Захисник "Азовсталі" розповів, за що зараз борються в Маріуполі: "Як і раніше, сповнені хоробрості"

Не називати мучениками і продовжувати працювати над розповсюдженням інформації про Маріуполь — такі нехитрі прохання звучать у воєнний час від представника полку "Азов" Давида Хіміка. Поки влада України співпрацює з іншими країнами для допомоги захисникам на "Азовсталі", воїн переконує — хоч умови і жахливі, але бій противник отримує завжди.

Докладніше про ситуацію на заводі "Азовець" розповів в особистому Telegram-каналі.

Свіжі факти та аналітика – достовірно про війну з росією

За словами бійця, спостерігати за життям на Азовсталі не завжди просто. Сам Давид якийсь час відвів на "прокручування" життя в голові — вдалося навіть згадати дитинство та найефектніші моменти, прожиті у мирний час. Більшість же його товаришів по службі витрачають вільний від боїв час на мрії про майбутнє.

"Дуже багато чую від хлопців, що коли вийдуть — одружаться і заведуть дітей, напевно, це основні плани всіх, хто ще не встиг, — розповідає Давид Хімік. — Хлопці, які вже мають дружин та дітей, коли вдається побачити відео з дітьми — ридають і усміхаються одночасно..."

Військовослужбовець пояснює — у такі моменти, спостерігаючи, ти розумієш, як саме протікає життя.

Умови ж на "Азовсталі" щодня дедалі більше погіршуються, адже супротивник звіріє. За словами бійця, окупанти регулярно використовують авіацію, артилерію та все інше, що у них є. Проте захисники Маріуполя продовжують гідно давати відсіч.

Хімік просить українців не називати військових, які опинилися на "Азовсталі", мучениками. Причина проста — вони зараз борються не лише за Україну, а й за своє життя. Замість жалю та зарахування до рангу святих хлопець просить підтримки. Вона, на його думку, зараз має полягати в інформаційній роботі. Воїн просить "кричати всім" про маріупольських захисників — щоб світ не міг пройти повз.

"Хочу, щоб мої друзі ще раз побачили своїх дітей і відчули запах своїх дружин, — зізнається Давид Хімік і відразу жартує: — А я завжди лише хочу бутерброд з великим шматком вареної ковбаси і ряженку з курагою від "Простоквашино"".

Свою розповідь боєць завершив обіцянкою обов’язково повернутись.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав про неймовірно зворушливу історію кохання захисників Маріуполя, яка, на жаль, швидко перетворилася на трагедію. Військова Валерія встигла побути дружиною лише три дні, а потім її чоловік загинув під час чергового із боїв.