Різниця в зарплатах та права в політиці: що знакові жінки країни говорять про гендерну рівність в Україні

Повномасштабна війна росії проти України змінила життя практично кожної українки

У середу та четвер, 22-23 листопада, в Києві відбувся Сьомий Український Жіночий Конгрес (УЖК) – унікальна платформа, яка формує порядок денний держави у сфері гендерної рівності. Цьогорічна подія відбулася під гаслом "Жіноче лідерство. Час відновлення. Час відбудови".

Більшість спікерок – це сильні та відомі жінки, які невпинно працюють на перемогу та розвиток країни в різних сферах. "Телеграф" публікує найголовніші думки про процеси справедливості у кар'єрі та політиці між жінками та чоловіками.

.

Україна досі потребує суттєвих змін в темі гендерної рівності

За словами Віцеспікерки парламенту та співзасновниці Українського Жіночого Конгресу Олени Кондратюк, в нашій країні постійно відбуваються процеси, які спрямовані подолати упередження щодо жінок.

"Всі мають розуміти, що жінки під час війни захищають, лікують, навчають, волонтерять. Звичайні жінки роблять надзвичайні речі. Зокрема наполягання нашого Українського Жіночого Конгресу провели вже давно до суттєвих змін в темі гендерної рівності. Я хочу виділити лише декілька з них: скасовано список з понад 450 заборонених для жінок професій, ухвалено закон про рівні можливості та права для чоловіків та жінок при проходженні військової служби, встановлено гендерні квоти у виборчих списках партії на рівні 40 відсотків, посилено відповідальність за домашнє насильство за ознаками статі, ухвалено Стамбульську конвенцію, прийнято Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти та Стратегію подолання гендерного розриву у заробітних платах. Це ті досягнення, якими треба пишатися. І ми не збираємося зупинятися. Наша мета домогтися паритетної участі жінок та чоловіків у відбудові. Наша мета дати жінкам змогу впливати на процеси та рішення без нових "скляних стель" та дискримінації", — вважає віцеспікерка Верховної Ради.

Позитивні тенденції не мають закривати очі на сталі проблеми

Під час виступу на Українському Жіночому Конгресі, перша леді Олена Зеленська зазначила, що усе більше жінок бере участь у військовій службі та розвиває власні бізнеси. Це безумовно свідчить про зростання ролі жінок в українському суспільстві.

"Ми з вами самі пишемо роль жінок, вона вже змінилася і продовжує змінюватися. Дві промовисті цифри: за даними кадрового центру ЗСУ на зараз в нас уже 43 з половиною тисяч жінок військовослужбовиць. Це майже втричі більше аніж у 2014-му. Друга цифра — 56 відсотків створених бізнесів за цей рік це жіночий бізнес, що більше, ніж будь-коли. Мені здається, що з цих цифр складається дуже виразна форма українського жіночого лідерства зараз", — вважає перша леді України.

Однак в той самий час 70 відсотків наших внутрішньо переміщених переселенці, які не мають зараз роботи — це саме жінки. І тут, за словами Олени Зеленської, змішалося і безробіття, і необхідність облаштовуватися на новому місці з дітьми. Та сама невидима праця за створення добробуту родини, яка ніколи не оплачується. Це означає що ці зусилля мають бути оплачені іншим чином — турботою та умовами.

"Саме тому, коли під час війни ми впроваджуємо реформи шкільного харчування, ми думаємо у тому числі про те, щоб мами були спокійними. Я перелічила лише частину з того над чим нам сьогодні треба працювати, щоб зберегти жіночий потенціал. Проте ще є довоєнні виклики, які нікуди не поділися. Нещодавно я мала можливість виступити на заході щодо рівної оплати праці на ланах Генасамблеї ООН. Ви знаєте, це не лише українська проблема. В розвинених країнах цей розрив в оплаті праці складає 20 відсотків в середньому. Авжеж не на користь жінок. За таку саму роботу жінки отримують на 20 відсотків менше ніж чоловіки. Нам в Україні ще перед російським вторгненням вдалося скоротити цей розрив майже до 18 відсотків. І зараз Україна під час війни також намагається продовжувати цей курс. Бо якщо в сім’ї мають обрати кому лишитися вдома і доглядати за дітьми, наприклад, то начебто логічно лишатися тому, в кого менше дохід. І це часто жінки, тож виходить замкнуте коло", — каже Перша Леді.

Чи потрібні жінкам спрощення для успіху в політиці?

Про баланс чоловічого та жіночого впливу у своїй партії говорила Народна депутатка України та голова партії Батьківщина Юлія Тимошенко. Варто зазначити, що вона є одною з найбільш сталих політиків за період незалежності.

"Ми є парламентською партією 23 роки. І хочу сказати, що це не лише 23 роки в парламенті, а це єдина партія яка має членів партії майже 60% жінок. Пані Олена Кондратюк зауважила, що 40% вважається захисною квотою для жінок, але в нашій партії ми визначили 40% як захисну квоту для чоловіків. І я вважаю, це прекрасно. І коли наш прекрасний голова ЦВК Олег Діденко сказав, що вони спростять участь жінкам в політичному процесі. Я хочу попросити їх лише про одне: просто не заважайте, не треба нам нічого спрощувати. Жінки достатньо сильні, щоб йти на рівні з чоловіками та змагатися", — каже депутатка.

