Інвестор, держава чи ЗСУ: хто дасть Україні мільйон тонн солі замість Бахмута

Окупація росіянами Соледара під Бахмутом на Донеччині та зупинка заводу-гіганта "Артемсіль" створила потребу в реалізації альтернативних проєктів з видобутку солі для українського ринку. Потенціал для цього мають Львівщина та Закарпаття. Але поки що прогрес інвестиційних проєктів у галузі обмежується гучними заявами та обіцянками.

Держава у цю програму не вкладає жодної копійки, що логічно пояснити пріоритетом фінансування ЗСУ. Але й приватні інвестори, мʼяко кажучи, не квапляться. Чому так відбувається — розбирався "Телеграф".

Закарпатська альтернатива

Родовище солі на Закарпатті зможе забезпечити кухонною та технічною сіллю всю Україну. Про це у відеозверненні сказав президент Володимир Зеленський.

"У регіоні вже почалася розробка родовища солі, яке може забезпечити всю Україну кухонною та технічною сіллю. Є інші проекти, стосовно яких говоритимемо з чиновниками", — наголосив президент, який відвідав Закарпаття двома тижнями раніше.

У вересні 2022 року вже обіцяли, що через п'ять місяців (тобто, у лютому 2023-го) в межах Буштинського родовища буде видобуто першу сіль і це закриє 100% потребу країни в технічній солі.

Тоді плани не здійснилися, і вже у квітні 2023 на запит "Бізнес Телеграфу" заступник голови обласної державної адміністрації — начальник обласної військової адміністрації Олександр Пацкан пояснив, що "при проведенні комплексу робіт з розкриття родовища було встановлено нестійкий грунт, що потребувало розробляти прохід відкритим способом до стійкої породи. У зв’язку із зазначеним виникла необхідність встановлення залізобетонної конструкції для облаштування ділянки тунелю, що призвело до збільшення терміну виконання робіт".

3 серпня голова Закарпатської ОДА Віктор Микита на координаційній нараді з економічної, соціальної та безпекової ситуації в області під керівництвом Зеленського передав главі держави першу видобуту на Тячівщині сіль. Поки що символічну.

Як пояснив "Бізнес Телеграфу" Віктор Микита, згідно з результатами дослідження, приблизні запаси солі на вказаному родовищі можуть сягати до 550 млн тонн.

"Це питання продовольчої та економічної безпеки, тож нами були створені відповідні умови. Через рік ми вийшли на першу сіль, а незабаром ми можемо забезпечити нею всю Україну", — додав Микита.

Потреба України у технічній солі на сьогодні становить до 450 тис. тонн на рік, а у харчовій — до 160 тис. тонн.

Як повідомив "Бізнес Телеграфу" співзасновник ТОВ "Катіон Інвест" Валентин Кондратьєв, у межах інвестиційної угоди з яким триває розробка родовища солі на Закарпатті, проблема з ґрунтами та постійні дощі ускладнювали роботи і лише 26 липня 2023 року "Катіон Інвест" знайшла поклади солі. Зараз йде процес бетонування на об’єкті, який триватиме до місяця. Компанія вже закупила обладнання для підняття солі назовні та для її переробки.

"Комбайни, конвеєри та вантажно-розвантажувальні машини закуплені. Зараз чекаємо на їхнє виготовлення. Велика проблема ще в тому, що це обладнання поставляли й ремонтували у Донецькому, Луганському та Запорізькому регіонах. Тому зараз існують складності із постачанням запчастин", — розказує Кондратьєв.

За оптимістичним прогнозом, компанія планує почати повноцінний видобуток солі у середині вересня. Поки що ж "Катіон Інвест" лише направила до столичних інститутів зразки видобутої на Тереблянському родовищі солі для отримання сертифікату відповідності за хімічним складом елементів.

"Цього тижня ми розраховуємо отримати посвідчення якості. Але ми вже бачимо, що сіль дуже гарної якості, можливо, навіть краща за "Артемсіль", — наголошує Кондратьєв.

Наступного року "Катіон Інвест" також планує почати будівництво заводу з виготовлення таблетованої солі та харчової солі марки "Екстра", яка зараз поставляється в Україну з-за кордону. Це буде сучасне європейське підприємство з німецьким обладнанням.

"У нас вже готовий цей проект, він зараз проходить перевірки в усіх інстанціях", — каже Кондратьєв. За його словами, потенціал Тереблянського родовища солі оцінюють в 315 млн тонн доведених запасів.

"Якщо ми будемо видобувати по мільйону тонн на рік, лише захищених запасів вистачить більш, аніж на 300 років", — додає Кондратьєв.

За його словами, планова потужність видобутку "Катіон Інвест" зараз становить 450 тис. тонн солі на рік, але компанія могла б видобувати й до мільйона тонн за умови створення відповідної логістичної інфраструктури, зокрема, залізничної вітки.

