В Україні з'явився ринок "чорних саперів": хто це такі та чому фермери змушені користуватись їхніми послугами

Українські фермери опинились сам на сам із проблемою розмінування полів перед стартом весняних польових робіт. Саперів доводиться шукати через знайомих у ЗСУ та ДСНС і неофіційно наймати їх за договірними цінами, що значно нижчі за офіційні $3-4 за квадратний метр. Саме такі тарифи фігурують у проєктах розмінування, які фінансуються коштом міжнародних донорів. Державна служба надзвичайних ситуацій формально пропонує розмінування безкоштовно, але для цього треба відстояти у черзі кілька місяців. Звичайно, ніхто так довго чекати не може — через теплу зиму сільгосптехніка вийшла в поля вже у лютому. Логічним наслідком безпорадності Уряду стала поява ринку "чорних саперів". У них все швидко, відносно дешево, але без жодних офіційних гарантій, що трактор в полі не підірветься.

Олексій Григоренко, фермер із Запорізької області, знайшов "чорних саперів" через керівництво одного з батальйонів ЗСУ, яким постійно допомагає з їжею. Спеціалісти кілька днів перевіряли його поля на міни та нерозірвані снаряди, але у підсумку попередили, що здійснили лише побіжний огляд. Для реального розмінування території часу треба значно більше. "Коли трактористи дізнались, що розмінування було, так би мовити, неофіційним, відмовились виходити на роботу. Проблему все ж таки вирішив, але довелося самому йти перед трактором, щоб показати, що все безпечно". Трактористи у бронежелетах та касках — звичайна картина на українських полях.

Фермер з Київщини Олександр Кривошея перед тим, як випустити техніку в поля минулого року, скористався контактами саперів, яких знайшов по знайомству. Тоді проблему розмінування він почав вирішувати з того, що зателефонував у ДСНС за телефоном 101. "Мене поставили у якусь чергу, сказали, що можливо через тиждень приїдемо, — розповідає Олександр. А мені що чекати, поки поля заростуть зеленою травою? То я просто їздив по району і шукав рятувальників. Привіз, кажу: "Хлопці, дивіться – купа всього, забирайте. Вони снаряди забрали, а поле так ніхто і не оглядав. Самі дисковою бороною перевірили". В умовах, коли держава не здатна вчасно надати послуги з розмінування, чимало фермерів діють саме так: на свій страх і ризик.

Сапер 130-го батальйону сил Територіальної оборони ЗСУ Юрій Гудименко розповів про звернення від фермерів, які не чекають у офіційній черзі ДСНС і шукають рішення самостійно: "На Харківщині після якихось прильотів нам дзвонили фермери. Ми приїздили і розміновували просто — без будь-яких документів. Бо це правильно. У нього ракета стирчить у полі – ми приїхали і підірвали, витягли її та й все. Але ж фермер бачить тільки те, що стирчить над землею. Протитанкову міну він навряд чи побачить. Справжнє гуманітарне розмінування коштує до $5 за квадратний метр. Це довго і дорого – факт. Але тільки таке гуманітарне розмінування можна підтвердити сертифікатом, що цей квадрат безпечний".

Тим часом Кабінет Міністрів вирішує проблему мін у полях способом, який вдається йому найкраще — створенням робочих груп і комісій. 14 лютого Уряд своєю постановою створив Міжвідомчу робочу групу з питань гуманітарного розмінування. Очолила її перший віце-прем'єр Юлія Свириденко. Через два дні, 16 лютого, на першому і поки що єдиному засіданні цієї групи вона попросила підготувати інформацію, яка сільськогосподарська територія підлягає розмінуванню і як формуватиметься черга фермерів. "Мусимо вирішити багато завдань, щоб очистити наші території від наслідків війни максимально швидко і в чіткій відповідності до чинних українських та міжнародних стандартів в цій сфері", — заявила віце-прем'єр, коли аграрії вже вивели техніку в поля.

