А війна вже скінчилась? У Вінниці запідозрили створення нової політсили "за підтримки" відомого агрохолдингу

Читать на русском
Автор
Новина оновлена 05 квітня 2023, 16:38

У регіоні заговорили про політичну рекламу та передвиборчу агітацію

Попри продовження активної фази війни з росією, життя в тилу чомусь все більше говорить про те, що вона закінчилась. І мова не лише про випадки відверто зневажливого відношення до військових, як це днями було в Буковелі. Йдеться й до повернення до політичного життя.

В мережі продемонстрували 16-сторінкову газету з красномовною назвою "Новини Вінниці", яку цілком можна сприйняти як прояв політичної реклами. Нехитра верстка в "два стакани і підвал", прості фото, неважка інфографіка на три відтінки сірого, і, як водиться, обласні діячі сучасності – починаючи з обраних "Новинами Вінниці" депутатів райрад і завершуючи головою ОВА.

На сторінках газети читачам розповідають, хто і як відновлює обласний центр та повертає всій області роль лідера регіонального розвитку. На фоні щоденних трагедій на фронті (та й в мирних містах) такі привиди передвиборчих часів виглядають сюрреалістично.

16-сторінкова газета "Новини Вінниці"

Окремо варто звернути увагу на тираж — 100 тисяч примірників! За відсутності підписників, які добровільно сплачують за відверто "вилизаний" контент, це значні кошти. У користувачів виникло справедливе запитання: за чий рахунок це "свято друкованого слова", а головне – навіщо?

МХП підтримує "свободу слова" в регіоні

Один з найбільших в Україні агрохолдингів "Миронівський хлібопродукт" (ТМ "Наша ряба" та інші) не чужий ані "Новинам Вінниці", ані компанії спікерів, представлених на сторінках.

У згаданій газеті новини від Благодійного фонду "МХП – Громаді" стоять навіть без плашки "реклама".

Абонемент на слово, як кажуть, мають народні депутати від Вінницької області Микола Кучер, його донька Лариса Білозір, бізнесмен і кондитер Геннадій Вацак, які свого часу відійшли від орієнтованої на Коломойського групи "За Майбутнє" і зараз представляють депутатську групу "Довіра". Вона відома тим, що "підживлюється" саме від великих агропідприємств. Дивним чином округи цих депутатів співпадають з розташуванням великих виробничих потужностей "МХП" у Вінницькій області.

Таким же дивним чином доброю знайомою згаданої трійці є депутатка від "Слуг народу" і за сумісництвом дружина голови Вінницької ОВА – Ірина Борзова, а також колишній голова Вінницької ОДА, соратник п’ятого президента Петра Порошенка, Валерій Коровій.

Валерій Коровій - голова ГО "Ми - Вінничани"

Останній під час місцевих виборів 2020 року йшов до облради від партії "Українська Стратегія Гройсмана", але сильно образився на партійців за те, що не отримав бажаний бюджетний комітет і демонстративно склав мандат. Вже за рік, у вересні 2021 року, Коровій оголосив про створення громадського об’єднання "Ми – Вінничани", а сьогодні розповідає, що всі вищезгадані люди – активні учасники ГО, які щиро опікуються ввіреними їм територіями і не забувають підтримувати армію.

На фото зліва направо: Валерій Коровій, Лариса Білозір, Микола Кучер, Геннадій Вацак

Зазначимо, що згадана вище Лариса Білозір у своєму Instagram не приховує свій зв’язок з ГО "Ми – Вінничани", яку створив Коровій.

Нардеп Лариса Білозір

Здавалося б, підприємства працюють, сплачують податки, а нардепи-мажоритарники "по-сімейному" опікуються ввіреними округами. У чому ж проблематика питання?

Місцеві жителі шукають відповідь — навіщо поруч з дійсно корисними справами відновлювати інститут кишенькових громадських організацій, які при певних обставинах на раз перетворюються в локальні партії та починають гру в місцевих князьків? Для чого це "князькам" — зрозуміло. Завжди є спокуса перекроїти цікавий регіон, який в змозі взяти пальму першості з релокації виробництв під час війни.

Для чого це "спонсорам", що лістингуються на Лондонській біржі та перебувають під пильним оком правоохоронних органів на предмет виконання норм закону про деолігархізацію? Мати "свою" локальну політсилу, яка, знову ж таки, не грає і не гратиме значної ролі на загальнодержавному рівні? Очевидно, відповіді на ці питання ще доведеться пошукати.

Як би там не було, але гра у передвиборчу агітацію під час війни виглядає, щонайменше, дивною.