"Ми вже подали документи на розробку технічної документації до "Укрзалізницю", маємо виправити подані ними зауваження і вони зроблять проект залізничної вітки від станції "Буштино" до нашої території – станції "Теребля-1". Якщо це буде зроблено на початку наступного року, ми на 100% забезпечимо Україну сіллю", — каже Кондратьєв.

Він уточнив, що за сприятливих умов Україна зможе відмовитися від імпорту солі вже за рік.

"Потужність лише одного нашого комбайна складає 6 тонн солі на хвилину. На третій місяць видобутку ми плануємо вийти на об’єм продукції у 40 тис. тонн/міс.", — уточнює Кондратьєв.

Плани, дійсно, дуже перспективні, але результати поки в стані очікування.

"Чорна діра" у Дрогобичі

Дрогобицький солевиварювальний завод — єдине підприємство в Україні, де сіль випарюють із води. З початком повномасштабного вторгнення виробництво збільшило свої потужності майже вдвічі, з 31-32 тонн солі на місяць до 53-55 тонн. Але ж виробляти завод може до 450 тонн на місяць. Чому підприємство не здатне розвинути такі потужності?

Керівник Дрогобицького солевиварювального заводу Олег Петренко у коментарі "Бізнес Телеграфу" відповів на запитання дуже конкретно:

"У нас дуже великі витрати на виробництво, а підприємство державне, і перебуває в ненайкращому стані. Колись були великі виробничі цехи і вироблялося до 50 тонн на день, — каже Олег Петренко. – Потім підприємство занепало. Завод перебував в оренді, орендарі були неналежні, не виконували свої зобов’язання, усе різали, крали. 2014 року створили наше підприємство, ми новостворена "ДПешка". Великих потужностей у нас нема, відсутнє нормальне фінансування. Навіть те, що заробляємо, держава забирає. Ми не можемо вкладати в завод, бо маємо сплатити державі 80% дивідендів, податку з чистого прибутку".

Розмови про розбудову Дрогобицького солевиварювального заводу тривають здавна. Його планували виставляти на приватизацію, і, за словами Олега Петренка, інвестори знайшлися б, бо "400 тонн на місяць — по грошах десь 16 млн грн доходу. Якщо здешевити виробництво, все поновити, то витрати склали б 7-10 млн", для інвестора були б непогані прибутки.

Але з приватизацією не квапляться, тому що дрогобицька громада проти такого рішення. Люди не довіряють владі і переймаються, що п’ять гектарів земельної ділянки в центрі міста просто забудують.

Олег Петренко продовжує вести перемовини з Львівським регіональним відділенням ФДМУ.

"Ми уклали охоронний договір, хочу зробити збереження автентичного виробництва, покращити його, поновити", — каже директор заводу.

Сіль із присмаком курорту

Тільки в заявах і на папері залишилось виробництво харчової солі в селі Модричі Трускавецької громади на Львівщині. На території сільради є значні поклади солі, яку видобували тут ще у Середньовіччі. Уперше про будівництво заводу заговорили 2018 року, на той час кошторисна вартість відкладеного проекту становила 34 млн євро. Інвестором будівництва планувала стати київська компанія "Укрінвестсистем".

А 2022-го, коли гостро постало питання насичення українського ринку вітчизняною сіллю, місцева влада вирішила, що заводу бути. Як повідомила тоді прес-служба департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОВА, майбутній Модрицький сільзавод отримає дві додаткові ділянки для розміщення свердловин і споруд, необхідних для видобування соляного розсолу. Площа кожної з ділянок — 0,25 га.

У ЗМІ зарясніли заголовки: "Не "Артемсіль", а Модрицька сіль", "Для будівницва сільзаводу поблизу Трускавця виділять нові лісові ділянки" тощо. А на сайті Трускавецької міської ради з’явилась новина про цю подію з гордим заголовком і надихаючими датами, коли українці побачать першу модрицьку сіль на прилавках магазинів: "Готуємося до економічного відродження". Але як зникла ця новина із сайту, так і розвіялися надії на будівництво заводу у найближчій перспективі.

Справа застопорилась через дозвільні документи.

"Поки тривають погодження з лісовим господарством. Там є території, які знаходяться у власності Держлісфонду, вони потребують проведення певних рішень. Питання не знято з порядку денного, воно актуальне і над цим працюють. Але регламентом не визначено, скільки цей розгляд триватиме", — пояснив "Бізнес Телеграфу" заступник міського голови Трускавця Святослав Стефанків.

Відтак всі проекти з видобування солі в Україні поки залишаються на папері або на початковій стадії інвестування. Виглядає так, що швидше ЗСУ вибʼють ворога з Соледара та Бахмута, аніж заявлені плани з альтернативи "Артемсолі" будуть реалізовані.