Головний супротивник талібів сподівається на Францію, а Росія вже готова "працювати" з новою владою: що зараз відбувається в Афганістані

Стрімкий наступ талібів, який приніс їм контроль над всією територією Афганістану, шокував усіх. Швидка зміна влади в цій неспокійній азіатській країні викликала хаос і паніку. Але не всі змирилися з такою ситуацією і здалися.

Недавня стаття на сайті "Politico" розповідає про те, хто є лідером опору і як ситуація навколо Афганістану розвивається з кожним днем. "Телеграф" пропонує вам ознайомитися з її перекладом.

Лідер опору

Ім’я батька Масуда може бути загальновідомим, але це не гарантія, що Макрон озброїть партизан в Панджшерской долині.

Америка, можливо, і покинула Афганістан, але найвідоміший противник талібів в країні покладає свої надії на підтримку Франції.

Для Ахмада Масуда саме Франція є тією стороною, до якої він звернувся за допомогою в процесі формування армії опору в Панджшерскій долині на північ від Кабула. Зрештою, його батько, Ахмад Шах Масуд, "Панджшерській лев", широко відомий у Франції, і продовжує жити (після його вбивства в 2001 році) як уособлення борця за свободу країни завдяки його битвам проти Радянського Союзу і Талібану в 1980-х і 1990-х роках.

Хто лобіює інтереси Масуда у Франції

В оглядових статтях, опублікованих у французькій пресі, 32-річний Масуд апелює до Парижу як до своєї головної надії. Його посередником у вищих ешелонах влади є філософ, громадський інтелектуал і журналіст Бернар-Анрі Леві, який відправився в долину Панджшер, щоб написати про нього статтю в журналі "Paris Match" в жовтні минулого року.

У листі до Леві, опублікованому в "Journal du Dimanche" (щотижнева французька новинна газета — прим. Ред.) 14 серпня, Масуд закликав філософа безпосередньо звернутися до президента Еммануеля Макрона із заявою про те, "що Франція — наш останній засіб, єдина надія, яка у нас залишається".

В іншому листі, написаному, щоб завоювати серця Франції після падіння Кабула, Масуд порівняв стан Афганістану зі станом Європи в 1940 році і процитував зауваження французького лідера Шарля де Голля про те, що Франція програла битву, але не війну. "Приєднуйтесь до нас духом або надайте пряму підтримку", — написав Масуд в своєму зверненні французькою мовою.

Масуд здобував освіту в Великобританії, і коли йому було всього 12 років, його батька вбиди терористи Усами бен Ладена з "Аль-Каїди". Тому він знає, що Франція — благодатна територія, щоб заручитися підтримкою. Його дуже грамотний (і франкомовний) батько отримав освіту у французькому ліцеї і став романтичною національною знаменитістю у Франції завдяки документальному фільму 1998 року за назвою "Massoud, l’Afghan". (В Афганістані він являє собою більш суперечливу фігуру, і, хоча багато хто бачить в ньому героя, у інших його ім’я викликає гіркі спогади про жорстокі партизанські кампанії моджахедів.)

"Франція — це країна, в якій його ім’я викликає найбільший резонанс … і Масуд сьогодні єдиний, хто чинить опір і тримається", — заявив Леві інтернет-виданню "POLITICO", додавши, що втручання Франції було б цілком природним. На мій погляд, з огляду на історичні зв’язки з батьком, було б цілком нормально, якби Франція надала йому найсучаснішу допомогу".

Бернар-Анрі Леві розмовляв з Масудом, і повстанець запевнив його, що слово "капітуляція" не входить в його словниковий запас.

Офіційні особи Франції дипломатично мовчать

Однак на даний момент французький уряд відмовляється публічно коментувати питання про те, чи відповість він на ретельно продумані заклики Масуда. Багато чого буде залежати від того, чи відреагує Талібан на тиск, особливо з боку Ірану, з метою формування плюралістичного уряду з іншими етнічними і релігійними групами, такими як Панджшерські таджики і шиїтські хазарейці, які з більшою ймовірністю будуть протистояти талібам, або ж країна знову скотиться до громадянської війни всіх проти всіх.

Ще свіжі спогади про поїздку Масуда в Париж у березні, коли він зустрівся з Макроном і мером Парижа Ганною Ідальго і відкрив дорогу, що носить ім’я Масуд ( "Allée du Commandant Massoud") в садах знаменитих Єлисейських полів Парижу.

Серед інших учасників були Девід Мартінон, нинішній посол Франції в Афганістані, і міністр у справах ЄС Клеман Бон. "Ми регулярно обмінюємося повідомленнями з Масудом і його оточенням, — заявив інтернет-виданню "POLITICO" Арно Нгача, радник Ідальго з міжнародних справ. "Він надіслав нам безліч повідомлень і заздалегідь попередив, що в Афганістані все швидко впаде".

