3 червня 2022 року — 100 днів з моменту початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну. Видання "Телеграф" закликає світ допомогти зупинити Кремль — санкціями, озброєнням для ЗСУ, будь-якою іншою допомогою Україні
Розв’язана Росією широкомасштабна війна дуже дорого обходиться Україні і не лише їй. Адже за Україну воюють, перемагають та гинуть як українці, так і воїни-добровольці з інших країн, у тому числі й тих, чиє керівництво відкрито допомагає Росії.
Андрій Станько
Військовослужбовець зі Львівської області Андрій Станько добровольцем пішов боронити рідну землю від російської орди.
Андрій був поранений на фронті і 3 квітня у лікарні у Черкасах, на жаль, помер.
В загиблого воїна залишилася мати Олександра.
Зореслав Замойський
У Бучі Київської області, де російські окупанти вбили та закатували сотні мирних жителів, від їхніх рук загинув і журналіст Зореслав Замойський.
Його тіло з ознаками насильницької смерті знайшли на вулиці Богдана Хмельницького.
Журналіст та активіст працював для громади Приірпіння, до якої належать Буча, Ірпінь, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське.
Зореслав Замойський працював журналістом інтернет-ресурсу "Інформаційний портал" та ресурсу "Громада Приірпіння".
Лілія Гумянова
Через російських окупантів у Маріуполі загинула викладачка журналістики Лілія Гумянова. Вона завідувала художнім відділом Лівобережного районного будинку дитячої та юнацької творчості.
Колеги Лілії зазначають, що вона була з тих, хто залишався з людьми та рятував їх до останнього. Мала принципову патріотичну позицію. Відкрила бомбосховища у маріупольському будинку творчості, не покинула людей і була з ними до останнього.
Олексій Сенюк
Під час ворожого авіанальоту у день народження своєї доньки – 27 лютого – загинув танкіст ЗСУ Олексій Сенюк.
Чоловік пройшов війну на Донбасі з 2014 року, успішно бив ворога, за що у 2016 році отримав Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
З початком широкомасштабного вторгнення РФ в Україну воїн-танкіст у боях на Чернігівщині знищив два ворожі БМП та захопив танк Т-72.
Поховати бійця вдалося лише через 45 днів після загибелі – 12 квітня. Раніше зробити це не могли через активні бойові дії.
У воїна залишилися дружина та дві доньки.
Олексію Сенюку посмертно присвоєно звання Героя України з відзначенням орденом "Золота Зірка".
Артем Амелін
26 лютого під час танкової атаки на Луганщині загинув Артем Амелін — 27-річний старший солдат Нацгвардії України.
Артем встиг прослужити лише близько року, але став Героєм, відстоюючи рідну землю, рятуючи від небезпеки побратимів з ЗСУ, він разом із товаришами по службі здійснив таранний танковий удар і точним пострілом зумів потрапити в башту ворожої машини.
При цьому боєць отримав осколкове поранення, але продовжував прикривати відхід та перегрупування своїх однополчан, під час чого отримав інші осколкові поранення.
Під час проведення реанімаційних заходів серце пораненого танкіста-гвардійця зупинилося.
Віталій Бондарук
Командир мінометної батареї Віталій Бондарук здобув вічну славу у бою, прикриваючи бойових товаришів. За словами товаришів по службі, Віталій Бондарук був зразком українського офіцера — зважений, наполегливий, сміливий.
Завдяки його мужності вдалося зберегти життя воїнів одного із підрозділів. Перебуваючи під ворожим артобстрілом, офіцер-мінометник вступив у бій із групою супротивника. Загинув воїн від уламка ворожого снаряда.
Віталію посмертно присвоєно звання Героя України з присвоєнням ордена "Золота Зірка".
Без батька залишилися п’ятирічний син Максим та дворічна донька Аліса.
Олексій Скобля
13 березня під Києвом у бою з російськими окупантами загинув білорус Олексій Скобля (позивний "Тур"), який служив у елітному українському спецпідрозділі. Він воював не лише за Україну, а й за свободу Білорусі.
Лише день він не дожив до свого дня народження. 14 березня Олексію виповнилося б 32 роки. Але напередодні під селом Мощун Київської області група спецназівців потрапила у засідку. Воїн отримав складне поранення у стегнову артерію і на всі спроби товаришів по службі надати йому допомогу або евакуювати відразу твердо сказав: "Відставити! Я прикрию! Відступайте!".
Завдяки йому із засідки вийшли всі інші члени групи. Він же до останнього подиху прикривав своїх побратимів.
Олексію Скоблі присвоєно званням Героя України посмертно.
Віталій Грицаєнко
Серед загиблих захисників Маріуполя — заступник командира окремого загону спеціального призначення "Азов" з бойової та спеціальної підготовки старший лейтенант Віталій Грицаєнко, позивний "Гоголь".
Віталій пішов добровольцем, щоби захищати Україну від російської агресії.
У ніч із 18 на 19 березня група військовослужбовців "Азова" провела успішний рейд у тил противника: було знищено російський командний пункт, підірвано склад з боєприпасами.
Проте ціною цієї операції стало життя старшого лейтенанта Віталія Грицаєнка. Він загинув від тяжких поранень, отриманих під час запеклого бою з окупантами.
Віталію Грицаєнку посмертно присвоєно звання Героя України з врученням ордена "Золота Зірка".
Денис Максішко
"Не після війни, а після перемоги!", — ці слова належать старшому лейтенанту Денису Максішку, який у боях за Україну віддав своє життя.
У своєму останньому бою Денис завдав потужного вогневого ураження по позиціях загарбників – знищив ворожий блокпост, вивів з ладу техніку та знищив групу окупантів.
За словами товаришів по службі, Максішко був зразком виконання військового обов’язку, мужності та героїзму. Він показав себе як грамотний командир у виконанні вогневих задач.
За вірність військовій присязі старшому лейтенанту Денису Максішку присвоєно Героя України (посмертно) з орденом "Золота зірка".
Катерина Ступницька
Під час тяжких боїв за визволення селища Макарів Київської області загинула військовий медик Катерина Ступницька. Дівчині було лише 25 років, а на фронті вона була з 20 років.
Під час повномасштабного вторгнення Ступницька відважно рятувала бійців під Києвом.
Незадовго до смерті Катерина надала медичну допомогу екіпажу танка, рятуючи танкістів від смерті.
Загинула дівчина внаслідок ракетно-бомбового удару росіян: ворожий снаряд потрапив до будівлі, яка служила медичним штабом.
Побратими дівчини до останнього вірили, що її ще можна врятувати, з надією розбираючи завали. Але дива не сталося.
Катерині Ступницькій посмертно присвоєно звання Героя України.
У 100-й день з дня повномасштабного вторгнення "Телеграф" вирішив продемонструвати, якою ціною вдається відбивати агресію Кремля. Більше історій знайдете тут.