Світ на дистанційці без продавців, лікарів та дипломів: як зміниться людська праця в недалекому майбутньому

У найближчому майбутньому заради заробітку людині все більше доведеться думати головою, а роль вищої освіти буде стрімко знижуватися

За різними прогнозами, до 2030 року у світі зникне від півсотні до сотні професій, а на їх місце прийдуть нові, але поки ніхто не знає, які саме. Додайте сюди дистанційку, гнучкі графіки та постійні розмови про чотириденний робочий тиждень, і ви зрозумієте: мир міняється так швидко, що йти в ногу з часом здається просто неможливим.

Про те, яким буде наше трудове майбутнє, — в сьогоднішньому матеріалі «Телеграфа».

Дистанційка назавжди?

Дистанційна робота міцно увійшла в наше життя і йти звідти не планує. У США вже зараз третина працівників складають фрілансери, при цьому згідно з прогнозами, до 2025 року половина співробітників буде працювати без суворої прив’язки не тільки до певного робочого місця, а й до певної компанії.

У березні 2020-го, коли українські співробітники тільки знайомилися з дистанційною роботою, експерти називали масу плюсів — від економії часу до можливості самому планувати робочий день. Та й чимало компаній в результаті залишилися у виграші, переїхавши в менші офіси та в підсумку заощадивши на оренді.

Дистанційка — це далеко не єдина зміна в нашому повсякденному робочому ритмі. Деякі українські роботодавці погодилися на гнучкий графік роботи, а половина назвали можливість ввести 4-денний робочий тиждень в Україні цілком реалістичною. Як показало дослідження, проведене сайтом з пошуку роботи Jooble, сім з десяти опитаних роботодавців готові розглянути перехід на чотириденку у своїй компанії в якості експерименту, тобто перебудувати внутрішні процеси таким чином, щоб продукт або послуга, яку надає бізнес, залишилася доступною для клієнта без змін.

Тут треба сказати, що думки щодо чотириденки в Україні діаметрально протилежні. У той час як одні вважають, що три вихідних дні на тиждень могли б підвищити ефективність роботи, інші вважають, що українцям треба більше думати не про відпочинок, а про те, як підіймати економіку.

«Говорячи про співвідношення робочих і вихідних днів, важливо відзначити, що сфера послуг не змогла б розвиватися так активно, якби у нас не було хоча б два вихідних дні на тиждень, — вважає керівник компанії Perfomance Management Сергій Сароян. — В іншому випадку в українців просто не було б можливості витрачати стільки грошей на відпочинок. Очевидно, що чим більше вільного часу у людей, тим краще себе будуть почувати цілі галузі від кафе і ресторанів до кінотеатрів та відеоігор. Зараз частка сфери послуг у світовому ВВП становить 60% і, скоріш за все, буде тільки рости. Тож не дивно, що є спокуса скоротити робочий тиждень ще на один день».

За словами експерта, на шляху скорочення робочого тижня роботодавців зупиняють побоювання з приводу падіння продуктивності праці.

«Зараз по-справжньому продуктивними є лише три дні з п’яти: в понеділок люди приходять до тями після вихідних, а в п’ятницю вже щосили думають про відпочинок, — наводить Сароян просту арифметику. — Тож поки компанії не зрозуміють, як підвищити ефективність роботи в дні, що залишилися, чекати скорочення робочого тижня не варто».

Професії, що зникають

За даними Центру економічної стратегії, хоча в зоні ризику опинилися десятки професій, деякі з них будуть зникати швидше, і це можна спостерігати вже сьогодні. Касирів поступово замінюють автоматичні кіоски, сортувальників в логістичних центрах — роботи. З переходом банків в смартфони закриваються відділення, і зменшується потреба в економістах і діловодах. Трансформації індустрій знижують попит на бухгалтерів, рієлторів, страхових агентів, але при цьому збільшують потребу в аналітиках даних, бізнес-аналітиках, програмістах, інженерах зі знанням ІТ, співробітниках сфери догляду.

«Автоматизація, відхід від ручної праці призведе до зростання безробіття, — зазначив у розмові з «Телеграфом» директор консалтингової компанії "Михайлов і партнери" Віталій Михайлов. — Світу просто не потрібно стільки трудових ресурсів. Говорячи загалом, ринку будуть вимагатися люди інтелектуальної праці: буде рости потреба у тих, хто вміє працювати головою. Каси самообслуговування потіснять касирів, безпілотне управління — водіїв, автоматизація і роботизація — робітників на конвеєрі, боти — співробітників кол-центрів. Поступово почнуть зникати не тільки бухгалтера та юристи, а й медичні професії. Наприклад, діагноз буде ставити комп’ютерна програма на підставі симптомів, історії хвороби та величезної бази даних. А ще, швидше за все, через введення електронного документообігу в багатьох країнах зменшиться кількість чиновників».

