Ісус-"комсомолець" та "Союз безбожників": як у СРСР відзначали Різдво

Різдво у Радянському Союзі було дуже суперечливим святом. Якщо до революції його вважали великою подією і чекали весь рік всією сім’єю, то після неї свято опинилося під великою забороною і відзначали його лише за зачиненими дверима аж до 1935 року.

Про нюанси святкування Різдва в СРСР розповів портал mos.ru.

Різдво в СРСР до революції

У дореволюційні часи Різдво вважалося найголовнішим зимовим святом. Його відзначали 25 грудня, вбираючи з цієї нагоди ялинку, розсилали листівки, готували святковий стіл та дарували один одному подарунки.

З розмахом на Різдво оздоблювали храми, магазини, влаштовували різдвяні ярмарки. Святковий настрій відчувався у всіх містах. Проте все змінилося після Революції.

Перехід Різдва на нову дату

Проблеми зі святкуванням Різдва в СРСР розпочали 1918 року, коли влада оголосила "Культурну революцію", покликану зростити "радянських людей" і нав’язати їм зовсім іншу ідеологію.

Спочатку було змінено дату святкування Різдва — влада СРСР заявила про перехід на григоріанський календар і після 31 грудня одразу настало 14 січня. Відповідно, Різдво стали відзначати не 25 грудня, а 7 січня. Ця витівка не сподобалася духовенству і влада СРСР почала активно боротися з церквою як інститутом.

"Почалася боротьба з усіма церковними святами, головні з них — Різдво і Великдень. Вони одразу потрапили в поле зору. Наприкінці 1920-х вже розпочалася потужна кампанія боротьби з церквою та її служителями. Свята були оголошені буржуазними пережитками, що залишилися від старого світу", — розповіла історик Ірина Карпачова.

"Союз безбожників" та народження Ісуса-"комсомольця"

Якщо у перші роки революції громадяни СРСР намагалися захищати свої церкви, то у наступні здалися через сильний тиск влади. Доходило до того, що з храмів виносили абсолютно все оздоблення, а потім просто підривали на очах людей. Звичайні громадяни нічого не могли з цим вдіяти.

Крім того, антирелігійна пропаганда була розгорнута в газетах. Зі сторінок рясніли фрази: "Релігія — опіум для народу!". "Людина створила бога на свій образ, — цитували їх газети. — 1922 разу народжувала Марія Ісуса, а на 1923-й народила комсомольця".

Також було створено спеціальний "Союз безбожників" — організацію, яка в радикальній манері боролася з релігією. Вони вдиралися до храмів і зносили там усе, що траплялося їм на шляху.

Також влада СРСР у 1929 році пішла на те, щоб Різдво, Новий рік та інші релігійні свята зробити робочими днями.

Різдво за зачиненими дверима

Оскільки у СРСР було заборонено навіть ялинки, то віряни Різдво відзначали практичне таємно. Ялинку ставили за зачиненими шторами, попередньо зрубавши її в парках. Стіл також накривали, хоч і невеликий, і свято робили собі самі.

Звичайно ж, влада не змогла своїми заборонами викорінити віру людей, хоч і всіляко намагалася це зробити. Наприклад, лякали "страшними пожежами" через різдвяні прикраси, а хвою називали страшним алергеном.

Про гірлянди чи ялинку у квартирі могли доповісти органам і за це сильно карали.

"З партії та комсомолу могли за таке виключити, а це було досить серйозно для тих, хто хотів кар’єрного зростання. Просування соціальними сходами без такого членства було практично неможливим", — говорить історик Сергій Войтиков.

Різдво у новому форматі

Різдво в СРСР повернулося після 1930-х років. Спочатку влада вирішила повернути дітям зимове свято з ялинкою — Новий рік. У 1935 році свято провели у всіх містах, прикрасивши ялинки та влаштувавши хороводи з Дідом Морозом та Снігуронькою.

На той час Різдво з релігійним підтекстом відзначали лише віряни в церквах. Храми відкрили лише 1941 року. А повноцінно свято Різдва Христового почали відзначати вже після розпаду Радянського Союзу.

Раніше "Телеграф" повідомляв, як виглядав новорічний стіл у СРСР.