Проект "Німецька" швидка "для Київської області" остаточно завершено — доставити авто допомогли волонтери

Читать на русском
Автор
177
Швидку немішаївській громаді передали друзі з Німеччини Новина оновлена 30 серпня 2021, 11:45
Швидку немішаївській громаді передали друзі з Німеччини

Можливо, хтось вважає, що вщухли бої на передовій, стало трохи спокійніше на "ковідном фронті" і волонтерська діяльність припинилася. Вважає, що вже не потрібні ті люди, хто, відклавши на потім домашні клопоти і турботи, забуваючи про сон і відпочинок, не шкодуючи коштів із сімейного бюджету, піклується про воїнів і ветеранів АТО/ООС, дітей бійців і дітей-сиріт, переселенців і літніх людей, про тих, хто переніс важке захворювання або страждає від нього в даний момент. Ні! Такі люди були, є і вони як і раніше роблять добрі справи, чого б їм це не коштувало.

Про громадську організацію "Ініціатива Е +" та її голову правління Валентину Вараву "Телеграф" уже розповідав.З минулого року, з початку пандемії, організація максимально намагалася допомогти кисневими концентраторами хворим з важкими пневмоніями. До цього і паралельно з цим організація допомагала бойовим підрозділам — в тому числі і автомобілями, на які збирали кошти всією громадою, завдяки діаспорі та закордонним друзям.

А подією цього літа стала доставка в Україну першої "швидкої допомоги", яку в якості гуманітарної допомоги друзі з Німеччини передали для цивільної лікарні об’єднаної територіальної громади на Київщині.

"Це — наша 72-га машинка і ПЕРШИЙ АВТОМОБІЛЬ ДЛЯ ЦИВІЛЬНИХ! А ще — це найкрутіша "швидка" з переданих нами 18 машинок "швидкої допомоги"! Це — справжній реанімобіль, з дефібрилятором, киснем, електрокардіографом, отсосом і крутими сумками-вкладишами" — так радісно сповістила всіх однодумців Валентина Варава на своїй сторінці в Фейсбук.

-Для мене ця історія почалася більше року тому, коли моя знайома волонтерка Анастасія Шуба подзвонила і запитала, чи можемо ми перегнати з-за кордону в Україну, оформити і розмитнити "швидку допомогу" для цивільної лікарні в ОТГ, яка тоді ще тільки створювалася, — пояснює Валентина. — Я сказала: "Без проблем". Але тоді вже настав ковідний локдаун. Виявилося, що ще на самому початку коронавирусной пандемії активісти Немішаївськой громади в Бородянському районі Київської області (з якими ми потім тісно подружилися) знайшли у Франкфурті-на-Майні канали, фахівців з німецької служби порятунку @Interhelp, і домовилися про передачу ними автомобіля "швидкої допомоги ". Тобто, для нас це був новий контакт. Німецька служба порятунку зібрала кошти і готова була передати цей автомобіль на Немішаївську громаду. ОТГ потребує такий автомобіль, тому що у них дві медичні "ГАЗелі" і один УАЗик — і все на громаду в 200 тисяч чоловік!

Волонтер пояснює, що переговори спочатку вели не вони, а до них звернулися, коли рішення вже було прийнято. Але для німецької сторони і для української сторони виявилося неможливо перегнати автомобіль в Україні під час локдауна.

Радісною подією волонтер поділилася в Фейсбуці
Радісною подією волонтер поділилася в Фейсбуці

-Ми зверталися і в посольство Німеччини в Україні, пані посол пообіцяла нам сприяти. Але всі нам говорили, що неможливо заїхати в Німеччину. І ось тільки зараз ми змогли це здійснити. Завдань було кілька: перегнати автомобіль з Німеччини в Україну, визнати цей автомобіль гуманітарною допомогою через Мінсоцполітики, щоб не платити за його розмитнення, тому що, ясна річ, у громади таких грошей немає. Розмитнити його і передати в лікарню. З усім цим ми впоралися, хоча було довго, часом дуже важко і дуже бюрократично, але вийшло дійсно круто!

