"Я тебе туди не посилав!": Маршрутник побив ветерана АТО — вибачатися перед ним довелося на колінах (фото)

Зараз можна дуже швидко як прославитися доброю справою, безкорисливим вчинком, так і ославитися на всю країну, зробивши підлість або ляпнувши щось не відаючи. Ну а після скандалу доводиться публічно на всю країну вибачатися…

На цей раз ганебну славу заробив водій районної маршрутки у Вінницькій області, який відмовив у законному праві на пільговий проїзд чоловікові, який пред’явив посвідчення учасника бойових дій. А після образ і зовсім розпустив руки, та так, що 55-річний пасажир потрапив до лікарні. Про інцидент, що трапився 19 жовтня на її очах, повідомила в соцмережі Facebook Анастасія Ткачук, викликавши сотні відгуків небайдужих громадян. Подробиці вона також розповіла "Телеграфу".

Захищати водія прийшов агресивний батько

"Цього разу водія автобуса, який завжди їздить за маршрутом Кантелина-Іллінці, заміняв інший — молодий чоловік років до 30-ти, — пояснює Анастасія. — У селі Жадани в автобус зайшов Микола Сергійович Стельмащук. Він пред’явив посвідчення АТОвця, а у відповідь відразу ж почув: "Як ви мені вже набридли!". Водій заявив, що возити таких він не хоче і зажадав, щоб пасажир вийшов з автобуса. А Стельмащук сказав, що виходити не буде, тому що йому видали це посвідчення і він має право по ньому їхати".

За словами дівчини, водій не вгамовувався: "Ти мені зіпсував настрій, все, виходь!". Але продовжував їхати, періодично пригальмовуючи. А АТОвець став пояснювати свої права, доводячи, що йому не просто так "пільговий папірець" дали, а заслужено.

"Бачила, що в коментарях до мого посту деякі люди висловили припущення, мовляв, можливо, чоловік намагався видати себе за учасника бойових дій. Але його всі знають, Микола Сергійович цим рейсом кожен день їздить в Іллінецький аграрний коледж, де працює викладачем. "Наш" водій це знає і ніколи проблем не було".

Анастасія каже, що у неї навіть язик не повертається повторити вголос образи, які адресував маршрутник колишньому воїну.

"Потім і зовсім зупинився та почав його витягати з автобуса. Там попереду стояла жінка, вона вискочила, коли водій відкрив двері. Микола Сергійович хапався за поручні, за сидіння… І вже в салоні водій почав бити його по голові, хоч там люди кричали, обурювалися ".

Співрозмовниця шкодує, що ці його дії ніхто не міг одразу ж припинити або хоча б зняти на відео — в салоні були практично одні пенсіонери, а вона сама тримала на руках сплячу однорічну дитину. "І ці пенсіонери кричали, а заступитися ніхто не міг, але все ж один чоловік вибіг і розбронив їх, тому що водій вже витягнув АТОшніка, повалив на землю і продовжував його бити".

Після цього, зірвавші злість, водій повернувся в автобус, і туди ж сів Стельмащук, так як пасажири викликали поліцію й там сказали, що чекатимуть автобус в Іллінцях на автовокзалі. Почувши, що буде поліція, водій теж комусь дзвонив по дорозі. І на кінцеву зупинку захищати його приїхав батько.

"Батько також поводився агресивно, і на всі мої пояснення конфлікту заявляв, що я "куплена", родичка або односельчанка Стельмащука, — згадує молода жінка. — Ми — з різних сіл, але я цю людину знаю, тому що його портрет на Дошці пошани висить. Ну і як я могла не залишитися пояснювати, якщо спочатку всі збиралися доїхати до кінцевої, однак потім вийшли на зупинці в центрі й залишилася тільки я. Та й сам водій намагався запевняти, що пасажир мені… пригрозив — і тому, нібито, я даю такі свідчення".

