Італія не перейде на бік путіна, але може допомогти рф: політологиня спрогнозувала наслідки виборів

Після відставки Маріо Драгі в Італії 25 вересня 2022 року відбулися позачергові парламентські вибори. Станом на сьогоднішній ранок, за попередніми підрахунками голосів, під час виборів перемагає Правий альянс Італії. Три його основні партії очолюють Джорджія Мелоні (FdI), Маттео Сальвіні (League) та Сільвіо Берлусконі (Forza Italia).

"Телеграф" поцікавився у політологині Олесі Яхно-Бєлковської, які можливі наслідки та ризики для України можуть бути після таких дещо резонансних результатів виборів на Апеннінах.

— Чому в Україні так уважно слідкували за італійськими виборами?

— Ці вибори привертають увагу тим, що чи не вперше з періоду ще Беніто Муссоліні (італійський політичний діяч, журналіст, фашистський диктатор Королівства Італія з 1922 по 1943 рр., який керував Національною-фашисткою партією, — авт.) до влади прийде права коаліція. Аж настільки права. Ми вже знаємо попередні результати виборів, які підтвердили соціологічні опитування та показували, що правий блок набирає за 40% і далі, в діапазоні до 49%. А лівий блок, який теж брав активну участь у виборах, набирає десь 25-29%. Тобто результати правої коаліції прогнозувалися і підтвердилися. В неї увійдуть ці три політичні сили — партія "Брати Італія" на чолі з Мелоні, яка власне й претендує на посаду прем'єр-міністра; партія "Ліга" Сальвіні та політсила "Вперед Італія" Берлусконі.

Звичайно, за цими виборами всі спостерігають, тому що тріумфує права коаліція. Ми звикли, що праві коаліції є, наприклад, в Угорщині. Та ми бачимо, яку політику проводить той же прем'єр-міністр Віктор Орбан. Водночас ми слідкували, що попередній італійський уряд на чолі з Маріо Драґі був дійсно проактивним по відношенню до протидії росії. Навіть більш активним в проблємних питаннях, ніж німецький лідер чи президент Франції. Тобто, він дуже чітко визначив свою позицію по відношенню до росії та путіна.

Тому така зміна влади, звичайно, і в самому Європейському Союзі викликає побоювання. Зокрема, що Італія, яка є третьою економікою всередині ЄС, перегляне свій зовнішній курс. Проте не думаю, що слід очікувати на кардинальний розворот італійців.

— Але були ж скандальні заяви лідерів цих партій щодо "російського питання"…

— Дійсно, якщо подивитися висловлювання цих трьох політичних сил, то та ж Мелонія робила різні заяви, які носили і євроскептичний характер, і характерні висловлювання для ультраправих політсил. Але після вторгнення путіна в Україну, вона засудила агресію, виступає за підтримку всіх санкції проти росії, виступає й підтримує всі дії НАТО (щодо війни).

Але дві інші політичні сили (учасниці коаліції) є у певній мірі непрогнозованими. Вони, звичайно, пом'якшили свою риторику (той же Сальвіні раніше називав путіна другом, носив футболку з президентом рф, періодично літав в росію і т.д.). Берлусконі взагалі теж вважається "другом путіна". Напередодні виборів він дав дивне інтерв'ю, у якому сказав, що, мовляв, путіна просто підштовхнули до цієї війни. Що той просто хотів зміни українського керівництва, а не війни проти всієї України. Тобто, досить дивна заява.

Тому зберігаються все-таки побоювання щодо цих двох учасників коаліції в плані того, що політика Риму може бути більш м'яка. А також що коаліціянти, як прогнозується, на чолі з Джорджією Мелоні не зможуть проводити курс попереднього уряду. Саме через більш м'яку позицію двох інших учасників об'єднання.

— Які ризики для України це несе?

— Не вважаю, що сьогодні будь-яка країна ЄС наважиться на щось радикально протилежне. Навіть якщо там трапляються дострокові вибори. На що, до речі, і робить ставку рф, яка вважає, що під тиском економічних проблєм, викликаних питаннями енергоресурсів, можуть бути дострокові вибори і прийдуть уряди, які будуть точно менш чітко налаштовані щодо кремля, які будуть мати більші євроскептичні настрої. Це традиційно для ультраправих та ультралівих і не лише в Італії, а й в інших країнах (там, де немає дострокових виборів). Але там вони стають з часом більш проактивними, як це сталося в Німеччині. Це один з прикладів.

— Чому Італія на рівні ЄС не перетвориться, скажімо, на "другу Угорщину" в в питанні війни рф проти України?

— Навряд чи можна прогнозувати ризик, що після повномасштабного вторгнення в Україну, коли путін загрожує світу ядерним ударом, якась країна ЄС розвернеться кардинально, почне робити якісь абсолютно проросійські/пропутінські речі. Але існує ризик того, що може все-таки посилитись якась доля євроскептичних настроїв, традиційних для правих, які інколи взагалі виступають за вихід з європейських інституцій. Й таким чином зводити до зменшення їх єдності всередині конкретної країни, а значить і на рівні ЄС в цілому. Або заглибити країну у внутрішні дискусії. Таке може відбутися.

