Чи доведеться відправляти наше сміття до космосу, та як інакше зменшити його кількість на Землі?

Наша планета просто переповнена сміттям. З часів промислової революції люди виробили 30 трильйонів тонн речей – від будинків і мостів до одягу та пластикових пакетів. Значна частина цього залишається з нами у вигляді відходів. Так, в Україні налічується близько 6 тисяч сміттєзвалищ і полігонів загальною площею майже 9 тис. га.

Щодня відходи на планеті збільшуються на 350 мільйонів тонн. Що гірше, велика частина сміття лежить просто на вулицях міст, у водоймах та на відкритих звалищах в містах і селах. Це наражає людей на серйозні ризики для здоров'я. Не кажучи вже про шкоду рослинам і ґрунту, що створює серйозні екологічні проблеми. Думки про те, який безлад ми створюємо, можуть бути дуже важкими.

Чому б не відправити сміття у космос?

Відправляти сміття в космос може здатися найпростішим виходом з ситуації. Зрештою, там є багато місця, і ніхто, наскільки ми знаємо на сьогодні – не може претендувати на нього. Або може направляти весь непотріб з нашої планети в напрямку Сонця? Адже його температура більша за будь-який завод зі спалення сміття.

Деякі дослідники вже пропонували відправити відходи у космос. В основному ідея стосується використаних радіоактивних паливних стрижнів з атомних електростанцій. Адже відомо, що ядерні відходи залишатимуться надзвичайно небезпечними протягом десятків тисяч років, і люди поки що не знають як безпечно утилізувати їх на Землі. Навіть у Києві існують місця, які дуже небезпечно відвідувати через забруднення в тому числі радіоактивними речовинами.

Зрештою пропозиції викинути сміття на інші планети так і не просунулися з багатьох причин. Одна з них полягає в ризику: що буде, якщо ракета, що несе тонни високорадіоактивних відходів, вибухнула під час зльоту? Інша — вартість, яка буде значно вищою, ніж і без того висока ціна безпечного зберігання на Землі.

Навколо Землі й без цього обертається багато "космічного сміття"

Навколо планети обертається багато "космічного сміття", включаючи зламані супутники та уламки метеорів. За оцінками NASA, на орбіті Землі знаходиться понад півмільйона шматочків. Вони рухаються по орбіті на великих швидкостях, тому при зіткненні можуть пошкодити космічні кораблі. Вони також можуть вивести з ладу військові супутники, якими зокрема користується Україна.

Зіткнення супутників вже траплялися багато разів. У 2009 році на орбіті зіткнулися російський Космос-2251 і американський Iridium 33. Їх вага була тонна та 600 кілограмів відповідно. У результаті зіткнення утворилося понад півтисячі уламків. Вони розлетілись на різні орбіти.

Загалом, запуск шаленої кількості супутників від 1957 року і є найбільшою причиною космічного засмічення. Перший супутник запустили ще у Радянському Союзі. Над ним працював Сергій Корольов з колегами. І цей апарат, хоча й не працює, все одно кружляє довкола Землі.

Хоча були випадки, коли люди губили у космосі речі. Наприклад, астронавт Пірс Селлерс під час роботи у відкритому космосі загубив свій шпатель. Це сталося у 2006 році.

"Це був мій улюблений шпатель, – згадує астронавт, – тільки не кажіть про це моїм іншим шпателям".

Варто згадати про Ілона Маска. Так, засновник SpaceX помістив у вантажний відсік ракети свій особистий автомобіль Tesla Roadster, за кермом якого сидить манекен та відправив у орбіту. Що теж вважається "космічним сміттям"

Головна небезпека цього сміття полягає в "ефекті доміно". Наприклад, два об’єкти в космосі можуть зіткнутися один з одним, що в результаті спричинить вибух та створення ще більшу кількість уламків. Велика кількість маленьких відходів у навколоземному просторі є руйнівною.