Уже на автовокзалі, при правоохоронцях, батько маршрутника став вимовляти Миколі Стельмащукові, що "раз ви поважна людина, ви повинні були згладити цей конфлікт і дати ті 20 гривень за проїзд".

"Ну чого це він повинен йти на поводу чиїхось безпідставних вимог, якщо у нього є свої права? Водій тиснув на те, що у нього одне пільгове місце, яке, нібито, зайняла якась бабка, яка показала посвідчення. Не було там таких! Не було і немає у нас в тих краях таких пенсіонерів, які їздять по посвідченню — я на тому маршруті їжджу багато років ".

Анастасія викрила маршрутника у брехні. І пояснила, що він міг просто попросити пільговика частково оплатити проїзд, а не починати з образ і фраз "Я тебе туди не посилав, чого ти туди пішов? Ти там гроші заробляв, а мені їх тут просто так не дають, тому заплати мені". Ну а побитого пасажира після розгляду з правоохоронцями доставили в лікарню.

"Ти повинен встати на коліна перед мамами загиблих воїнів"

Інцидент не залишився без уваги — сотні людей залишили свої коментарі під постом Анастасії. Причому, одні вважали, що цього маршрутника і йому подібних треба забирати на фронт, на передову, під обстріли — щоб вони там "позаздрили" заробіткам захисників. Інші їм заперечували, що таких людей на настільки відповідальну ділянку пускати не можна — підведуть, погублять інших. А ось "повчити їх уму-розуму" було б слід. Дехто пригадав, що з цим хлопцем вже траплялися конфлікти і раніше. Але, мабуть, все сходило з рук, напевно, думав, що і в цей раз так буде.

Місцеві побратими Миколи Стельмащука — до речі, керівника Іллінецького районного Союзу учасників АТО і ветеранів інших бойових дій, вирішили питання по-своєму. І подбали про те, щоб винуватець вибачився перед побитою людиною. Вони його доставили в лікарняну палату і змусили на колінах просити вибачення, знімаючи це на відео. Приїхала сюди і мама молодого нахаби.

"Ти не мене образив, — звернувся побитий чоловік. — Ти образив всіх наших хлопців, які віддали життя за те, щоб такі, як ти, жили. Ти пам’ятаєш, які говорив мені слова? Я їх пам’ятаю. Мені це неприємно згадувати, тому що серед пасажирів були мами наших хлопців, учасників бойових дій, і була мама побратима, який загинув… Я хочу, щоб ти став на коліна перед кожним пам’ятним знаком нашим загиблим воїнам. Де б ти не йшов, не їхав. Я хочу, щоб ти перед кожною мамою загиблого, перед кожною мамою учасника бойових дій встав на коліна. А з тобою я буду розбиратися… ".

Однак, як розповів Микола Стельмащук "Телеграфу", він не побачив ні в його очах, ні в очах його матері ні сорому, ні вибачень.

"Я ще на лікуванні, — тихо відповідає Микола Сергійович. — Лікарі вважають, що необхідно їхати на обстеження до Вінниці. Чекаю дзвінка з повідомленням, що мене там готові прийняти на консультацію".

За словами чоловіка, подібні випадки неповаги по відношенню до учасників АТО трапляються дуже часто, коли водії, ігноруючи законодавство, відмовляють у пільговому проїзді. Причому, так роблять маршрутники різного віку — все залежить від свідомості кожного водія.

"Є водії, які розуміють, ставляться з повагою, але є й такі, для яких нажива, вигода — важливіші. І питання навіть не в 10, 20 або 50 гривнях за квиток. Питання в повазі по відношенню до наших воїнів, які віддали своє життя за то, щоб такі люди жили спокійно на мирній землі, мали можливість працювати і годувати свої сім’ї, не розповідати з матами, "хто такі захисники України".

Голова ГО "Союз учасників АТО та ветеранів інших бойових дій" розповів, що з району 11 учасників АТО загинули, причому, частину з них трагедії забрали вже після повернення з Донбасу: "В тому числі, Максим Сліпенькій, який пожертвував собою, рятуючи товариша. Не кожен на таке здатний".