У МВС, у складі якої перебуває Державна служба надзвичайних ситуацій, вказують на дефіцит саперів. Саме через це заявки фермерів задовольняються так повільно. Заступниця міністра внутрішніх справ Мері Акопян повідомила "Бізнес Телеграфу", що до повномасштабного вторгнення у складі ДСНС було 600 спеціалістів і вони цілком справлялися із завданнями: здебільшого розміновували Донеччину та боролися з наслідками ще Другої світової війни. Зараз заявок на розмінування більше в десятки разів. А знайти в 10 разів більше навчених саперів просто неможливо. Минулого року ДСНС збільшив штат на 400 фахівців, цьогоріч планується залучити ще 500. Але для них ще немає необхідного знаряддя. "Думаю, в першій половині 2023 року вже зможемо показати прогрес, бо провели перемовини із 40 країнами, аби нам допомогли з обладнанням", — говорить заступниця міністра.

Наразі в Україні є лише чотири компанії, які мають сертифікат протимінної діяльності. Реєстр, де можна знайти їхні координати, веде Міністерство оборони. В переліку представництва швейцарської FSD та британсько-американської The HALO Trust — вони відомі по роботі в Афганістані, Комбоджі, Мозамбіку та інших країнах. Є в реєстрі й дві українські компанії — "ГК групп" житомирського ветерана Віталія Кучеренка та "Демінінг Солюшн", яку контролюють ексначальник Генштабу ЗСУ Олександр Затинайко та колишній чиновник "Укрспецекспорту" Володимир Петенко. Саме цим компаніям (а також ще кільком іноземним, які наразі проходять сертифікацію) належить "освоїти" сотні мільйонів доларів міжнародної допомоги, яка спрямовується на, так зване, гуманітарне розмінування.

Голова Асоціації саперів України Тімур Пістрюга, який одночасно є виконавчим директором "Демінінг Солюшн", повідомив "Бізнес Телеграфу", що послуги з розмінування полів українських фермерів фінансують, насамперед уряди західних країн. Самим аграріям просто не по кишені заплатити $3-4 за кожний квадратний метр. "Найбільший донор програм, які фінансуються через операторів протимінної діяльності — Держдепартамент США. Також активно долучаються уряди Нідерландів Швейцарії, Норвегії та Канади. Нещодавно про намір фінансувати протимінні програми в Україні оголосила Єврокомісія". Минулої осені про виділення $150 млн на розмінування в Україні повідомив американський мільярдер Уоррен Баффет. "Порівняно з потребами це мізер", — говорить Тімур Пістрюга, коротко оцінюючі обсяг коштів, які наразі отримує Україна від донорів.

Але не тільки дефіцит фінансів став причиною провалу кампанії з розмінування полів перед весняними роботами. Як з’ясувалося, поділити відповідальність за цей сектор роботи не можуть між собою Міноборони та МВС.

Ми поспілкувалися з фірмою "Феодал", яка на волонтерських засадах приймає заявки від фермерів на розмінування полів, і веде реєстр їхніх заявок. У її пресслужбі нам пояснили механізм допомоги: "Менеджер бере координати полів у фермерів і готує заявку в Міноборони на розмінування. Скани з координатами та підписом фермера "летять" в Міноборони, де і надають дозвіл на розмінування. Ці дані також інтегруються в Міжнародну платформу IMSMA. І вже тоді за розмінування можуть взятися ті, хто готовий".

Заступниця міністра внутрішніх справ Мері Акопян цьому алгоритму відверто дивується. "Якщо якісь волонтери допомагають фермерам, це добре. Однак, коли ми говоримо про міжнародних донорів, то все ж вони мають бути залучені до держустанов. Міністерство оборони визначено законодавством координатором протимінної діяльності в цілому, але воно займається розмінуванням на полі бою, під потреби армії. Все інше, а це 80% завдань розмінування – гуманітарна складова, якою має опікуватися ДСНС".

Такий безлад не був би чимось особливим для українських реалій, якби не ніс прямої загрози життю десятків тисяч працівників аграрних компаній. вони не розглядають можливості відкласти посівну на кілька років, поки МВС та Міноборони з’ясують, хто приймає заявки на розмінування і як обслуговувати чергу. Фермери та їх співробітники просто ризикують життям. Тим часом, за даними Уряду, площа замінованих земель в Україні перевищила 250 тисяч квадратних кілометрів, або 40% території.