коли компанія отримала з бюджету 731,8 млн грн. Цікаво, що навіть з новим мером Костянтином Павловим позиції компанії анітрохи не ослабли — з початку року вони заробили на підрядах 533,6 млн грн.

При цьому фірма, що зареєстрована в Кривому Розі, винна місцевому бюджету 1 млн грн податків і фігурує в 93 кримінальних справах. Одним із прикладів подібних кримінальних справ є справа, що розглядається Центрально-міським райсудом Кривого Рогу, згідно з якою "Весташляхбуд" підозрюється в розкраданні бюджетних коштів за рахунок укладання асфальтного покриття товщиною 3 сантиметри замість передбачених тендером 6 см.

Видання "Деловая столица" пов’язувало з мером і його сином ПАТ "Електромашпромсервіс", ПП "Спецконтакт", ПП "Проместетіка", ПП "Промресурс КР", а також будівельну компанію "КРОСТ", мережу мінімаркетів "Сімейка" і мережу ювелірних магазинів на базі фабрики ювелірних виробів "Рубін", а також 80% ринку землі в Кривому Розі. До речі і в мери Кривого Рогу в 2020 році Вілкул пішов від політсили сина Олександра — "Блок Вілкула "Українська перспектива". Кажуть, свій зв’язок з тендерами в місті Вілкул не втратив навіть після відходу з мерського крісла. За однією з версій, саме з Вілкулом перед самогубством спілкувався мер Костянтин Павлов, проте офіційного підтвердження цьому поки немає.

Нарешті, "новий-старий" градоначальник не соромиться вельми нецензурно спілкуватися з опонентами з числа депутатського корпусу.

Як писав раніше "Телеграф" смерть Костянтина Павлова може бути пов’язана з проведенням закупівель за рахунок коштів міськбюджету на суму понад 1 мільярд гривень, у чому може бути замішаний перший заступник градоначальника Євген Удод, що був у розшуку з 2017 по 2019 роки як підозрюваний у розкраданні 200 мільйонів гривень. У всякому разі за даними ЗМІ обшуки після смерті градоначальника пройшли саме в кабінеті його першого зама.