"В даний час ми вивчаємо, як продовжити підтримку борців за свободу", — додав Нгача. "Що зараз може зробити мер Парижа, так це надати Масуду моральну підтримку і зробити його більш помітним".

Дійсно, Ідальго надав саме такий моральний тиск на Макрона в своїй статті в щоденній газеті "Le Monde" 16 серпня. Вона закликала Францію "підтримувати, заохочувати, допомагати" опору Масуда, "щоб він міг швидко перемогти Талібан і їх режим терору".

І справа не в тому, що Масуд не має доступу до самого верху. У березні в Єлисейському палаці він обговорив з Макроном "розвиток афгано-французьких відносин" і стояв поруч з президентом Франції для офіційної фотографії, на якій вони обидва тримали в рамці фотографію батька Масуда.

Він також зустрівся з іншими політиками, такими як Жерар Ларше, голова французького сенату, і Валері Пекресс, голова регіону Парижа і кандидат на майбутніх президентських виборах у Франції.

Після падіння Кабула Пекресс написав твіт про те, що Франція повинна "допомогти опору".

Масуд просить зброю і боєприпаси для боротьби з талібами

Велике питання полягає в тому, чи виллється французька любов до Масуда у військову техніку або іншу більш конкретну підтримку.

До Масуда в Панджшері приєднався колишній віце-президент країни Амрулла Салех. Хоча цю територію важко захопити, Масуд знаходиться в ізоляції і використовував статтю в "Washington Post", щоб звернутися із закликом про надання "більшої кількості зброї, боєприпасів та інших поставок", оскільки "своїх військових сил і логістики буде недостатньо".

"Вони швидко закінчаться, якщо наші друзі на Заході не знайдуть спосіб поставляти їх нам без затримок".

У відповідь на питання інтернет-видання "POLITICO" про те, яку підтримку готова надати Франція, урядові установи в Парижі не дали прямих відповідей. Представник Єлисейського палацу підтвердив лише, що "Франція підтримує контакт з Масудом з моменту його візиту в Париж". Міністерство закордонних справ ухилилося від відповіді і заявило, що його пріоритетом є "евакуація громадян" та "захист афганців".

Представник Масуда також не відповів на питання про підтримку Франції.

Природно, така допомога, ймовірно, повинна залишатися в секреті — особливо якщо Талібан дійсно стане урядом де-факто, — але одна людина, що уважно стежила за розвитком відносин з Францією, дійсно підтвердила той факт, що Франція показала бажання почати поставки зброї. "Якщо під військовою допомогою ви маєте на увазі надання Панджшеру засобів захисту, то це так", — сказав цей чоловік.

Що стримує Францію від допомоги Масуду вже зараз

Якби Франція в кінцевому підсумку відправила зброю Масуду, це тільки розпалило б існуючі суперечки про вплив Леві на військово-політичне керівництво Франції.

Багато провідних французьких офіційних осіб визнали, що кампанія Бернар-Анрі Леві 2011 року, спрямована на те, щоб підштовхнути Францію до офіційного визнання керівництва повстанців в Лівії і військового втручання з метою вигнати лівійського диктатора Муаммара Каддафі, зіграла роль у вирішенні Франції завдати авіаударів і озброїти лівійських повстанців.

Але вони також звинуватили зовнішніх впливових осіб, таких як Леві, в тому, що вони підштовхнули до військової операції, яка дала неоднозначні результати і не завадила країні зануритися в роки громадянської війни. "Я не забуваю, що кілька людей вирішили, що нам потрібно позбутися від лівійського лідера, фактично не маючи будь-якого плану на те, що станеться далі", — сказав Макрон в інтерв’ю для "Le Monde" в 2018 році.

Росія зловтішається і починає будувати робочі відносини з талібами

У той час, як Франція вирішує, чи надати допомогу повстанцеві Масуду, стаття на сайті "Yahoo" розповідає про те, що на думку деяких експертів Росія сигналізує про свою готовність співпрацювати з талібами.

Коли в минулі вихідні таліби захопили столицю Афганістану, Кабул, всі західні дипломати кинулися в аеропорт для евакуації. Але не вислизнув від уваги той факт, що посольство Росії демонстративно залишалося відкритим і заявило, що його дипломати будуть працювати в звичайному режимі.

Це було ознакою того, що, хоча швидкість захоплення влади Талібаном здивувала усіх, Росія все ж намагається плавно перейти до роботи з бойовиками, які тепер представляють цю владу.

Російські офіційні особи поки що відгукуються про талібів позитивно, хвалячи їх за підтримання порядку в столиці. Хоча Росія заявила, що не поспішатиме з визнанням цього угруповання урядом Афганістану, вона дала зрозуміти, що готова взаємодіяти з ними.

 

"В даний час рух Талібан" контролює практично всю територію країни, включаючи її столицю. Це реальність", — заявив президент Росії Володимир Путін на прес-конференції з лідером Німеччини Ангелою Меркель в п’ятницю. "І ми повинні діяти виходячи з цих самих реалій, не допускаючи розпаду афганської держави".

