"Інтонація", "Барви", "Бінго", "44": якими були перші та найкращі рок-клуби Києва (закінчення)
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
Двох головних клубів-довгожителів, "Барві" та "Бінго", на карті Києва вже немає
П’ять років тому в Києві закрився один із найбільших концертних майданчиків, що регулярно надавав сцену рок-гуртам у всьому їхньому розмаїтті — легендарний, не побоюся цього слова, клуб "Бінго". Завершилась ще одна — і цього разу справді довга та славетна епоха в історії київського рок-н-ролу. На згадку про "Бінго" "Телеграф" продовжує згадувати легендарні рок-клуби Києва. Початок нашої історії можна прочитати тут .
"Інтонація": між дискотекою та авангардним роком
Столичний Політех міг дозволити собі утримувати одразу два клуби для студентського дозвілля. Клуб "Інтонація" на вулиці Борщагівській позиціонувався як молодіжний диско-клуб, простіше кажучи, студентська дискотека. "Заклад належить до так званих "бюджетних": цінова політика розрахована на молодь із низьким і середнім рівнем доходу", — іронізував один зі столичних сітігайдів.
Та концерти рок-гуртів тут також проводилися. Наприклад, "Інтонація" стала осередком для новонародженої рокабільної тусовки Києва: тут неодноразово виступали міжнародні зірки стилю Mad Heads (тоді ще без приставки XL). Крім того, саме тут народився та давав концерти легендарний київський гурт "Коллежський асессор".
Ми грали в Барвах та в "Інтонації". Вхід був не з Борщаговської, а з боку гуртожитків. Там був досить приємний невеличкий зал зі сценою та вестибюль, де можна було розташувати імпровизований бар. А на другому поверсі були підсобні приміщення, де ми репетирували. Наша музична біографія була пов'язана з "Інтонацією" дуже щільно. саме там відбувся один з нашіх перших публічних виступів з Василем Гойденко (лідер легендарного "Колежского асессора"). Це було на початку 1983 року, якщо не помиляюся. І саме там був створений Sex Bomben Auf Engelland. (Останній альбом групи, записаний 2001 року.)
Гліб Бутузов, екс-музикант "Коллежского асессора" та Godzadva
Нові часи: "Кіноклуб", "44"
Починаючи з другої половини дев’яностих, демократичні студентські клуби почали змінювати заклади нового покоління. З одного боку, вони залишалися досить доступними в ціновій політиці, аби навіть студент міг дозволити собі відпочинок із дівчиною під "живу" музику. З іншого боку, якість звуку вже дозволяла виступати тут гуртам рівня Green Grey.
Назву арт-клубу "44" дав його адрес — Хрещатик, 44-Б. Досить довго до двору через типову київську арку стікалася вся київська богема. "44" став довгожителем: відкрившись у 2002 році, клуб повноцінно працював до червня 2015-го.
На сцені "44" виступала добра половина "живої" української сцени нульових, зокрема такі зірки, як Green Grey, Катя Chilly, "Вагоновожаті". Серед почесних гостей — норвежці (тоді ще росіяни) Tequilajazzz і Zorge, литовські Biplan, одесити Epolets. Щосереди під назвою "4 середи в 44" на сцену виходив телеведучий і автогонщик Олексій Мочанов зі своїм гуртом. Любителям джазу тут також було що послухати.
А в барі кінотеатру "Київська Русь" оселився "Кіноклуб". Крім рейвів, на яких можна було зустріти колишнього фронтмена "Братів Гадюкіних" Сергія "Кузю" Кузьминського, який грав свій улюблений psychedelic trance, київські шанувальники рок-н-ролу приходили сюди послухати гурти "Армада", Cool Before, So, "Я і друг мій Грузовик", Quadragesima та багато інших.
"Бінго": єдиний супермаркет у світі, де виступали Slayer
Такий невеселий жарт ходив серед київських меломанів після того, як один із найстаріших і найавторитетніших київських рок-клубів (місткість — близько 1500 відвідувачів) не пережив карантин через COVID-19. У листопаді 2020 року адміністрація "Бінго" оголосила про закриття. Перераховувати всі актуальні західні гурти, що виступали тут за 20 років, марно — найчастіше на сцені звучала "важка" музика.
Клуб "Бінго" та його арт-директор Влад Ляшенко — безперечно, одні із головних символів української музичної історії. (Відомий продюсер раптово вмер у березні 2023 року.) Через його сцену пройшли, мабуть, майже всі організатори та "альтернативні" артисти. Пам'ятаю, що декому не подобалось його розташування. Або антураж і не дуже сучасний вайб. Але для мене він завжди був приємним і звичним місцем, зі зручною сценою та фотопітом, чудовим світлом та атмосферою. Загалом, для мене особисто він завжди займав особливе місце. Саме в "Бінго" я знімав свій перший фестиваль в 2011 році, Ukrabilly Bang, найбільший фестиваль музики rockabilly та psychobilly у Східної Європи. Саме там відбувся один з найбільш божевільних концертів в житті багатьох людей — виступ групи The Chariot в квітні 2012-го. До сьогодні відео з того концерту ходить по інтернету та соцмережах, а люди в коментарях згадують ті часи. До речі, після повномасштабного російського вторгнення завдяки одному з цих відео мене несподівано розшукав бас-гітаріст The Chariot, щоб висловити свою підтримку та розказати, що він зі своїм ком'ьюніті зараз їдуть до Румунії, щоб на місці допомагати людям з України.
Юрій Грязнов (Kirai Gigs), концертний фотограф
Але життя триває. Навіть на четвертому році великої війни киянам потрібна музика, і столичні клуби все ще збирають молодих і не дуже шанувальників рок-н-ролу. Але закордонні зірки, зрозуміло, приїдуть до нас із концертами ще не скоро.
Раніше "Телеграф" розповів, як письменник-самурай Юкіо Місіма намагався підняти в Японії військовий путч, а потім вчинив ритуальне самогубство.