Битва за титан: конфіскація у росіянина Демуринського ГЗК стала стартом конфлікту за контроль над комбінатом

В Україні спалахнув скандал і судова шарпанина навколо позбавлення російського бізнесмена активів у Дніпропетровській області. ВАКС забрав у Михайла Шелкова контроль над Демуринським ГЗК, що виробляє стратегічно важливу для оборони рф титанову сировину.

Позиція Мінюсту

Мотивуючи суд позбавити Михайла Шелкова прав на комбінат, представники Мінюсту висловили припущення, що український ільменіт використовують для виготовлення агресивної зброї проти українців. Адже з 2016 року, до накладення арешту на майно Шелкова в Україні, 80% продукції ДГЗК відправляли до рф, Білорусі та Казахстану через торгових посередників. Зокрема, австрійську Osttor Beteiligungs-und Handelsgesellschaft mbH, якою володіє підприємець з Дніпра Юрій Перцев.

Ільменіт, який видобувають на Дніпропетровщині, у ДГЗК купувала як "Авісма", що належить Шелкову, так і інші російські переробники: "Подольские огнеупоры", "Судиславский завод сварочных материалов", "Магнитогорский электродный завод", "Белоярская фабрика асбокартонных изделий", "Ключевский завод ферросплавов".

Мінюст стверджує, що усі ці компанії входять до оборонно-промислового комплексу рф. В документах справи проти Шелкова зазначається, що 2021 року в росію було реалізовано 3 тис. тонн продукції ДГЗК на загальну вартість 100 млн грн.

Суд підтримав побоювання міністерства, однак повна аргументація рішення ще не опублікована.

Як здійснювався контроль

З матеріалів суду ясно, що Михайло Шелков опосередковано контролював діяльність Демуринського ГЗК через Світлану Ільтьо. Українка Світлана Ільтьо є власницею 100% акцій компаній "Болатіко Лімітед", а та – власницею 100% "Лімпіеза Лімітед" (Кіпр). І вже "Лімпіеза Лімітед" володіє 100% акцій Демуринського ГЗК.

2019 року Ільтьо почала концентрувати акції цих кіпрських компаній. За 4 дні до війни — 20 лютого 2022 року, Ільтьо придбала останні 75% акцій "Болатіко Лімітед" у компаній Шелкова й отримала повний контроль над Демуринським комбінатом.

Така модель дозволила росіянину обійти санкції від червня 2021 року щодо нього самого та компанії, якою він співволодіє в рф – ПАТ "Корпорація ВСМВО-Авісма". Ця корпорація входить до іншої корпорації – "Ростех", яка забезпечує озброєнням, ракетами та військовими вертольотами "Рособоронпром".

Інтерес Шелкова

Демуринський ГЗК потрібен Шелкову для того, щоб балансувати нестачу сировини на іншому підприємстві, де він є співвласником – ПАТ "Корпорація ВСМВО Авісма" (рф). Компанія виробляє титановий прокат й інші види продукції для аерокосмічних цілей з ільменітового концентрату.

Проблема корпорації в тому, що вона не має власної сировини і вимушена її імпортувати. Ще з радянський часів компанія купувала ільменіт Вільногірського ГМК (належить українській державі і входить до Об’єднаної гірничо-хімічної компанії — ОГХК). Демуринський ГЗК компенсував нестачу сировини.

Щороку ВСМВО "Авісма" потребує не менш як 180 тис. тонн ільменітового концентрату. Вільногірський ГМК постачав 130-160 тис. тонн у різні роки. Решту "Авісма" отримувала від Демуринського ГЗК та інших постачальників.

Імпортувати сировину з інших країн за океаном – дорого для ВСМВО. Тож його менеджери протягом багатьох років намагалися тримати контроль над українським ільменітом. Як зазначалось, корпорації підходить за складом титану лише ільменіт Вільногірського ГМК та Демуринського ГЗК – вони майже однакові за показниками.

