Розкрилося несподіване про походження загадкових мумій, знайдених у пустелі Китаю

Тіла та одяг мумій, знайдених у 1990-х роках у басейні річки Тарім на північному заході Китаю, досі привертають особливу увагу завдяки тому, що вони збереглися практично в незайманому вигляді. Незважаючи на те, що тілам близько 4000 років, їх риси обличчя та колір волосся чітко видно.

Про це пише CNN.

Західна зовнішність мумій, вовняний одяг, а також сир, пшениця і просо, знайдені в їх незвичайних могилах, раніше наводили на думку, що вони були далекими пастухами зі степів Західної Азії або мігруючими фермерами з гір та пустельних оаз Центральної Азії.

Проте нове дослідження китайських, європейських та американських вчених, які проаналізували ДНК 13 мумій, вперше секвенувавши їх геноми, намалювало іншу картину. Їх аналіз показав, що останки належали людям, які не прийшли сюди, а місцевій групі, що походить від древнього азіатського населення льодовикового періоду.

Дослідники вивчили генетичну інформацію найстаріших мумій Таримського басейну, вік яких становить від 3700 до 4100 років, разом із геномами, секвенованими з останків п’яти осіб із Джунгарського басейну, розташованого далі на північ у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі в Китаї. Датовані 4800-5000 років тому, вони є найдавнішими людськими останками, знайденими у регіоні.

Дослідження показало, що у мумій басейну Тарима не було ніяких ознак змішування (науковий термін позначення народження дітей) з іншими групами, які жили у той самий час. Мумії були прямими нащадками групи, яка колись була поширена під час льодовикового періоду, але значною мірою зникла до кінця тієї епохи – близько 10 000 років тому.

Сліди цієї популяції мисливців-збирачів, представників якої називали північними євразійцями, збереглися лише частково в геномах сучасних популяцій, причому корінні народи Сибіру та Північної та Південної Америки мають найвищі відомі пропорції. Знайти їх у басейні Тарима та датувати цими роками було несподіванкою.

Інші генетичні зразки з північних районів Синьцзяна показали, що, від яких походили, активно поєднувалися з різними популяціями бронзового віку у регіоні. Саме це робить примітним той факт, що мумії Таримського басейну були настільки генетично ізольовані.

Незважаючи на те, що ранні дослідження показали, що мумії жили на берегах оази у пустелі, досі неясно, чому їх ховали в човнах, покритих шкурами великої рогатої худоби, з веслами на голові. Це рідкісна практика, що не трапляється в інших місцях регіону.

Нагадаємо, єгипетські археологи змогли розгадати причини смерті мумії "Людина Е", більш відомої як "мумія, що кричить".