Російські офіційні особи піддали критиці вигнаний уряд Ашрафа Гані, підтримуваний США, а на цьому тижні головний посланник Росії, який курирує її політику в Афганістані, досвідчений дипломат Замір Кабулов, вигідно порівняв Талібан з колишнім урядом.

"Якщо порівняти здатність колег і партнерів укладати угоди, то "Талібан" довгий час здавався мені набагато більш здатним, ніж маріонетковий уряд Кабула", — заявив Кабулів в інтерв’ю російському державному телебаченню.

Росія налагодила міцні контакти з талібами в останні кілька років, оскільки виведення військ США здавався все більш імовірним. Вона провела кілька раундів межафганскіх переговорів в Москві, в яких брали участь таліби. У липні високопоставлена делегація Талібану зустрілася з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, хоча Росія як і раніше офіційно називає цю групу терористичною організацією, як і США.

Навіщо Росія дружить з Талібаном

Через три десятиліття після катастрофічного вторгнення Радянського Союзу в Афганістан головна заклопотаність Росії полягає в тому, щоб нестабільність в Афганістані, не поширилася на його центральноазіатських сусідів Таджикистан і Узбекистан і щоб він знову не став базою для агресивних міжнародних терористичних угруповань.

За словами аналітиків, пріоритетом уряду Росії є забезпечення взаєморозуміння з талібами щодо того, що Москва задоволена взаємодією з ними в якості правителів за умови, що вони дадуть гарантії безпеки Центральної Азії та зобов’яжуться запобігати терористичним атакам з її території.

"Цілком очевидно, що Росія спробує встановити якомога більш робочі відносини з Талібаном", — сказав Федір Лук’янов, експерт із зовнішньої політики і голова Ради із зовнішньої і оборонної політики, який іноді виступає в ролі незалежного консультанта російського уряду.

"Що стосується внутрішньої ситуації в Афганістані, у Росії, на щастя, немає там інтересів. На цей раз всередині Афганістану немає ставок, і Росія може розслабитися і обмежити свою реакцію інтересами безпеки в регіоні", — сказав він по телефону.

 

За словами Лук’янова, захоплення влади Талібаном, якщо він зробить стабілізуючий вплив на ситуацію в цілому, краще для Кремля, ніж хаотична громадянська війна, навіть якщо це буде означати повернення до глибоко репресивного правління цього угруповання. Але він сказав, що очікує, що Росія не буде поспішати з офіційним визнанням Талібану, оскільки це послабить її вплив на це угруповання.

На цьому тижні Кабулів заявив російському державному телебаченню, що до сих пір таліби дотримуються своїх домовленостей з Росією щодо безпеки в Центральній Азії.

"Це обнадійливий знак", — сказав він. "Але ми, звичайно, довіряємо людям, але не до такої міри. Ми будемо уважно стежити за подальшими кроками".

В останні тижні Росія швидко вжила заходів щодо зміцнення Таджикистану, де у неї є військова база, направляючи туди кошти, зброю і зміцнюючи прикордонні пости. У цьому місяці Росія провела військові навчання з Таджикистаном і Узбекистаном недалеко від афганського кордону.

Ризикована ставка

Хаотичні образи американської поразки на цьому тижні викликали передбачувану зловтіху в російській пропаганді. Через 30 років після принизливого виведення військ СРСР з Афганістану російські офіційні особи стали висловлювати зловтіху.

Кремль також буде радий побачити кінець присутності американських військ в Середній Азії. Це його давня мета.

Однак проблема, на думку деяких аналітиків, полягає в тому, чи буде у талібів досить контролю в Афганістані, щоб продовжувати забезпечувати гарантії безпеки, яких домагалася Москва.

"Поки що ми можемо порадіти цьому перевороту, який підхоплює пропаганда, але це може тривати зовсім недовго", — сказав Володимир Фролов, колишній російський дипломат, а нині оглядач міжнародних відносин.

Ідеальний сценарій для Росії полягає в тому, щоб Талібан тепер сформував інклюзивний уряд з іншими афганськими політичними групами, але багато аналітиків в Москві вважають це малоймовірним. Замість цього, "зростання незаконного обігу наркотиків і релігійного екстремізму буде продовжуватися", — написав журналіст Кирило Кривошеєв в статті для Московського центру Карнегі.

Ця невизначеність означає, що міністерство закордонних справ Росії ризикує випередити себе в своїй громадській доброзичливості по відношенню до талібів, сказав Фролов.

"Я думаю, що ми зробили ризиковану ставку на обіцянки Талібану стабілізувати ситуацію в країні, що знаходиться під їх контролем, і не брати участь у транскордонному джихаді", — сказав Фролов.

За його словами, міністерству закордонних справ "доведеться довести, що їх ставка спрацювала, як і було обіцяно".

Раніше "Телеграф" писав про те, що з’ясувалося, чому з Кабула евакуювали так мало українців.