За словами Тимошенко, коли йдеться про те, що буде нового у цьому політичному сезоні в Україні, важливо розуміти, що виборів під час війни точно не буде. Однак для України важливо зберегти новий виборчий кодекс, який працює вже з 1 січня 2023 року і не дати нікому його зруйнувати.

"Я поясню чому: цей виборчий кодекс кожній жінці дає абсолютну можливість зайти у політичне коло на місцевому чи центральному рівні набагато легше, ніж це було попередні роки. Мова зокрема про жінок, які служать у Збройних Силах, осіб, що керують асоціаціями, які борються за визволення військовополонених, та тих, хто виступає за права поранених. Всім цим жінкам цей виборчий кодекс дає мінімум впливу партії та максимум реалізації особисто. Тому, чи ви станете депутаткою будь-якого рівня, не буде залежати від вашого місця в списку чи рішень партії. Ваш успіх залежатиме лише від того, яку квоту ви візьмете. А квота це ваше спілкування з суспільством та ваші лідерські якості, які я переконана підтримають українці. Тож цей кодекс дозволяє і чоловікам, і жінкам змагатися чесно. І я впевнена, що якщо жінки візьмуть у свої руки багато процесів в країні то справедливість буде домінантною", — заявила Юлія Тимошенко.

Гендерна рівність — це не лише квоти

Як зазначає народна депутатка України та заступниця голови фракції Голос Юлія Клименко, попри всі квоти, доступ до важливих рішень у жінок досить обмежений.

"У нас у фракції половина — жінки, а половина — чоловіки. Це, можливо, найбільш рівномірне розподілення серед усіх парламентських фракцій.. Ми не ставили собі KPI (ключові показники ефективності — Ред.) мати собі саме 50 відсотків жінок. Так вийшло, що жінкам було цікаво приєднатися, жінки були зацікавлені в розвитку. І вони, власне кажучи, зараз також формують політику у фракції. Однак є питання загального доступу жінок до політики. Якщо прямо: ми скільки завгодно можемо говорити про законодавчий кодекс, але реальність не така. У мене шестеро дітей, я можу скільки завгодно їм розповідати про кодекс, але якщо я дію по-іншому, то вони не дивляться у те, що написано. Вони діють так, як я. У нас є питання з рівністю жінок у багатьох органах: ЦВК, Кабінет міністрів чи будь-який інший орган влади. У нас там немає взагалі жінок. Не те що витримки 40 відсотків, а й 20 відсотків немає. Відповідно жінка розуміє, що вона не зможе дійти до тої вершини, до якої вона б хотіла дійти", — вважає Юлія Клименко.

На її думку, варто подивитися на це все у контексті "диявол ховається в деталях". Адже в будь-якому явищі є малопомітні складові, які дуже впливають на його суть.

"Наприклад, волюнтаристським рішенням було заборонено виїжджати депутатам і депутаткам Верховної Ради та місцевим органам влади. У нас є багато депутаток, які склали мандат або готові його скласти, бо мають вибір між тим, щоб побачити своїх дітей у Польщі й можливість перетнути кордон раз на місяць або бути тут замкненою і не мати можливості побачити своїх дітей. Скажіть, будь ласка, що обере жінка? Це очевидно, що жінка обере дітей. Тому можна скільки завгодно говорити про рівність та про законодавчі зміни. Та реалістично механізми які дозволяють і мотивують жінок йти в політику, на жаль, обрізаються абсолютно на такому побутовому рівні як неможливість жінки виїхати або будувати сімейне життя. І це демотивує велику кількість жінок, які є чинними депутатами. Принаймні у нашій партії є така проблема. Тому я закликаю колег не дивитися на проблему тільки на рівні законодавства, а й на те як це законодавство імплементується. Обов'язкові квоти мають бути, але якщо немає механізмів що мотивували б жінку йти в політику, то я в ці квоти не вірю. Тобто не просто бути в політиці для статистики, а досягти Кабінету Міністрів, ЦВК чи посади Державного підприємства", — заявляє депутатка.

Чи на часі говорити про децентралізацію та що це дає жінкам?

Як вважає Голова фракції "Європейська солідарність" в Київській міській раді Марина Порошенко, роль місцевого самоврядування в умовах війни в будь-якому випадку є важливою. Але також децентралізація є вирішальною для жінок, оскільки вона дає їм більше можливостей брати участь у політичному процесі.

"Питання децентралізації є одним з найважливіших питань для українців сьогодні. І говорити про "за" і "проти" на мою думку недоречно, тому що це залишається частиною нашого руху до Європейського союзу, європейських цінностей та демократії. Це умова наших європейських партнерів впровадити, розвинути та зберегти децентралізацію. І дійсно в умовах війни саме розв’язання повсякденних проблем покладено на рішення місцевих органів. Жіноче крило місцевих громад здатне ефективно вирішувати соціальні та гуманітарні завдання, такі як надання допомоги ветеранам, переселенцям, сім’ям військовослужбовців та працевлаштування поранених", — каже Марина Порошенко.

За словами колишньої Першої леді, зараз Україні треба об'єднатися не навколо політичних змагань чи упередженості, а навколо країни та спільних рішень. Саме від цього буде залежати перемога.