За словами Валентини, спілкування з відділом гуманітарної допомоги Міністерства соціальної політики було плідним, вони без проблем співпрацювали з "Ініціативою Е +", і рішення про визнання автомобіля гуманітарною допомогою було отримано швидко. Квитки на літак до своєї країни двом представникам громадської організації купили німці. І, звичайно ж, у Валентини та її супутника було багато хвилювань: пустять їх або не пустять до Німеччини. Особливо, коли весь червень йшли повідомлення про те, що Німеччина закрила в’їзд в країну іноземцям без визнаних Євросоюзом щеплень, і ПЛР-тест не підходив. "Але ми спілкувалися з німецькою стороною на трьох мовах — українській, англійській, німецькій — отримали їх підтримку і долетіли до Німеччини" — пояснює співрозмовниця.

Передача ключів від "швидкої" у Франкфурті-на-Майні
Передача ключів від "швидкої" у Франкфурті-на-Майні

На зворотному шляху також не обійшлося без переживань: по-перше, в Європі якраз почалися сильні дощі та підтоплення, по-друге, куди ж без нашої бюрократії?

-Я такого ніколи не бачила, щоб в прогнозі погоди було написано: кількість опадів 9,3 см! Це були просто катастрофічні дощі. Але ми встигли виїхати. Польську митницю ми пройшли дуже швидко, а ось українська митниця з нами взагалі не хотіла мати справ! Чи не хотіли морочитися з гуманітарною допомогою, тому що за оформлення митної декларації треба платити гроші, а ось за гуманітарну допомогу грошей брати не можна. І тому все від нас відмовлялися. І на кордоні з Україною ми провели більше 6-ти годин!

Тоді-то з’явився новий пост на Фейсбуці: "Дійсно, в маленькому підвальному приміщенні постійно 40-50-60 водіїв фур. Дихати — неможливо. Через півгодини ти покриваєшся густим липким потом, задихаєшся від задухи, голова розвалюється, нерви — струни. А нагорі великий, просторий і абсолютно порожній вестибюль і купа закритих кабінетів. Є повітря чи немає: усіх — в підвал, бо не фіг. Спалахують конфлікти — миттєво... "Апаратик, який видає номер черги!" ні, не чули — і "позвоночників" пачками проводять без черги. Конфлікти, крики, мати... Поляка, який спробував пройти без черги, — винесли. І добре, що обійшлося без мордобою. Проблему вирішив би цей апарат, що фіксує твій номер в черзі. Але митникам — пофіг. Впевнена, що людей навмисне доводять до нестерпної втоми і озвіріння, щоб вони мовчки платили хабарі за якнайшвидше проходження кордону...".

-Ми там були популярними, тому що у нас велика красива "швидка допомога", я — жінка-водій, а навколо все вантажні машини і чоловіки за кермом, — згадує проходження митниці Валентина. — Ми привертали увагу. І в якийсь момент, коли я моталася між усіма в спробах отримати допомогу від брокерів, які говорили: "Не знаю, як це робити", хтось із водіїв сказав мені навздогін: "Схоже, що Україні не потрібна німецька швидка?". Уявляєте, ось саме від таких моментів, коли ти бачиш ставлення співвітчизників до важливої події, безсило опускаються руки...

Нарешті, одна з митних брокерів погодилася допомогти, і разом з київським брокером оформила декларацію на автомобіль і ця інстанція була пройдена.

А потім медичний автомобіль обзавівся українськими номерами
А потім медичний автомобіль обзавівся українськими номерами

Ну і на рідних просторах залишалася "дрібниця": поставити "швидку" на облік в МРЕВ і отримати українські номери. "Втім, реєстрація автомобіля гумпомощі — лютий треш! По-перше, має місце неузгодженість нормативки між Мінсоц, митницею та сервісними центрами МВС. По-друге, мало хто розуміє, що робити з гуманітаркою. Ну і, по-третє, ми були ледь чи не перші, хто отримував автомобіль для передачі лікарні "- прокоментувала клопоти волонтер. Після того підписали нотаріальний договір про передачу "швидкої" до Бородянської лікарні і передали машину фізично і документально.

Але в коментарях до радісних постів Валентини Варави друзі пишуть, що такі чудові медичні автомобілі потрібні б і іншим територіальним громадам, тому цей проект завершився, а нові — ще попереду.

Матеріал опублікований російською мовою — читати мовою оригіналу