Ера Омельченка у Києві: чим запам'ятався колишній мер столиці, який помер від COVID-19

Від ускладнень коронавірусної інфекції у четвер, 25 листопада, помер колишній мер Києва Олександр Омельченко. Він керував столицею України протягом 7 років (з 1999 по 2006 роки) і за цей час здобув собі славу "архітектора проблем".

Чим запам’яталися часи правління Омельченка у Києві з’ясовував "Телеграф".

Освіта та початок кар’єри

Олександр Омельченко народився на Вінниччині — у селі Зозів Липовецького району, однак у досить юному віці він переїхав у Київ, де пізніше став міським головою та залишився до останнього дня свого життя.

Освіту Омельченко здобув у двох столичних вишах — Київському інженерно-будівельному інституті та Інституті народного господарства (нині – Київський національний університет будівництва та архітектури та Київський національний економічний університет). По їх завершенню служив у Збройних силах, а потім поринув у роботу на столичних підприємствах.

Працював Омельченко на "Головкиївміськбуд" (зараз — "Київміськбуд") простим бетонщиком, а з часом доріс до посади директора заводу залізобетонних виробів та інженера комбінату. А у 1987 році ще й був першим заступником керівника цього підприємства.

Вже 1989-1990-х роках Олександр Омельченко став начальником "Держбуду" УРСР, а у 1990-му зайняв крісло голови виконкому Київської міської ради. У 1992-му році — став директором "Київреконструкції".

"Ера Омельченка" у Києві

З серпня 1996 року до квітня 2006 року Олександр Омельченко був головою Київської міської державної адміністрації, а з травня 1999 до квітня 2006-го — міським головою Києва.

Вперше мером Омельченка обрали депутати, а наступні два рази він ставав міським головою завдяки голосам киян. На перших виборах Омельченко переміг на виборах Григорія Суркіса, на других — Леоніда Кучму, який намагався відправити його на пенсію, однак нічого з цього не вийшло. Олександр Омельченко очолював столицю до 2006-го року, поки на чергових виборах не поступився кріслом Леоніду Черновецькому.

Того ж року президент України Віктор Ющенко видав указ про звільнення Омельченка з посади голови КМДА, тим самим завершивши "Еру Омельченка" у Києві.

Варто зазначити, що на цьому політична діяльність Омельченка не закінчилася і у 2007 він отримав депутатський мандат і став нардепом, а вже у 2014 робив спробу знову стати міським головою Києва, однак не вийшло. У 2015 році Омельченко став депутатом Київської міської ради. А у 2020 році була ще одна спроба перемогти у виборчих перегонах столиці, однак вона знову не увінчалася успіхом.

Сан Санич — "архітектор проблем"

Багато киян пам’ятають Олександра Омельченка як Сан Санича, який за часи свого правління чимало зробив для розвитку Києва, однак було й немало скандалів. Саме через них Омельченку присудили звання "архітектора проблем Києва".

Так, найбільше критики Омельченка пов’язано з оборудками навколо столичних земель і знесенням пам’яток архітектури. Не гребував тодішній мер і протягуванням родичів у чиновницький апарат.

Гучний скандал Сан Санича був у 2002 році — тоді його та ще кількох чиновників підозрювали у перевищенні службових повноважень.

А вже у жовтні 2004 року Омельченка звинуватили у незаконному розповіді землі у заповідній зоні. Мова йде про територію бази відпочинку "Пуща-Водиця", яку Київрада передала низці депутатів та тогочасних міністрів.

Потрапив Омельченко й у скандал з плиткою, яку щорічно поновлювали по всьому Києву, щоб наступного року знову робити те ж саме. Однак довести корупційну складову таких тендерів на благоустрій столиці так і не вдалося.

Було й кілька резонансних ДТП за участю Сан Санича — у 2009 він на смерть збив людину на пішохідному переході.

Справу закрили, адже політик виплатив родині загиблого під колесами його Mitsubishi Pajero чималу компенсацію.

Також автомобіль Омельченка збив жінку у 2015 році.

Постраждала три доби перебувала в комі, а потім померла.

Тоді винним у ДТП себе визнав водій політика.