Поки ринок праці стурбований технарями, українські абітурієнти обирають зовсім інші напрямки: згідно з даними МОН, найбільш затребуваною спеціальністю у 2021 році стала філологія. Це дало привід експертам констатувати: кадровий голод не за горами.

Основними причинами такого дисбалансу очікувань роботодавців з вибором випускників ейчари називають падіння рівня профільної освіти, зниження якості життя і здоров’я людей, але головне — загальне падіння інтересу до технічних спеціальностей. Тож в майбутньому кадровий голод в профсферах, пов’язаних з виробництвом, промисловістю, технічними спеціальностями тільки посилиться.

Водночас Сергій Сароян зазначає: страх втрати роботи внаслідок наукового прогресу не є сучасним явищем, є навіть термін спеціальний — технологічне безробіття.

«Втім, ці страхи ще жодного разу не були реалізовані, — говорить експерт. — Навіть загальне впровадження комп’ютерів не привело до зростання безробіття. Нові технології сприяють появі нових вакансій: згідно з прогнозами, розвиток штучного інтелекту дозволить створити 133 млн нових робочих місць. Тому слід вибирати максимально актуальні професії та розуміти: якщо в роботі людину може замінити машина, це обов’язково станеться».

Диплом проти досвіду і «м’які» навички

При постійному русі ринку праці вперед виникає ще одна проблема: абсолютно незрозуміло, чому потрібно вчитися, щоб бути в тренді навіть не через 20-30 років, а хоча б після закінчення університету. Не виключено, що в таких умовах постійних змін витрачати п’ять років на отримання фундаментальної вищої освіти може виявитися недоцільним. Тож, прогнозують експерти, диплом про вищу освіту зможе втратити колишню цінність.

Тут треба сказати, що суперечки експертів з приводу того, що важливіше — диплом або досвід — йдуть не перший рік. Одні кажуть, що для приймання на роботу важлива не вища освіта, а досвід роботи, і щоб в цьому переконатися, достатньо пройти кілька співбесід. Інші парирують: це, звичайно, вірно, але є нюанс — на співбесіду ще потрібно потрапити, а ось тут відбір йде, в тому числі й за фактом наявності вищої освіти.

Про те, що випускники вишів без досвіду роботи нікому не потрібні, експерти ринку праці знають не з чуток, тому і радять всім студентам підробляти за фахом під час навчання. Тим більше, що навіть в період коронакризи з цим проблем немає. Одними з найбільш популярних претендентів на вітчизняному ринку праці є здобувачі з досвідом роботи від 1 до 3 років, а також студенти й молоді фахівці. Тільки не варто спокушатися, вважаючи, що роботодавці шукають молодь для «виховання гідної зміни». Все набагато прозаїчніше. Річ у тому, що молоді люди без досвіду роботи готові працювати практично за копійки, а студенти — взагалі безплатно, за пункт в резюме про досвід роботи.

Говорячи про зниження ролі дипломів, експерти не девальвують роль вищої освіти, а, скоріше, навпаки: мова йде про те, що в майбутньому необхідність отримання вищої освіти тільки заради «корочки» пропаде. Сьогодні диплом є не стільки свідченням необхідних знань для роботи, скільки таким собі «фільтром», що людина проходила процеси, завдяки яким у нього виховуються навички витримки, посидючості, цілеспрямованості, готовності працювати в колективі й т.д. Не дивно, що з двох кандидатів з однаковим досвідом роботодавець обере того, у кого за плечима є ВНЗ.

Співробітникам майбутнього доведеться постійно здобувати нові навички або навіть змінювати рід діяльності, а їх дохід буде залежати від того, наскільки швидко вони зможуть адаптуватися до нових умов. Згідно з прогнозами, сьогоднішні діти за своє професійне життя в середньому мінятимуть 5 видів діяльності й 20 роботодавців. При цьому самі роботодавці все частіше будуть звертати увагу не на hard skills ("жорсткі" навички, які можна перевірити за допомогою іспиту: професійні знання, іноземні мови, володіння комп’ютером і т.д.), а на soft skills ("м’які" навички, універсальні компетенції, які складно виміряти кількісними показниками).

Тож на зміну диплому прийдуть комунікабельність, вміння працювати в команді, креативність, пунктуальність, врівноваженість, відповідальність, здатність швидко навчатися, вміння вести переговори й, зрозуміло, вміння адаптуватися до світу, який змінюється щодня.