Про себе Стельмащук розповідає скупо: "Брав участь в АТО з вересня 2014 року по середину вересня 2015-го. Спочатку на пункті підготовки, де готували танки, щоб можна було вийти в зону АТО. Це за розпорядженням начальника Генерального штабу формувався окремий танковий батальйон, щоб можна було оперативно бронегрупами посилювати бойові підрозділи, які перебували в Донецькому аеропорту, Авдіївській промці, Ясинуватській розв’язці".

АТОвець вважає, що люди, і це також стосується перевізників, повинні думати не про своє особисте збагачення, а про тих людей, які віддали своє життя за них, щоб вони могли вільно жити, працювати, ростити дітей. "Чи зрозуміє мої слова хлопець? Іноді доводиться і таким способом вчити. Мої ж побратими обійшлися з водієм демократично. Навіть сверхдемократічно. Я просив їх, щоб вони не робили дурниць і не опускалися до рукоприкладства".

Пішов на фронт, незважаючи на бронь

В Іллінецькому державному аграрному коледжі, де Микола Стельмащук більше 20 років працює викладачем фізичного виховання, приголомшені тим, що трапилося.

"Микола Сергійович пішов на фронт в перших рядах захисників, — розповідає директор навчального закладу Василь Пиндус. — У нього була бронь, як у викладача, але він — офіцер запасу, і коли йому запропонували, не став роздумувати, тому що він - свідома людина і патріот України. Знаю, що у нього була відповідальна ділянка — забезпечення зв’язку в танкових військах. І йому навіть довелося затриматися довше терміну, тому що заміни не було. Були навіть такі випадки, коли йому доводилося приймати рішення за офіцерів вищого рангу, але менш досвідчених, наприклад, де розмістити їхню частину, тому що туди, де пропонували її розмістити, пізніше летіли снаряди".

В цей час тил активно допомагав фронту. "А у нас в Іллінецькому районі дуже сильна волонтерська команда і ми їздили туди до нього на передову, відвозили необхідні речі. Все тут збирали і передавали на фронт, пам’ятаєте ж, яке забезпечення тоді було? Я до нього їздив вже влітку 2015 року з Іллінецького з хлопцями. І не вкладається в голові, як цей, вибачте за грубе слово, ублюдок, міг так зробити!".

Василь Васильович каже, що їх співробітник користується авторитетом не тільки в своєму коледжі, а й серед колег інших навчальних закладів, "бо не з кожного навчального закладу викладач кинув все і пішов захищати Україну. Причому, в перших рядах, в перші дні, коли там необхідно було все до дрібниць!". І на своїй основній роботі Стельмащук себе проявив: підготовлені ним команди баскетболістів завойовували призові місця, по всій Україні їздили.

"Ніхто ніколи не бачив, щоб він поводився непорядно, навіть такого, щоб підвищив на когось голос, не було! У нього надзвичайно спокійний характер!" — запевняє директор.

Не забуває згадати і про громадську роботу Стельмащука. "Як голова районної Спілки учасників АТО і ветеранів інших бойових дій, він постійно їздив до батьків загиблих бійців, відвозив туди продукти, які виділяли фермери, забезпечував дровами — все це тримав на контролі. Все це він робив з великим ентузіазмом і турботою про сім’ї загиблих. І завжди встає на захист прав учасників бойових дій".

Напередодні керівництво коледжу знаходилося на заході в столиці, а нині вони планують з колективом визначитися з офіційною реакцією на побиття Стельмащука.

Будуть звертатися в поліцію і до суду, звертатися до громадськості та засобів масової інформації, виходити на всеукраїнську організацію ветеранів АТО/ООС, підключати до вирішення питання також народного депутата по своєму округу. Щоб подібні ситауции не повторювалися в маршрутках на території всієї України.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, як натовп ромів напав на учасників АТО.