5 інсайтів із книги про успіх кінокомпанії "Netflix"

Компанія Netflix починалася як стартап з оренди фільмів на DVD. Інвестори не хотіли вкладати в неї гроші, а клієнтів ця послуга не цікавила. Кілька разів компанія опинялася на межі банкрутства. Тепер її оцінюють у 130 млрд дол. та знають по всьому світу. Нещодавно у своєму Instagram Netflix запустила шоу з акторами із серіалів про те, як пережити карантин. У своїй книзі Марк Рендольф розповідає, як його команді вдалося перетворити ідею, в яку ніхто не вірив, на дуже прибутковий бізнес

Інсайт 1. Назва має бути красивою

Вдалу назву стартапа не так вже й легко підібрати. Amazon спочатку називався Cadabra, Twitter мав назву Status, а Netflix співзасновники перший час називали Kibble — так само, як бренд корму для собак.

Логіка була такою: як би добре ви не рекламували корм, він має бути якісним, щоб собака його з’їв. "Це мало нагадувати мені, що треба ретельно працювати над продуктом, а не тільки над його просуванням", — говорить Марк Рендольф.

Але згодом настав час визначитися з остаточною назвою. Це мало бути коротке слово, яке легко вимовляти та запам’ятовувати. У ньому мало бути два склади з акцентом на перший — за принципом Google або Facebook. Врешті стартап назвали Netflix: це слово поєднувало інтернет (net) та фільми (flix).

Інсайт 2. Пресі потрібні красиві історії

Співзасновники компанії Airbnb Браян Ческі та Джо Геббіа всім розповідають, що ідея їхнього сервісу прийшла тоді, коли у них не вистачало грошей на оренду квартири. Вони накачали надувний матрац та здавали це спальне місце подобово, а потім створили цілий сайт для такої послуги.

Власник Uber Тревіс Каланік говорить, що свій стартап він заснував після того, як витратив 800 дол. на приватного водія і вирішив, що це надто дорого.

А засновники Netflix розповідають ЗМІ, що ідея створити компанію їм спала на думку після штрафу в 40 дол., який з них стягнули за невчасно повернуту відеокасету з фільмом "Аполлон-13". "Це брехня? Ні, це прикрашена історія. Бо справжня історія — це суцільна мішанина, яку не розкажеш у двох словах. Однак преса хоче отримати чепурну казку з бантиком збоку", — пише Марк Рендольф.

Добірка мотивуючих книг для прочитання на карантині

Засновники Netflix, створюючи свій стартап, завжди думали про картинку у ЗМІ. Наприклад, вони доклали купу зусиль, збираючи сотні фільмів на DVD-дисках, не тільки щоб здивувати користувачів асортиментом, а й для того, щоб це гучно звучало в рекламі. Адже "Ми маємо найповнішу у світі колекцію фільмів на DVD" видається значно привабливішим, ніж банальне "Надаємо фільми в оренду".

А коли трапився секс-скандал із Біллом Клінтоном, Netflix записав відео його допиту в суді на диски та розсилав усім охочим усього за 2 центи. Маркетинговий відділ вигадав гасло: "Встав свої 2 центи в історію з Клінтоном" (американський аналог фрази "вставити 5 копійок").

Це був красивий інформпривід для ЗМІ, і про акцію написали New York Times, Wall Street Journal, Washington Post та USA Today. Витративши 5 тис. дол. на диски, Netflix отримав потужну рекламу та майже 5 тис. нових клієнтів.

Інсайт 3. Команді треба давати свободу

Головне завдання лідера — зібрати команду, якій довіряєш, і дати їй свободу. "Скажіть їм, куди йти, а не як туди дістатися. Хай вони самі вирішують, який маршрут обрати", — пише Марк Рендольф. Таким принципом керувалися засновники Netflix, коли збирали свою команду.

У Кремнієвій долині, де містився офіс Netflix, точиться величезна боротьба за хороших програмістів. Поговоривши з багатьма із них, Марк Рендольф намагався зрозуміти, якою має бути компанія, щоб вони вибрали її. І дійшов висновку, що для багатьох розробників комфортність роботи в компанії важливіша за гроші. Вибираючи місце роботи, вони ставили собі два питання:

1. Чи поважаю я людей, на яких працюю?

2. Чи дадуть мені працювати над цікавими завданнями?

Тому Netflix зацікавлював топових працівників хорошим ставленням до них та нестандартними задачами. На старті компанія не могла собі дозволити великі зарплати, офіс був маленьким, дешевим і непримітним.

Натоість співробітникам давали повну свободу, відпустка була ненормованою, а вихідний можна було брати в будь-який момент. Головне було забезпечити результат, а не просиджувати на роботі з 9 до 18. І це спрацювало.

Інсайт 4. Співпраця з топовими компаніями – не завжди на краще

Будучи маленькою компанією з оренди фільмів на DVD-дисках, у Netflix вирішили домовитися з головними виробниками DVD-плеєрів про спільний маркетинг. Вони запропонували Sony, Toshiba та Panasonic, що безкоштовно даватимуть у прокат 5 дисків кожному покупцеві їхніх плеєрів.

Виробники мали наклеїти на коробки логотип Netflix, а кодом на безкоштовне замовлення мав бути серійний номер плеєру. Для покупців це було додатковим бонусом, а для Netflix — рекламою. Коли їм вдалося домовитися з такими гігантами ринку, засновники стартапу дуже зраділи.

Але це не спрацювало. Лише 5% клієнтів, отримавши безкоштовні фільми, поверталися на сайт, щоб платно взяти диск в оренду. При цьому кожна подарункова оренда трьох дисків виходила для Netflix у 15 дол. — за сам DVD, його пакування, доставку в обидва боки та робочу силу. Тобто компанія оплачувала послугу для 20 "халявників", витрачаючи на це 300 дол., а клієнтом із них ставав тільки один.

А згодом якийсь хитрий споживач знайшов на зовнішній стороні коробок серійний номер плеєрів, почав їх переписувати та отримувати сотні безкоштовних фільмів. Через деякий час Netflix відмовився від цієї акції.

Інсайт 5. Компанія важливіша за его

У перший рік існування Netflix Марк Рендольф був його генеральним директором, але справи йшли погано. Якось до нього прийшов співзасновник стартапу Рід Хейстінгс, запропонував відмовитися від посади та розділити керування компанією на двох. Він сказав, що Марку бракує жорстокості, прямолінійності та авторитету, щоб вести переговори з великими потенційними інвесторами.

Книги, які ти не помітиш як прочитав

Рендольф спочатку дуже засмутився та образився. Проте зваживши всі за та проти, він погодився зі своїм другом, поступився посадою гендиректора і став президентом (ця посада була трохи нижчою). Згодом справи у компанії пішли краще. "Імовірно, Netflix би вижив на чолі зі мною, але не став би компанією, яку ми знаємо сьогодні, а я не писав би цю книгу", — пише Марк.