Очищення ДГЗК

Схема опосередкованого управління допомагала Шелкову контролювати ДГЗК попри персональні санкції. В квітні 2022 року активи комбінату російського бізнесмена арештував БЕБ за несплату податків на рівні 10 млн грн.

З кінця лютого 2022 року Демуринський ГЗК не постачає продукцію на експорт. Відповідно, ні "Авісма", ні рф не отримують сировину комбінату. За свідченнями в суді директора комбінату Дмитра Федаша, підприємство допомагає ЗСУ та займає проукраїнську позицію.

Під час судового розгляду Федаш розповів, що з лютого 2022 року комбінат реалізує продукцію виключно внутрішнім споживачам – виробникам електродів, кераміки та іншим компаніям, які переробляють рутил, циркон, дистен-силіманіт і ставроліт. Зокрема, компанії "Плазматек". Ільменіт залишається на складах підприємства без збуту. Неможливість експортувати продукцію призвела до накопичення близько 6 тис. т різних титанових концентратів на ДГЗК.

Цінність активу

Демуринский ГЗК виробляє титанову сировину: ільменіт, рутил і циркон. Підприємство має підтверджені запаси титановмісних руд на рівні 5 млн т і ліцензію на видобування Вовчанського родовища в Дніпропетровській області строком до 2030 року.

Потужності комбінату не перевищують 50 тис. т ільменіту, 10 тис. т рутилу і 5 тис т. циркону щорічно. Виторг ДГЗК за 9 місяців 2021 року становила 348,04 млн грн, прибуток – 83 млн грн. 2020 року комбінат отримав дохід 308,8 млн грн і збиток – майже 42 млн грн. Боргові зобов’язання комбінату сягають 20 млн доларів, з яких 9,5 млн доларів комбінат винен компаніям Шелкова. АМКУ, як зазначалось в слуханнях, оцінив балансову вартість ДГЗК у 14 млн грн.

Кому цікавий ДГЗК

Опитані "Телеграфом" учасники титанового ринку відмовились офіційно коментувати інтерес до Демуринського ГЗК, зауваживши, що гравець надто малий і надто токсичний. Експерт-науковець Валерій Мазур (працював на підприємстві, яке згодом купив Шелков – ВСМВО "Титан України") вважає, що буде важко утримувати таке підприємство за державний кошт під час війни.

"Потрібні обігові кошти на розкривні, видобувні роботи, на збагачення. Це мільйони доларів. Підприємство приречене чекати інвестора", — вважає він.

Учасники ринку вважають, що Шелков так просто не віддасть комбінат. Можуть бути збройні сутички, коли АРМА призначить керівника підприємства і йому доведеться приймати комбінат. Вважається, що бізнесмен робитиме спроби вплинути на результати конкурсу АРМА з вибору керівника на Демуринський ГЗК.

До цього процесу він може залучити іншого підприємця з Дніпра – Віталія Кучука. Його компанія "Керамплюс" торгувала схожою продукцією ОГХК до початку війни. Бізнесмен має досвід роботи з "ВСМВО Авісма" ще з 1990-х років, коли відвантажував росіянам продукцію Вільногірського ГМК, поки комбінат не взяв в оренду бізнесмен Дмитро Фірташ 2004 року.

Віталій Кучук тісно співпрацював з іншим активом Шелкова – ВСМВО "Титан України". Його компанія MCD від чеської "Беланто" відправляла вільногірський ільменіт ОГХК вже відомому ВСМВО "Авісма". Після першого "гарячого" прокату в рф, продукція поверталася в Україну на ВСМВО "Титан Україна" для подальшого виготовлення титанових труб, які, зокрема, використовують атомні підводні човни рф. Керував тоді ВСМВО "Титан Україна" Едуард Самарський, партнер Віталія Кучука по його компанії "Керамброк". У Кучука в Бєлгороді (рф) міг залишитися ще один актив – "Керамглас", який торгує хімічною сировиною.

23 січня ВАКС передав державі ВСМВО "Титан України" разом із особистим майном Шелкова. Відтепер юридично російській підприємець не контролює власної титаново продукції в Україні.