Відтак даний сценарій може вплинути на те, що знизиться активність в санкційному законодавстві. Адже на сьогодні перед багатьма країнами стоїть питання внутрішнього законодавства, як арештовані російські активи конфіскувати. Для цього треба прийняти окремі закони. Оскільки це різні процедури: арешт — замороження майна, яким ніхто не може користуватися, а конфіскація — коли відбувається їхнє вилучення та передача на користь Україні.

— На які ж позивні результати можна очікувати після виборів в Італії?

— Позитивом буде, що продовжиться така підтримка України, як була. А негативом буде те, що просто можуть посилиться євроскептичні настрої і з'явитися такі позиції, що, мовляв, так, росія є агресором (ми все це знаємо, не ставимо таке під сумнів), але з санкціями треба бути обережними.

Тим більше, що з огляду на попередні результати, біля 25% набирає партія Мелоні, але все одно суттєва кількість (голосів, — ред.) зосереджується у двох інших партій. І в принципі блокувати рішення, якщо дві інші політсили об'єднаються, вони зможуть. Тому все-таки певний ризик існує. Ми також очікуємо певної визначеності, яку ми раніше так чекали від Німеччини, від Франції. Оскільки ці три країни традиційно сильно впливають на позицію всередині всього блоку.

Думаю, за ситуацією в Італії звичайно уважно спостерігають не тільки в Україні, а й в самому ЄС. Тому що такої правої коаліції не було дуже давно. Впевнена, що європейці будуть всіляко робити, щоб Італія утримувалася від євроскептичних настроїв.

— Як можна спрогнозувати, який все ж таки курс обере нова очільниця італійського уряду?

— Сама Джорджія Мелоні, до речі, теж робила абсолютно різні заяви за своїм змістом. Це вже пізніше вона від Муссоліні навіть відхрестилась. Але вторгнення путіна змусило багато чого переглянути. Вважається, що такі ультраправі чи крайні ліві партії традиційно більше концентруються на внутрішніх проблємах своїх країн. Оскільки вони завжди кажуть (власне й сама ж Мелоні таке говорила), що ми не проти ЄС, але ми за особливу більшу роль і т.д.

Таким чином, вони в більшій мірі зосереджуються на внутрішніх викликах. Але зараз це не той час, коли можна виключно на цьому концентруватися. Балансувати все одно доведеться. Відтак всі тому з великим інтересом та відчуттям непрогнозованості чекають, що буде відбуватися в Італії далі. Повторюсь, ті ж самі Сальвіні та Берлусконі вважались досить близькими людьми для росії. Вони робили чи не найбільші (якщо не брати Віктора Орбана) резонансні заяви.

— Чому ще вибори в Італії опинились в епіцентрі уваги?

— Італія така важлива тому що вона (як Франція і Німеччина) має багаторічні тісні зв'язки з рф. Просто в кожній країні своя специфіка. В Італії зв'язки були тісними в тому числі інформаційно. Ми бачили, що багато інтерв'ю російських пропагандистів і політиків з'являлися в італійських ЗМІ (зокрема, лаврова, пєскова та інш.). Що потім ставало предметом розслідувань, чому вони мають такий доступ. Отже, Італія ще дуже інформаційно була поглинутою. Зараз всі в Європі будуть спостерігати, якою буде італійська політика, як країна буде розвиватися далі.

До речі, також існує ризик, пов'язаний з тим, що в Італії раніше часто були дострокові вибори. У них це так склалося історично. Але огляду на те, що нібито в новій коаліції всі праві, але дві політсили з часом можуть з окремих питань займати певну свою відмінну позицію. Це може, знову ж таки, згодом призвести до нових виборів.

— Яка ймовірність існує того, що після виборів в Італії політична ситуація там стабілізується з урахуванням війни в Україні?

— Підкреслю, як певний висновок, що не очікується такого публічного перегляду курсу на кшталт того, щоб хтось з переможців виборів в Італії вийшов та сказав, "Ми за росію!". Такого апріорі не може бути на етапі повномасштабного вторгнення. Адже навіть у Франції Марін Ле Пен публічно не підтримує війну. Але переможці виборів можуть сконцентруватися на внутрішніх проблємах, аби пом'якшити антиросійську політику.

Це знову може призводити до дострокових виборів, що означатиме: Італія буде знову занурена у процеси, пов'язані з розбудовою нових політичних конфігурацій.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" вже повідомляв, що у партій-фаворитів виборів були різні політичні позиції у кількох важливих питаннях. Один із них стосується України та війни. Мелоні, яка може стати першою жінкою прем’єр-міністром Італії, висловлювалася на підтримку жорсткої лінії щодо росії, обіцяла зберегти як санкції, так і продовжити постачання зброї в Україну. Її соратники для правих сил були не такі категоричні.