Дугіну вбили у боротьбі за владу у Кремлі. І ось чому

Спроба вбити Олександра Дугіна, одного з ключових ідеологів "руського миру", закінчилася смертю його дочки Дар’ї, оскільки кремлівські групи тиску продовжують боротися за владу, — йдеться у статті Robert Lansing Institute.

20 серпня у Москві внаслідок вибуху автомобіля загинула дочка російського провладного ідеолога Олександра Дугіна.

Олександр Дугін входить до групи інтересів, пов’язаної з військовою розвідкою. Його батько був радянським генералом ГРУ (Головного розвідувального управління), а сам Дугін був радником Суркова та Наришкіна, голови Служби зовнішньої розвідки Росії (СЗР) та членом деяких консультативних рад у Кремлі. Дугін грав роль активного переговорника між Путіним та Туреччиною.

Дар’я Дугіна також працювала на ГРУ, а саме:

1. працювала на "Царьград ТВ" що має зв’язки з ГРУ, а також військовим кореспондентом, що в Росії зазвичай пов’язане з військовою розвідкою.
2. активно підтримувала та допомагала руху "жовтих жилетів" у Франції, координуючи роботу між рухом Альона Сораля та Ле Пен. Таким чином, російська військова розвідка намагалася послабити і розвалити уряд Макрона.
3. створювала позитивний імідж талібів у Росії. Дугіна наполягала на тому, що таліби не є терористами, і діалог з ними можливий і необхідний. ГРУ активно підтримувало талібів, постачало їх зброєю та розвідданими, а також було пов’язано з наркоторгівлею.

Російська ФСБ поспішила заявити, що розкрила вбивство, не чекаючи на висновки Слідчого комітету Росії, і цілком передбачувано звинуватила в цьому Україну. Певні особливості їх висновків вказують на те, що розслідування було сфабриковано у рамках підготовки до багатоходової гри. ФСБ стверджує, що вбивство скоїла громадянка України з Маріуполя Наталія Вовк (Шабан). Однак відомо, що пані Вовк значиться в російській базі даних "Немезида", синхронізованій з базою ФСБ, як член полку "Азов", визнаного в Росії терористичною організацією. ФСБ стверджує, що Вовк приїхала до Росії 23 липня разом із дочкою Софією Шабан, і вони орендували квартиру у будинку, де жила Дугіна у Москві. Після того, як автомобіль Дугіна був підірваний 20 серпня в Москві, кордон з Естонією вони перетнули в Пскові 21 серпня, проїхавши 853 км. Звинувачення на адресу "Азова" лягають у канву підготовки Москвою показового суду над військовополоненими з Маріуполя та спроби звинуватити Україну в тероризмі.

Відома для ФСБ Вовк не могла ні в’їхати, ні виїхати з Росії легально. Також, як стверджують у ФСБ, Вовк переміщалася Москвою на автомобілі з номерами Казахстану, ДНР та України. Це виглядає абсурдно, тому що автомобілі з такими номерами привертають особливу увагу в Москві, особливо з боку ДІБДР. Посвідчення Національної гвардії України, видане на прізвище Вовк (де вона ніколи не служила), нібито виявлене ФСБ (взяте з бази "Немезида") також вказує на те, що розслідування було сфабриковано з численними помилками. Було використано фото, зроблене не в польовій, а в парадній формі, що не є характерним для практики Нацгвардії України.

Криміналістичний аналіз показує час, який митець провів із інструментом клонування у фотошопі, через дуже неточний фон малюнка.

У ФСБ стверджують, що машину підірвали дистанційно, а отже, злочинці знали, хто був за кермом, і метою була саме Дар’я Дугіна.

За даними слідства ФСБ, винні у вбивстві їхали з Росії до Естонії на автомобілі з українською реєстрацією. З одного боку, це абсурдно, оскільки це мало привернути увагу співробітників ФСБ ще на кордоні. Однак обравши Естонію як країну для в’їзду підозрюваної у вбивстві, Москва таким чином намагається чинити тиск на Таллінн, який останнім часом виступає ініціатором антиросійських санкцій з боку Європейського Союзу (у візових обмеженнях та експорті енергоносіїв).

ФСБ мала змогу знайти автомобіль з українською реєстрацією в окупованих містах Донецької області. Пригнавши його до Естонії, вони отримають від естонської прикордонної служби підтвердження перетину держкордону автомобілем, що буде єдиним документом, що підтверджує наратив ФСБ. Таким чином, він стане одним із ключових аргументів кремлівських пропагандистських та політичних рішень. Високопоставлений російський депутат Джабаров уже заявив про можливість вжиття жорстких заходів щодо Таллінна. Росія зацікавлена у відкритті другого фронту у Європі.

Це розслідування ФСБ зазнало жорсткої критики навіть у самій Росії.

Ми вважаємо, що вбивство Дар’ї Дугіної організувало ФСБ через багаторічні протиріччя з російською військовою розвідкою. Результатом такого протистояння між спецслужбами стало вбивство деяких офіцерів ГРУ (Орхана Джемаля, Олександра Расторуєва та Кирила Радченка, військових журналістів під прикриттям у ЦАР).

Зараз на ідеологів ГРУ чиниться жорсткий тиск. Пов’язана з ГРУ Маргарита Сімоньян, яка очолює групу RussiaToday, зізналася, що ходить із охороною.

Ми припускаємо, що відомства ФСБ на чолі з Патрушевим розпочали боротьбу з інформаційними активами військової розвідки.

Інформаційний актив ГРУ не тільки вимагає надто великого фінансування, а й стає самостійним гравцем у російській політиці, визначаючи політику, виробляючи власні наративи, що вимагають реакції з боку президента Путіна, а іноді створюючи ілюзію впливу на його світогляд, піддаючи сумніву його власні ідеологічні наративи. Щодо Дугіна, російські ЗМІ неодноразово заявляли, що саме він вплинув на путінську ідеологію. Ці погляди дратують адміністрацію президента, оскільки змушують розглядати політику Кремля з погляду філософії, середньої між традиціоналізмом та фашизмом. ФСБ не розуміє використання філософії для формування політики, оскільки звикла діяти у межах універсальної ідеології холодної війни. Більше того, ФСБ, як і Путін, вважає, що витончений наратив інформаційного активу ГРУ спричинив провал військового вторгнення Росії в Україні, оскільки його не підтримало громадянське населення.

У міру того, як Кремль за умов зміни влади та великих невдач у війні проти України шукає нові наративи, ці ідеологи стають токсичними. Це означає, що пов’язані з ГРУ групи залишаться під тиском, який може стати набагато жорсткішим. Вони можуть спробувати піти ва-банк, піднявши ставки у боротьбі за владу.

Кремль, ймовірно, використовує вбивство Дугіної для досягнення кількох цілей:

• casusbelli, як і вибухи житлових будинків у Росії, які ФСБ на чолі з Патрушевим влаштували у 1999 році, з метою розв’язання війни проти Республіки Ічкерія. ФСБ активно використала практику підриву автомобілів, починаючи з убивства Яндарбієва в Досі, закінчуючи вбивством українських силовиків на Донбасі;
• додати більше доказів для показового суду над українськими військовополоненими;
• чинити тиск на Естонію;
• аргументувати черговий заклик до Заходу скоротити чи припинити військову допомогу Україні;
• посилити удари по цивільним об’єктам України.