Перед кожним запуском супутника вченим доводиться аналізувати його потенційні шляхи та досліджувати кількість сміття, з якою він може зіткнутись. А зіткнення навіть із крихітним фрагментом може закінчитися катастрофою. Однією з найвідоміших таких катастроф є тріщина в ілюмінаторі шатла Challenger. У 1983 році він зіткнувся з мікроелементом, внаслідок чого й виникла тріщина. Пізніше стало відомо, що це був мікроскопічний шматочок фарби із супутника.

Небезпечним космічне сміття може бути й для жителів планети. Фактично щось може звалитися на голову в прямому сенсі слова. Особливо це стосується великих частини відходів. Вони можуть пролетіти крізь щільні шари атмосфери й потрапити на поверхню Землі.

Дозволяючи безконтрольному накопиченню космічного сміття, ми можемо побудувати в’язницю, яка триматиме нас на Землі століттями. Єдиний спосіб розв'язати проблему надлишкового космічного бруду – це працювати всім космічним державам в цьому напрямку спільно.

Боротися зі сміттям треба поряд з собою

За підрахунками, кожен українець щороку створює близько 330 кг сміття. Цифра, яка може змусити замислитися над споживчими звичками. Тож якщо ви хочете почати жити "зеленим" життям, то концепція 3R буде чудовим варіантом для старту. Правило 3R розшифровується як "reduce, reuse, recycle", що з англійської перекладається як "зменшувати, використовувати повторно, переробляти". Кожен крок означає менше відходів у кінці дня.

Першу частину можна назвати найпростішою. Це означає, що важливо купувати лише ті речі, якими ви справді будете користуватися. Адже тоді вам і не доведеться позбавлятися всього непотрібного. Натомість ви можете купувати вживані товари та одяг і дарувати свої непотрібні, але все ще придатні речі.

Зменшити кількість відходів також допоможе відмова від одноразових пластикових виробів. Замість цього обирайте багаторазовий посуд, столові прилади чи тканинні сумки для продуктів. Так, десятки країн повністю заборонили використання та обіг окремих поліетиленових пакетів. Ще частина держав ввели часткову заборону або податок на деякі поліетиленові вироби.

Нагадаємо, що з 10 грудня 2021 року в Україні почав діяти закон "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України". У магазинах, супермаркетах, аптеках, закладах харчування та сфері надання послуг заборонили безоплатне розповсюдження пластикових пакетів.

У наших містах також збирають органічні відходи, як-от залишки їжі та перетворюють їх на компост – матеріал, який садівники та озеленювачі використовують як добриво. Розроблена практика поводження з біовідходами мала дозволити скоротити до 2030 року кількість сміття, що потрапляє на сміттєзвалище до 40 %.

Друга частина – "використовувати повторно", також не є чимось складним. Просто намагайтесь використовувати упаковки від речей, які ви купили, декілька разів. Наприклад, пластиковими чи скляними пляшками можна користуватися ще не один раз. Дати друге життя можна багатьом предметам. Стаканчиками від йогурту зручно послуговуватися для розсади, а мелені кавові зерна придатні в косметичних цілях.

На перший погляд, третя частина – "перероблювання" може здатися чимось клопітким. Але вона, як і попередні дві, залежить лише від вашої ініціативи. Почніть з сортування сміття у себе вдома. Поставте окремі контейнери для пластику, скла та паперу, а потім почніть сортувати.

Переробка паперу, пластику, скла та алюмінію запобігає їх потраплянню на звалища. Відповідно це допомагає уповільнити зміну клімату, оскільки для виготовлення нових продуктів із перероблених матеріалів може знадобитися менше енергії.

У Європі багато норм сортування та перероблення сміття вже давно врегульовано на законодавчому рівні. В Україні поки що цим займаються громадські та волонтерські організації, а також відповідальний бізнес. Зараз на вулицях не рідко можна побачити спеціальні контейнери для відсортованого вдома сміття.