Як музика з "Кримінального чтива" стала культовим саундтреком (відео)

Коли фільм Квентіна Тарантіно "Кримінальне чтиво" дістався до нас на відеокасетах, такого поняття, як "саундтрек", у масовому вжитку ще не існувало. Радянська фірма "Мелодія" випускала платівки в серії "Музика з кінофільмів", на яких були записані, наприклад, пісенні опуси з не менш набридлої, ніж радянська влада, "Іронії долі". Феноменальний успіх "Кримінального чтива" зробив саундтрек з екзотичним для наших країв серф-роком шалено популярним — як і музику Горана Бреговича до фільму Еміра Кустуриці "Арізонська мрія". (У червні 2005 року Wedding and Funeral Orchestra Горана Бреговича навіть відіграли безкоштовний концерт на Михайлівській площі в Києві.)

"Телеграф" згадує, як створювався та увійшов у моду саундтрек "Кримінального чтива".

Рок-н-рол для справжніх ковбоїв

"I love you, Pumpkin — I love you, Honey Bunny", — цим діалогом двох найшибайголовніших і, як виявилося, найщасливіших грабіжників у Лос-Анджелесі у виконанні Тіма Рота й Аманди Пламмер починається найвідоміший саундтрек в новітній історії кіно.

Можливо, такий сильний емоційний вплив фільму на глядача, який зовсім не послабшав за останні 30 років, пояснюється маленьким секретом "творчої майстерні" Тарантіно: він вигадує сцену для свого фільму під заздалегідь підібрану мелодію. Таким чином режисер створює особливий настрій, ніби програмуючи сприйняття глядача.

Так настрій усього фільму задав енергійний і трохи кумедний серф-рок — інструментальні рок-н-ролли, які грали на пляжних вечірках серферів у Південній Каліфорнії шістдесятих років. Такий екзотичний жанр музики Тарантіно обрав цілком свідомо: на його смак, серф-рок звучить як "рок-н-рольний" Енніо Морріконе, композитор його улюблених спагеті-вестернів. Так називають феномен європейського кіно шістдесятих, коли завдяки дешевизні Голлівуд почав активно знімати фільми в Італії та Югославії, що призвело до підйому національного кіно в СФРЮ (так звана "югославська чорна хвиля") і появи безлічі вестернів виробництва Італії. Завдяки спагеті-вестернам став зіркою Клінт Іствуд.

Так само визначальними музикальними жанрами наступного фільму Тарантіно, несправедливо розкритикованої "Джекі Браун" стали фанк і соул сімдесятих із блексплотейшн-фільмів: кіно, яке знімалося чорношкірими кінематографістами для "чорних" глядачів.

І так само Тарантіно задумав концептуальний саундтрек ще для своїх дебютних "Скажених псів". Щоб об’єднати розрізнені пісні різних виконавців в єдине ціле, він вигадав радіопрограму "Суперхіти сімдесятих Кей-Біллі", яка звучить на тлі подій фільму. (У ролі діджея радіостанції виступив комік Стівен Райт, зірка серіалу "Хорас і Піт".) Зате тепер щоразу, коли у вухо залітає невинний поп-хіт 1973 року Stuck in the Middle with You, перед очима постає танцюючий з бритвою маніяк у виконанні Майкла Медсена — і мороз по шкірі гарантовано.

Воскрешаючи легенди

Музичним супервайзерам студії Miramax, на якій знімалося "Кримінальне чтиво", довелося здійснити подвиг, "відмиваючи" для фільму права на потрібні пісні, але їм це вдалося. За винятком єдиного хіта майже забутої американської поп-групи The Knack під назвою My Sharona. Згідно з легендою, Тарантіно хотів використати пісню в сцені порятунку від двох садистів героєм Брюса Вілліса темношкірого гангстера у виконанні Вінга Реймза. Але, прочитавши сценарій, музиканти The Knack нібито із жахом відмовилися.

А даремно. У Тарантіно є особливий талант — воскрешати кар’єри забутих культурних героїв, як того ж виконавця запальної мелодії Misirlou Діка Дейла. Після прем’єри фільму поважний, але локально відомий 58-річний музикант прокинувся мегазіркою. Втім, усе на краще: завдяки хуліганській мелодії Comanche сцена в підвалі тільки виграла, бо виглядає ще смішнішою.

То хто ж був першим?

Вважається, що новаторством Тарантіно, який ставився до видання саундтреків до своїх фільмів так само уважно, як і до створення самих фільмів, стали також фрагменти діалогів, вставлені між треками альбомів.

Звісно, після "Кримінального чтива" використовувати фрагменти діалогів у саундтреках стало таким самим стандартом, як ставити в кінці фільму титр "Кінець фільму". Але діалоги з’являлися на платівках і раніше: наприклад, у саундтреку фільму 1964 року "Грек Зорба" з великим Ентоні Квінном у головній ролі. Та насправді першим в історії саундтреком з діалогами вважається музичний альбом 1956 року The Wizard of Oz. Річ у тім, що на платівці була надрукована фонограма фільму "Чарівник країни Оз" без жодної редакції — і пісні, і діалоги.

Будемо справедливі: альбоми саундтреків ставали хітами продажів задовго до "Кримінального чтива" (звісно ж, в Америці, не в нас). Наприклад, як нас запевняє видання Billboard, музика до фільму "Вестсайдська історія" у 1962–1963 роках протрималася в американському хіт-параді рекордні 54 тижні. А диск The Bodyguard із піснями Вітні Г’юстон розлітався, як гарячі пиріжки, цілих 20 тижнів. Втім, переможців не судять. Will Always Love You, звичайно ж, прекрасна пісня, але музику з "Кримінального чтива" й досі можна знайти в безлічі онлайн- та офлайн-плейлистів, а платівки — в будь-якому вініловому магазинчику Києва.

Раніше "Телеграф" писав, якими були перші та найкращі рок-клуби Києва.